Чого бракує сучасній українській фотографії?
За словами організаторів, ця експозиція демонструється вперше в Україні і вперше на теренах пострадянських країн. Близько ста світлин з різних куточків світу, відібраних з десятків тисяч, представлених на конкурс, презентують життя на планеті за рік, що минає. Потрапили до когорти найкращих робіт і фото українських митців.
Солдати північнокорейської армії на трибунах стадіону, афганські діти радіють життю у зоні міжетнічного конфлікту, знімки з верхівок хмарочосів у Гонконгу, Єрусалим з тисячами паломників напередодні Різдва… Кожна зі світлин, представлених на цій фотовиставці, окрім високої художньої якості й якості друку в великому форматі, вражає також своєю неповторною історією. Усі разом, за задумом організаторів, мають складати своєрідну мозаїку людських історій й історії світу за останній рік.
Загалом цього року на найпрестижніший світовий фотоконкурс Sony World Photography Awards було подано понад 120 тисяч робіт з 170 держав світу. Організатори відібрали найкращі сто світлин і відзначили їхніх авторів – фотохудожників з різних країн, зокрема і п’ятьох з України.
Церемонія нагородження відбулась у Лондоні. Тепер роботи переможців подорожуватимуть планетою, розказав Радіо Свобода куратор фотовиставки Сергій Чернявський.
"Це перша виставка такого рівня в Україні, такої кількості робіт ще не демонстрували. Ця фотовиставка демонструє різноплановість життя, яке відбувається у світі, і дає можливість поглянути на світ очима великої кількості провідних фотохудожників", – зазначив Сергій Чернявський.
Українським фотомитцям бракує галерей і грантів
Серед фотографів, яких відзначило журі престижного фотоконкурсу, цього року названі п’ятеро українців. На відкриття виставки завітав, зокрема, переможець конкурсу, фотограф харківської школи Роман Пятковка, його визнали найкращим у номінації "Концептуальна фотографія-2013".
Для Пятковки зібрання на виставці у Дніпропетровську – ще один привід подискутувати з колегами-професіоналами про проблеми сучасної української фотографії. А їх немадло, зазначає Роман Пятковка.
"Проблема сьогодні не в фотографах, а в самій ситуації з художньою фотографією в Україні. Досі, попри нашу "європейськість", немає вищих навчальних закладів, які б спеціалізувались саме на фотографії. Є журналістські факультети, є школи, є хороші майстерні, але… З іншого боку, немає галерейної інфрраструктори, немає місць, де молоді фотографи могли б виставлятись, могли б викладати. Немає системи грантів, немає фондів, які б давали молодому фотохудожникові можливість розвиватись", – сказав фотограф.
"Купив флейту – не назвешся флейтистом. Купив фотоапарат – уже фотограф?"
До обговорення проблем сучасної української фотографії долучились і місцеві фотографи. Дніпропетровець Сергій Гуназа каже: в Україні досі немає ані музею світлин, ані професійної спілки фотомитців, яка б захищала їхні інтереси. Фотовиставки, які відбуваються, часто носять кон’юнктурний характер і "не дотягують" за якістю, визнає фотограф Сергій Гуназа.
"У нас Україна – одна з останніх країн Європи, де немає справжнього музею фотографії, у нас велика проблема з галерейною фотографією. Наприклад, за кордоном, фотографи виставляються в галереях, великих спеціальних залах, де їхні роботи купують як самодостатні витвори мистецтва. Відсутність профспілки призводить до нездорової конкуренції між фотографами: не за якістю, а за ціною. "Я зніму за 5 копійок, а я за три"… Ще одна проблема – непрофесійність. Ви купили флейту, ви ж не скажете, що ви флейтист, а людина купила фотоапарат і вважає себе фотографом. Звичайні музеї наші не дуже полюбляють виставляти фотографії, відповідно немає інфраструктури, кураторів. Виставки відбуваються або кон’юнктурні – якась газета або журнал проводять, або ж бувають виставки на громадських засадах, наче й престижні, але вони не дають фотохудожнику ні слави, ні грошей. Відповідно, художня фотографія вариться у власному соку вона не потрібна ні музеям, ні глядачам", – сказав у коментарі фотограф Сергій Гуназа.
Відомий міжнародний конкурс фотографії Sony World Photography Awards щорічно проводить Всесвітня організація фотографів. Організатори взяли за мету пошук найкращих робіт і нових імен у сучасній світовій фотографії. За п’ять років існування конкурсу компетентне журі переглянуло і відбракувало понад півмільйона робіт.
