Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Чоловік в окулярах від Google

Чоловік в окулярах від Google
Фото: lackyday.com
Оглядач газети The New York Times Росс Дузет у статті "Чоловік в окулярах від Google" аналізує, до чого може призвести стрімкий розвиток технологій в нашому світі. Зокрема, він вважає, що безліч можливостей, які відкриває світ сучасних технологій, насправді є кліткою для людини. iPress пропонує переклад статті Дузета, яка була опублікована 14 квітня 2012 року.

Чоловік прокидається в нью-йоркській квартирі, варить каву і виходить у світ. І все, що може з'явитися на його смартфоні або айпеді постає перед його очима: прогноз погоди, календар нагадування, повідомлення від друзів, туристичні карти Нью-Йорка , усміхнене обличчя його подруги.

Це обіцянка проекту окуляр від Google, яка випустила відео, що його я описав на початку цього місяця як прев’ю  до проекту, який розглядає можливість вживити еквівалент айфону в пару науково-фантастичних окуляр.

Навіть якщо сам проект ніколи не стане реальністю, це відео все одно заслуговує на увагу як погляд на те, що наша епоха обіцяє нам, і  що вона загрожує відняти. Якщо сучасну суміш досягнень і відчуження колись втілив чоловік в сірому фланелевому костюмі, тепер це втілює чоловік в окулярах Google.

З одного боку, відео є свідченням надзвичайних досягнень сучасних технологій. Це не лише миттєвий зв'язок між містами і континентами, а й майже необмежений доступ до інформації про весь світ навколо нас. Чоловік в окулярах Google може легко знайти собі дорогу через лабіринти Манхеттена. Він може сфотографувати все,  що бачить. Може зробити негайні покупки в будь-якому куточку світу.

Росс Дузет, автор статті

Але відео також відображає почуття ізоляції, яке співіснує в нашому технологічному світі. Чоловік в Google-окулярах живе один, у сірій, безособовій квартирі. Він зустрічає друга за  філіжанкою кави, але раптове відео відсікає його від цієї живої взаємодії, забігаючи наперед в той момент, коли він вже клацає фото якихось "крутих" графіті і розсилає їх в Інтернеті. Він має дівчину, але вона досить далеко. І коли заходить сонце, він підіймається на дах будинку і ділиться з нею цим за допомогою відео, а вона посміхається з вікна в нижній частині поля зору його окуляр.

З іншого боку, він є звичайним американцем XXI століття - повністю електронно інтегрований, але особисто більш ізольований, ніж будь-коли раніше. Як пише соціолог університету Нью-Йорку  Ерік Кліненберг (Eric Klinenberg) у статті "Життя соло: надзвичайний зліт і дивовижний особистий занепад життя на самоті", зараз більшість американців живуть самі по собі. І їх більше, ніж американців, які зберігають традиційні сімейні цінності. Діти мають набагато більше шансів вирости лише з одним із батьків. Дорослі мають менше шансів одружитися і більше розлучитися. Літні люди частіше стикаються зі старістю  на самоті. І дружба, теж, здається, занепадає: у 2006 році дослідження Університету Дьюка показало, що американці у 1985 році обговорювали  актуальні питання, як правило, із трьома співрозмовниками, але всього із двома у середині 2000-х років.

Кадр з фільму "Самотність в мережі"

Виникає питання про майбутнє американського суспільного життя.  Чи всі можливості віртуального співтовариства - спілкування через Facebook і Twitter, зустрічі в Інтернеті, де фанати "Танців під музику часу" (A Dance To The Music Of Time) або "Рен і Стімпі"(Ren&Stimpy) можуть легко знайти один одного, гул віртуальної бесіди, яка доступна в будь-яку годину дня - можуть компенсувати ослаблення особистих контактів та занепад традиційних общинних інститутів.

Оптимісти кажуть, що так. Якщо вірити письменникам, таким як Клей Ширкі (Clay Shirky), автору книги 2008 року "Вхід для всіх" (Here Come Everybody), "розум вулика" в Інтернеті йде шляхом створення такого собі різновиду "когнітивного порозуміння", який обіцяє зробити групову взаємодію  ще більш ефективною і продуктивною, ніж це було до Інтернету.

Песимісти, навпаки, стурбовані тим, що онлайн-життя пропонує лише подобу спільноти. В книзі "Самотні Разом" (Alone Together(2011), Шеррі Теркл (Sherry Turkle) стверджує, що приманка інтернет-відносин, які є постійно в наявності, але по суті своїй є поверховими, може зробити як справжні відносини так і справжню самотність неможливими.

Утім, дивлячись на світ очима людини в Google-окулярах, помічаєш декілька політичних причин для песимізму. У своїй класичній роботі 1953 року "В пошуках співтовариства" (The Quest for Community) соціолог Роберт Найсбет (Robert Nisbet) стверджував, що в епоху інтенсивного індивідуалізму і слабких общинних зв'язків, потреба людини до приналежності веде до розширення можливостей центрального уряду, як ніколи раніше. Розпилене, без коренів, населення, швидше за все, приймає авторитарні ідеології, і частіше шукає захисту всемогутньої держави.

Окуляри Google

Різновиди тототалітаризму - фашистського чи марксистського, - про які писав Найсбет, швидше за все, не повернуться. Але добрий, м'який вид авторитаризму - який блогер Джеймс Поулос (James Poulos) назвав "рожевою  поліцейською державою", що ретельно злідкує за кожним вашим кроком - залишається можливим.

Сьогодні соціальні засоби масової інформації дають можливість розширення прав і можливостей для дисидентів і підривають тиранію в усьому світі. Тим не менш, важко не дивитися відео у  Google  і не погодитись із Кашмір Хілл (Kashmir Hill) із Forbes, коли вона каже, що така технологія в кінцевому результаті може "прискорити настання постійного і повсюдного державного нагляду за громадянином", в якому все, що ви бачите і робите, може бути записано, відрапортовано, повідомлено в суд… решту додумайте самі.

У такому світі чоловік в окулярах Google може відчути себе королем нескінченного простору. Але насправді він буде проживати у зручній, заповненій послугами клітці.

Оригінал статті: The Man With the Google Glasses

Допоможіть Україні перемогти. Інакше розпочнеться смуга невдач для США – Atlantic Council
Допоможіть Україні перемогти. Інакше розпочнеться смуга невдач для США – Atlantic Council
Фантазія про диктатора у США. Та диктатура в реальному житті – Тімоті Снайдер
Фантазія про диктатора у США. Та диктатура в реальному житті – Тімоті Снайдер
Веймарський трикутник. Макрон нормалізує ідею про можливість відправки європейських військ в Україну – Філліпс О'Брайен
Веймарський трикутник. Макрон нормалізує ідею про можливість відправки європейських військ в Україну – Філліпс О'Брайен
"Переломний момент: бомба і Холодна війна". Серіал Netflix запитує, чи не відновив путін Холодну війну, або чи закінчувалася вона взагалі – Rolling Stone
Ці
Ці "вибори" не дадуть старт жодним змінам у росії. Але поразка путіна в Україні – може –Тімоті Ґартон Еш
Дональд Трамп є загрозою для національної безпеки США. І проблема не в тім, що він невіглас – Том Ніколс
Дональд Трамп є загрозою для національної безпеки США. І проблема не в тім, що він невіглас – Том Ніколс
Як Чехія допомогла зупинити путіна. В Україні почали закінчуватися боєприпаси, бо саме цього хотів Трамп – Девід Екс
Як Чехія допомогла зупинити путіна. В Україні почали закінчуватися боєприпаси, бо саме цього хотів Трамп – Девід Екс
Оборонна стратегія – найкращий план для України у протистоянні з росією у 2024 році. То чому ж обговорюється контрнаступ? – Мік Раян
Оборонна стратегія – найкращий план для України у протистоянні з росією у 2024 році. То чому ж обговорюється контрнаступ? – Мік Раян