Чому Індія перевершить Китай
Ті, хто засліплений могутністю економіки Китаю, часто забувають, що більша частина швидкого зростання цієї економіки до 2008 року була викликана переміщенням глобального виробництва з Європи і США, а не економічною активністю, спрямованою на задоволення потреб внутрішнього ринку. Китайська економіка залишається орієнтованою на експорт, власне споживання становить лише 38% від валового внутрішнього продукту, що значно нижче рівня багатьох розвинених країн і тих, що розвиваються.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три економічні сценарії для нової влади Китаю
Китайські керівники працюють над створенням більш внутрішньо орієнтованої економіки країни. Вони хочуть, щоб сім'ї витрачали більше і заощаджували набагато менше грошей, ніж за нинішніми темпами у майже 30%. Однією з причин того, що заощадження відіграють таку велику роль є висока цінність, яку конфуціанське суспільство покладає на забезпечення своєї сім'ї. Китайці заощаджують також з метою оплатити освіту для своїх дітей і для покриття медичних витрат і тих, що пов’язані із виходом на пенсію, тому що у країні немає еквівалента Medicare (державного медичного обслуговування) і системи соціального забезпечення.
У 2010 році китайський уряд пообіцяв забезпечити базове медичне обслуговування для всіх до 2020 року. До цієї події залишається ще вісім років, проте базове медобслуговування продовжує залишатися доволі базовим. У багатьох сільських лікарнях медсестра є найбільш висококваліфікованим медичним працівником.
Вищі заробітні плати
Фото: AFP
У минулому році Китай також збільшив мінімальну заробітну плату з 20 до 30% з метою підвищити споживчі витрати і купівельну спроможність своїх громадян. Проте, підвищення заробітної плати, особливо для робітників фабрик і заводів, що виробляють товари для іноземних компаній, призводить до переміщення низькокваліфікованих робочих місць у промисловості до дешевших наразі економік, таких як В'єтнам, Бангладеш та Пакистан.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китайський соціалізм виявився супермаркетом
Крім того, західні компанії все більше опираються вимозі передачі технічної експертизи своїм китайським партнерам в якості оплати за створення виробничих потужностей в Китаї. Існує поширена думка, що велика частина успіху китайських виробників пов'язана з такими випадками добровільної передачі технологій або прямої крадіжки інтелектуальної власності.
Нещодавно Китай скоротив свої планові показники реального щорічного зростання ВВП до 7,5 з 8%. Ці показники, ймовірно, все одно є занадто високими, адже політика однієї дитини в Китаї призводить до зменшення кількості населення, особливо серед молоді, яка поповнює ряди робочої сили.
Кількість молоді віком 15 – 24 років вже починає різко зменшуватися, і ця група за деякими прогнозами, становитиме 150 млн осіб у 2030 році, порівняно з 250 млн у 1990 році. В результаті, робоча сила Китаю у віці від 15 до 65 років, як очікується, сягне свого піку в 2014 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китайська економіка відроджується завдяки експорту
Надмірні трудові ресурси Китаю збільшували зростання ВВП, за деякими оцінками, на 1,8% щороку, починаючи з 1970-х років, а їх скорочення призведе до зменшення зростання ВВП на 0,7% щорічно до 2030 році. У той же час, поліпшення умов проживання у сільській місцевості скорочує пропозицію дешевої робочої сили для прибережних промислових міст.
На відміну від Китаю, в Індії не запроваджувалися методи ефективного обмеження зростання чисельності населення. Китай, як і раніше, має перевагу - 1,340 млн населення в минулому році у порівнянні з 1,240 млн в Індії - хоча ця різниця буде скорочуватися. Крім того, віковий розподіл населення в Індії кращий через політику однієї дитини в Китаї, яка на даний час переглядається з урахуванням негативних наслідків від її застосування для довгострокових перспектив для робочої сили та економічного зростання країни. Це означає, що коефіцієнт утриманців (частка дітей і літніх громадян у порівнянні до осіб працездатного віку), як очікується, продовжить зменшуватися в Індії в найближчі десятиліття і збільшуватися в Китаї.
Молоде населення
Фото: ft.com
Молоді люди, звичайно, мають тенденцію бути більш географічно мобільними, гнучкими і творчими у питаннях працевлаштування. Але ці переваги трансформуються в більш високу продуктивність та економічне зростання лише тоді, якщо ці працівники мають можливість отримати відповідну освіту і професійну підготовку, а також можливості працевлаштування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не поспішайте переносити виробництво в Китай
Кілька століть британського колоніального правління залишили Індії функціонуючу, енергійну демократію і парламентську форму правління. Як і в США, ці види інституцій дуже добре надаються до управління великими, релігійно розмаїтими країнами, де центральний уряд обмежується більш потужними штатами і слабкістю коаліційних урядів. Китай, натомість, залишається країною із централізованим управлінням, у якій комуністична династія Мао (як я назвав її) просто замінила стару правлячу династію.
Британці також залишили Індії розгалужену залізничну систему, яка зробила порівняно легким пересування людей і товарів у цій величезній країні. З іншого боку, Китай не надає статус резидента селянам, які переїздять в міста у пошуках роботи.
Ну і, звичайно, британці залишили Індії англійську мову - дуже корисну річ в сучасному світі та об'єднуючий фактор для країни, де нараховуються сотні мов і діалектів. Крім того, Індія успадкувала правову систему, яка дуже відрізняється від керованих компартією судів у Китаї, що влаштовують показові процеси і виносять передбачувані судові рішення, як це трапилося у результаті недавнього судового процесу і відповідного вироку для Гу Кайлай, дружини опального лідера партії Бо Сілая.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як прогрес псує якість знаменитого індійського чаю Ассам
Індія також є місцем реєстрації для багатьох великих, потужних компанії, таких як Tata Group, ця компанія здатна конкурувати на світовому ринку. Китай, натомість, обтяжений контрольованими урядом банками та іншими надзвичайно неефективними державними підприємствами, які все ще виробляють значну частку ВВП країни і працевлаштовують чверть робочої сили Китаю.
Індійці мають також природну схильність до технологій, як розповідав мені посол США в Індії під час моїх відвідин його нового офісу у Делі ще в 1986 році. Здатність багатьох інженерів і вчених Індії спілкуватися англійською мовою також є позитивним чинником. Крім того, бум інформаційно-технологічного сектору в більшій мірі покладається на нові технології, такі як супутниковий зв'язок, ніж на комунальну та неадекватну базову інфраструктуру країни.
Англомовні громадяни
Середній клас в Індії зростає. Фото: bangalore.ozg.in
Американські і європейські компанії проводять аутсорсинг своєї діяльності і навіть юридичного та медичного секторів економіки до Індії. Аутсорсинг на сьогодні дає близько 69 млрд доларів річного доходу, що становить чверть індійського експорту. Низька заробітна плата в Індії та англомовні можливості свіробітників колл-центрів пропонують великі переваги для цієї галузі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виробництво в Індії зменшилось на 3,5 %
Іншим активом для Індії, а також Китаю, є середній клас цих країн, який швидко зростає. PricewaterhouseCoopers LLP вважає, що 470 млн індійців, або 38% населення, мали річний дохід від $ 1 тис до $ 4 тис в 2010 році, що є достатньо для забезпечення можливості витрачати гроші. Кількість споживачів, що мають належні обсяги готівки, як очікується, зросте до 570 мільйонів за десять років, причому загальна сума сягне близько 1 трильйона доларів доходів.
Норма заощаджень для середньої сім’ї досить висока, майже 30%. Незважаючи на це, 82% індійських сімей в минулому році мали телефони, як правило, мобільні. З 247 мільйонів індійських сімей 77% володіли телевізорами, а 42% - велосипедами, моторолерами і мотоциклами, хоча тільки 10% мають автомобільний транспортний засіб, згідно з переписом 2011 року в Індії. Крім того, більшість фінансових заощаджень індійської сім’ї інвестуються в золото і придане на майбутнє заміжжя для дочки.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому для інвесторів Індія краща, ніж Китай
Ще однією сильною стороною є те, що Резервний банк Індії є відносно незалежним від впливу уряду, в той час як Народний банк Китаю повністю контролюється державою. Під час нещодавньої зміни влади в Китаї керівник Народного банку Китаю Чжоу Сяочуань був виключений із списку 205 членів Центрального Комітету Комуністичної партії, і таким чином, мабуть, буде змушений піти у відставку. Звідси випливає, що саме політики, а не центральні банкіри, визначають грошову політику Китаю.
Індія має енергійну і незалежну пресу, в порівнянні з контрольованою державою пропагандистською машиною Китаю. Користування Інтернетом в Індії зростає, хоча цей відсоток є досить крихітним порівняно зі США і навіть деякими іншими країнами із членів БРІК: Бразилією, Росією та Китаєм.
Оригінал: Bloomberg
Переклад: iPress.ua
