Чому у XXI столітті процвітає рабство

За деякими оцінками, кількість людей, які перебувають у рабстві - 27 мільйонів. Це число більш ніж удвічі перевищує загальну кількість рабів, привезених з Африки у часи трансатлантичної работоргівлі.

Корабельні записи дозволяють оцінити кількість рабів, перевезених з Африки до Північної та Південної Америки і Карибського басейну з 16-го століття і до заборони работоргівлі в 1807 році - і ця цифра становить близько 12,5 млн. осіб.

Число 27 мільйонів рабів встановив дослідник Кевін Бейлз із організації Free the Slaves – він покладає вину за таку велику кількість рабів у світі на швидке зростання чисельності населення, бідність та корупцію урядовців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безробіття молоді у світі зростатиме протягом п’яти років

Багато людей вважають рабство частиною минулого, проте воно існує також сьогодні в багатьох формах і на всіх континентах - від торгівлі людьми до боргової кабали, коли люди змушені відпрацьовувати невеликі кредити.

"Я часто пригадую рабів з Північної Індії, - розповідає журналіст Бен Скіннер, який подорожував по всьому світу, документуючи випадки рабства. - Я зміг домовитися і взяти в одного з них інтерв'ю вночі, і я запитав його, чому він не втікає. Саме тому, що він боявся жорстокості і насильства з боку підрядника, який змушував його відпрацювати зовсім незначний борг".

"У його світі підрядник був бог. Він міг не тільки забрати життя, але й давав єдину можливість заробити на прожиття. Коли ми вивчаємо проблему, чому рабство зберіглося до сьогодні - ми повинні шукати шляхи розриву цих циклів залежності", - каже Скіннер.

Він наголошує, що багато з тих рабів, яких він зустрів в Індії, ніколи не знали вільного життя. Вони прибували з вкрай ізольованих місцевостей і громад, і зовсім нічого не чули про основні універсальні права людини.

Фото: moreintelligentlife.com

Але в той час як країни, що розвиваються мають найбільшу кількість рабів, у розвинених країнах з сильними законами на захист прав людини "не в змозі забезпечити ресурси і підтримку правоохоронним органам, які повинні боротися з окремими випадками цієї проблеми", - розповідає Бейлз.

Барак Обама нещодавно написав портрет сучасного рабства: "Це трудящий-мігрант, який не в змозі виплатити борг своєму перевізнику, - сказав він. - Людина, яку заманили сюди обіцянкою роботи, у неї відняли документи, і змусили працювати довгі години на кухні. Дівчатка-підлітки, яких після побиття змушують працювати на вулиці".

"Уряд США витрачає мільярди доларів на боротьбу з криміналом, - продовжує Бейлз.  - Але тільки невелика частина цих грошей витрачається на вирішення проблеми рабства, незважаючи на те, що ми знаємо, що в США є набагато більше рабів, ніж убивств".

В Європі жертви рабства також не завжди можуть спиратися на право, яке повинно їх захищати. Благодійна організація Stop the Traffik, яка бореться з випадками торгівлі людьми, наводить випадок, коли дівчину повернули до Угорщини після того, як її вивезли за кордон. Після повернення до очікуваного "безпечного" місця, її згвалтували і повернули назад торговцям людьми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бразилія виступила проти расизму: чорношкірим - стипендії та привілеї на роботі

Проте, у Міжнародній організації праці (МОП) - чий показник сягнув 20,9 мільйонів осіб у всьому світі в умовах примусової праці, не включаючи випадки кабальної праці, - вважають, що рабство незабаром можна буде повністю викорінити.

Імпульс боротьби проти рабства зростає протягом останніх 10 років, каже представник МОП Беате Андреас, вказуючи на "зростаючий рух і приклади керівництва з боку ключових країн, що бажають вжити заходів".

Вона порівнює цю боротьбу з боротьбою проти ВІЛ-інфекції, де країнам і урядам знадобилося кілька років, щоб створити імпульс і взяти на себе зобов'язання, які були необхідні для подолання епідемії.

Рабство сьогодні вважається незаконним у кожній країні в світі. "Ми ще не зовсім досягли точки неповерненння, проте вже сьогодні країнам і компаніям набагато важче використовувати примусову працю і не понести за це покарання", - зазначає Андреас.

"Є причина для оптимізму. За останні роки ми бачили радикальні зміни в питаннях законодавства та кращого регулювання. Ми бачимо явну ознаку того, що все більше компаній починають усвідомлювати, і все більше урядів готові до дій. Якщо у нас буде критична маса лідерів країн, які будуть готові вжити заходи, тоді рабство може бути остаточно знищено", - каже вона.

Фото: roarmag.org

Бейлз говорить, що був час, коли правоохоронні органи знали, як боротися з вантажівкою, заповненою наркотиками, але не знали чітких процедур, як роботися з вантажівкою, заповненою людьми. Сьогодні це змінюється.

Протокол ООН по боротьбі з торгівлею людьми говорить про "три П" - переслідування, протекція (захист) і профілактика.

Група Stop the Traffik зосереджує свою діяльність на профілактиці. У Киргизстані, наприклад, вона працює з безпритульними дітьми, щоб навчити їх розпізнавати попереджувальні знаки, щоб вони уникали тих, хто змушує їх просити милостиню і красти.

Компанії також відіграють роль у заходах профілактики, наприклад, через бойкот товарів, вироблених в умовах примусової або рабської праці. Ряд великих компаній роздрібної торгівлі перестали купувати бавовну, вироблену в умовах примусової праці в Узбекистані, а в минулому році торгова угода з Узбекистаном була відхилена Європейським парламентом, тому що в країні використовують працю дітей-рабів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трудова експлуатація українців переважає над сексуальною

У Бразилії застосування плану по боротьбі з рабством (який було прийнято в 2003 році) призвело до змін в регулюванні і трудовому законодавстві, що в результаті закінчилося звільненням тисяч рабів-працівників. Роботодавців вносять у так званий офіційний "чорний список", якщо їх вміймають на використанні рабської праці. Цей список на даний час включає близько 300 компаній і приватних осіб. МОП також працює, щоб навчити спеціалістів в інших країнах розпізнавати "невидимі ознаки" примусової праці.

У 2008 році суд Західної Африки визнав державу Нігер винною у неспроможності захистити колишнього домашнього раба, і змусив уряд цієї країни виплатити йому компенсацію.

Д-р Айдан Маккуейд, директор по боротьбі з рабством говорить, що після вироку і розповсюдження новини, велика кількість тих, хто був на примусових роботах просто залишили свої умови праці. До цього випадку вони були надто налякані, щоб зробити подібне.

Як стверджує Бейлз, існують фактори, які роблять рабство "проблемою, яку можна вирішити ще за нашого покоління" - протягом 25 - 30 років.

"За деякими оцінками, рабство приносить близько $ 40 млрд (£ 24.9 млрд) в світову економіку. Незважаючи на те, що це багато грошей, все ж це найдрібніша частка від глобальної економіки, створена працею рабів, за всі часи. 27 мільйонів - велика кількість, але це також найдрібніша частка від світового населення, що коли-небудь було в рабстві.

"Рабство стоїть на межі свого зникнення – нам лише потрібно надати йому впевнений поштовх. Звичайно, потрібно, щоб уряди працювали разом і виконували свої власні закони. Але насправді це реально здійснити".

Оригінал: ВВС

Переклад: iPress.ua