Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Демократичні президенти – це краще для економіки

Демократичні президенти – це краще для економіки
Ілюстрація:Kiersten Essenpreis / bloomberg.com
Економіст Всесвітнього банку Річард Дж. Керролл аналізує та порівнює досягнення 12 президентів Сполучених Штатів за 17 показниками. У статті для агенції Bloomberg він пише, що таке порівняння допоможе американським виборцям визначити, який саме вклад зробив той чи інший президент в економічний успіх, і за яким принципом слід голосувати на президентських виборах у листопаді 2012 року.

Політична думка говорить, що президент Сполучених Штатів повинен перемогти на перевиборах, якщо ціни на бензин стабільні, фондовий ринок зростає і щомісячні звіти про кількість безробітних є позитивними.

Існує певна логіка в цьому: ці показники впливають на наші гаманці і нашу психіку, незалежно від того чи президент реально їх контролює. Тим не менш, короткострокові економічні коливання не роблять державу сильною, а президента великим.

Президент є економічно успішним, якщо за його керування країна твердо стає на довгостроковий шлях загального економічного зростання, і, якщо його політика закладе основу для стійкого процвітання в майбутньому. Хоча виборцям не просто визначити, який саме вклад вніс президент у довгостроковий економічний успіх. Вони мали б думати краще, ніж покладатися у своїх рішення суто на ціни на бензин.

Після трьох років перебування на посаді президента США Барак Обама має достатньо результатів, які можна порівнювати з економічними показниками інших недавніх президентів.

Наші рейтинги можуть допомогти вам зробити більш обгрунтований вибір в листопаді – цей вибір не повинен розглядати політику Обами в ізоляції від попередніх президентів або залежати від того, команда якого кандидата скільки потратила на рекламу.

Обама досяг більшого, ніж Буш-молодший. Фото: fresher.ru

У своїй роботі "Президент як економіст: оцінка економічних показників від Гаррі Трумена до Барака Обами" я порівнюю 12 президентів з часів Другої світової війни за  17 економічними показниками, включаючи: зростання валового внутрішнього продукту, рівень безробіття, інфляції, кількість населення, що живе за межею бідності, зростання індексу Dow Jones Industrial Average, показники рівнів заощаджень та інвестицій, експорту та торгового балансу, зростання федерального бюджету, а також рівень заборгованості і федеральних податків у відсотках від ВВП.

Менший уряд

Загальний аналіз підтверджує Республіканську економічну філософію, яка говорить, що США почуваються краще при більш низькому рівні зростання федерального бюджету та меншому федеральному бюджету по відношенню до ВВП.

Таким чином, президенти зазнавали невдач на перевиборах, якщо федеральний бюджет зростав швидше, ніж економіка у період їх керування. Крім того, більш високі податкові надходження у відсотках від ВВП також не спряли популярності президента. Це висновок, який демонструє, що американці люблять менше влади.

У книзі розглядається кожен показник для кожної адміністрації, і зводяться багато аспектів економічної діяльності президента до єдиного балу. Бали отримані з використанням основних статистичних методів, в тому числі усереднення показників кожного президента, потім підлягають визначенню стандартних відхилень від середнього значення. Ці методи створюють єдину одиницю виміру для порівняння показників, які розглядаються в різних одиницях виміру, наприклад, темпи зростання і частки від ВВП. Результат може вас здивувати.

Президент Гаррі Трумен, Джон Кеннеді і Ліндон Джонсон займають місця з першого по третє. Президенти Джордж H.W. Буш, Джиммі Картер і Джордж W. Буш займають три останніх. Президент Рональд Рейган є на восьмому місці, лише на одне вище за президента Обаму.

Важливо зазначити, що аналіз використовує різницю показників з інтервалом в один рік, враховуючи те, що перший рік на посаді президента, як правило, його федеральний бюджет та стратегія визначається рішеннями, прийнятими при колишній адміністрації. Жоден розумний економіст не звинувачував би Рейгана у 10,5 відсотках інфляції та інших слабких економічних показниках 1981 року. Очевидно, що Картер був винним у цьому з точки зору відповідальності президента. Аналогічно повільне економічне зростання 2001 року не має нічого спільного з політикою Джорджа Буша. Так само Обаму не можна звинувачувати в економічних проблемах 2009 року.

Поінформований вибір

Першим місцем Трумен зобов'язаний, головним чином, величезному поліпшенню бюджетних показників. Він був єдиним президентом, який, наприклад, досяг середнього профіциту бюджету (2,4 відсотка від федерального бюджету). Він скоротив державний борг у відсотках від ВВП на 46,1 пункти (з 117,5 відсотка у 1945 році до 71,4 % в 1953 році), а податкові надходження у відсотках від ВВП становили лише 16,6 % - це другий найнижчий показник (найнижчий -15,3 % у Обами).

Трумен - єдиний президент, який досягнув середнього профіциту бюджету. Фото: uk.wikipedia.org

Показники Трумена в загальній економіці включають: другий найнижчий середній рівень безробіття - 4,0 відсотка, другий за величиною річний темп зростання продуктивності праці - 3,2 %, і найкращий середній показник сальдо торгового балансу - із профіцитом у розмірі 1,6 відсотка від ВВП.

У середині рейтингу ми знаходимо президентів Білла Клінтона та Річарда Ніксона - шостий і сьомий відповідно. Те, що Ніксон йде відразу після Клінтона може здивувати багатьох, адже 1970-ті роки показали настільки невиразні економічні результати, а Клінтон високо цінується за своє вдале управління економікою.

У Ніксона, однак, був найвищий середній рівень заощаджень, другий найнижчий відсоток населення, що живе за межею бідності, а також другий за величиною показник зростання експорту. Ніксон також мав великі негативи, у тому числі другий за величиною середній рівень інфляції, що становив 6,6 відсотка і найвище зростання безробіття до 4,9 %.

Термін Клінтона був другим за величиною скорочення чисельності населення за межею бідності. Він виявився четвертим за зростанням ВВП на 3,6 відсотка, і третім - за річним рівнем зростання фондового ринку. Негативи Клінтона складаються з найбільшого погіршення торгового балансу на 2,6 % ВВП - дивно, враховуючи те, що він отримав схвалення Конгресу на підписання Північноамериканської угоди про вільну торгівлю. Зрештою, Клінтон виявився попереду Ніксона, але не набагато. Якби Ніксон не пішов у відставку, а замість цього закінчив свій другий строк, він би скористався з економічного відновлення 1976-1977 років, що б поставило його переду Клінтона.

У нижній частині таблиці - адміністрація Джорджа Буша, яка отримала багато сильних негативів і небагато позитивів. За Буша (43 президент) були зафіксовані найнижчі темпи зростання ВВП на рівні 1,4 відсотка, найгірший середній торгівельний баланс, високий приріст населення за межею бідності і найбільше зростання державного боргу.

Джордж Буш не може похвалитися економічними досягненнями на посаді президента. Фото: AFP

Позитиви Буша - низький середній рівень інфляції у 1,8 відсотка (третє місце), другий показник з експорту на рівні 10,8 відсотка ВВП, найбільше зниження податкових надходжень - 4,4 % від ВВП (з 19,5 до 15,1 відсотка).

Порівняння між партіями

Рейтинги також можуть бути використані для порівняння цих двох політичних партій. Зручним є те, що серед президентів є шість республіканців та шість демократів, отже, якщо скласти середній показник для демократів і республіканців, ми зможемо порівняти таким чином партії. Демократичні президенти набрали значно більше (26,95), ніж президенти-республіканці (-26,95).

Інші статистичні обчислення, у тому числі так званий метод "мін-макс", який пом'якшує вплив екстремальних значень індикатора, дає аналогічні результати. Вони залишаються  стабільними, враховуючи те, що трійка найкращих президентів - демократи і два з трьох найгірших є республіканцями.

П'ять із шести демократів скоротили державний борг у відсотках від ВВП, у той час як чотири з шести республіканців збільшили його. Подібна історія спостерігається у питанні бюджетного дефіциту, де п'ять з шести найкращих - демократи і чотири з п'яти найгірших - республіканці.

Що стосується зростання ВВП, троє з чотирьох на вершині були демократами і четверо із п'яти внизу були республіканцями. Щодо зменшення рівня бідності, до трійки лідерів ввійшли демократи і два з трьох найгірших були республіканцями. Демократи також мали кращі показники в питанні зайнятості.

Республіканці були кращими у зниженні рівня інфляції: чотири з п'яти місць нагорі. У той час, як демократи мають чотири з п'яти найгірших показників. Республіканці також досягли успіхів у зниженні податкових надходжень у відсотках від ВВП, зайнявши п'ять перших місць.

Що це говорить нам про Обаму? Коли взяти всі показники разом, він займає дев'яте місце з 12 - на одну позицію нижче Рейгана, але вище Буша 41, Картера і Буша 43. Обама також набрав значно менше середнього показника, який припадає між Клінтоном і Ніксоном. Для республіканців, які вважають Рейгана економічним чудотворцем, а Обаму, ну, принаймні, чимось меншим, - це може стати шоком, що Обама стоїть наступний в черзі за своїми економічними показниками.

Хоча результати Обами не є дуже вражаючими порівняно з усіма президентами, вони є досить поважними порівняно з його попередником, Бушом 43. Якщо порівняти його із сучасниками після 1977 року, Обама займає третє місце з шести.

Виборці можуть вирішити, чи слід переобрати Обаму відповідно до цін на газ, щомісячних звітів про кількість робочих місць і коливань на фондовому ринку. Або вони могли б поглянути глибше і уважніше подивитися, де перебувала американська економіка, коли він зайняв свій пост, і де вона знаходиться сьогодні.

Ця стаття - перша з трьох, написана на основі нової книги Річарда Дж. Керролла "Президент як економіст: оцінка економічних показників від Гаррі Трумена до Барака Обами", яка була опублікована в червні у Praeger. Висловлені думки є його власними.

Оригінал: Bloomberg

Переклад: iPress.ua

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер