Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Дешевий газ зі США: що заважає експорту

Дешевий газ зі США: що заважає експорту
Фото: news.nationalgeographic.com
Головними пріоритетами свого другого президентського терміну Барак Обама зробив питання робочих місць для середнього класу і природний газ. Обидва ці пріоритети можуть зазнати невдач, якщо міністерство енергетики США продовжить задовольняти заявки підприємств газової промисловості на експорт американського газу, - пише Reuters.

Наразі у Конгресі США вже активізувалися зусилля, спрямовані на ліквідацію повноважень Міністерства енергетики. Таким чином, процес задоволення заявок може рухатися навіть швидше, а представники нафтової і газової промисловості кинули всі свої лобістські можливості на те, щоб пришвидшувати процес отримання дозволів.

Природний газ, найчистіше вуглеводневе паливо, вже деякий час є основною сировиною у сфері опалення та виробництва електроенергії. Крім того, воно є необхідним у виробництві широкого спектру хімічних продуктів, в тому числі різного роду пластмас, синтетичних волокон і високотехнологічних композитних матеріалів. Коли поставки газу опинилися під загрозою у кінці 1990 років, хімічна промисловість - і більшість інших залежних від енергетики серйозних виробників американської промисловості – зазнали важких втрат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим США вигідний експорт природного газу за кордон

Проте, останніми роками революція в галузі видобування сланцевого газу перевернула економіку газової промисловості з ніг на голову. Сотні маленьких підприємницьких компаній кинулися у виробництво, випереджаючи пропускну спроможність трубопроводів або можливості клієнтів із переобладнання схем своїх паливних операцій. І от через кілька років галузь вже починає страждати від обсягів газу, який неможливо реалізувати. Багато свердловин були законсервовані – їх можна легко повторно запустити - а виробники переключили свою увагу на сланцеві "рідкі копалини", які відтворюють більшість легких похідних нафти, зокрема бензину, на якому можна заробити значно більше.

Фото: thenational.ae

Спотові ціни на газ встановлюються на Нью-йоркському ринку ф'ючерсів, за результатами торгів на біржі в Луїзіані під назвою Henry Hub. Під час найбільших проблем із перенасиченням ринку, ціни на Henry Hub впали нижче $ 2 за тисячу кубічних футів (Mcf): набагато нижче собівартості виробництва. Однак, тепер коли будівництво нових трубопроводів зменшило проблеми з поставками, а споживчий попит зростає, ціни протягом деякого часу зависли на рівні близько $ 4 за Mcf.

В цілому цей сектор економіки є прибутковим при цінах на газ в діапазоні від $ 4 до $ 6, і більшість експертів очікують, що ціни в США в осяжному майбутньому стабілізуються в районі $ 5 за Mcf.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газовий бум в Австралії: країна стане наступним Катаром?

В сенсі енергетичного порівняння газ за ціною $ 5 є еквівалентним ціні $ 25 - $ 30 за барель нафти – таким чином Сполучені Штати раптом стали надзвичайно привабливими для енергоємних галузей промисловості. Вуглеводні складають приблизно половину вартості виробництва органічних хімічних речовин, саме тому BusinessWeek недавно описав те, що відбувається в цій галузі заголовком "Завдяки дешевому газу всі поспішають до США".

Торгово-промислова група представників цієї галузі нарахувала 97 нових проектів хімічного виробництва, які перебувають у стадії реалізації, близько $ 72 млрд нових інвестицій в галузь, майже половина яких надійшли з-за кордону. І вони приходять звідусіль: від великого голландського конгломерату LyondellBasell, Formosa Plastics з Тайваню, ЄвроХім з Росії. У сталеливарній промисловості Nucor переходить до нових енергоємних високоефективних методів виробництва сталі, які раніше були нерентабельними. Конкурент Nucor компанія Voestalpine з Австрії будує в Америці клон заводу Nucor; половина його продукції буде експортуватися назад до Європи.

Компанія Nucor завдяки природному газу перейшла до нових ефективних методів виробництва сталі. Фото: blog.al.com

Все це є мільярдними, довгостроковими інвестиціями, тому серйозний вплив на створення робочих місць не буде відчутним приблизно до 2015 року. Проте, ці інвестиції матимуть довгострокові наслідки. З урахуванням ланцюга поставок, множника споживчих витрат та інших ефектів додаткових доходів, зростання робочих місць може вираховуватися мільйонами.

На цьому тлі зараз відбуваються протистояння лобістів у Вашингтоні. За кордоном ціни на природний газ є набагато вищими, ніж у США, тому що вони майже завжди прив’язані до питомої енергетичної вартості сирої нафти. Ціни на енергоносії у промислових районах Східної Азії є вчетверо вищими, ніж у Сполучених Штатах. Газова промисловість постраждала фінансово під час перенасичення, і виробники кидають заздрісні погляди на величезні прибутки, які чекають їх за кордоном.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газпром - поранений російський велет

Експортований газ має бути скрапленим при кріогенних температурах для досягнення енергетичної щільності, яка виправдовує вартість його переробки і доставки. Це вимагає будівництва заводів скраплення, які повинні бути затверджені Міністерством енергетики США. Три таких проекти вже були затверджені, ще 25 перебувають на черзі, майже половина із них на досить пізніх стадіях затвердження.

Однак, експортним бажанням тих, що видобувають газ, протистоїть альянс великих виробничих компаній, на чолі з компаніями Nucor і Dow Chemical, в їх числі також Huntsman Chemical, Celanese, Alcoa і Американська громадська асоціація газу. Вони попереджають, що великомасштабний експорт за світовими цінами неминуче штовхатиме американські ціни до міжнародного рівня і призведе до затримки відродження американської промисловості.

Фото: nepszava.com

Обидві сторони в дискусії підготували комплекс досліджень на підтримку своєї позиції. Великі нафтові компанії прискорюють експортний рух, оскільки більшість з них придбали собі передові позиції в американській газовій галузі. Вони стверджують, що сили вільного ринку захистять від підвищення цін, оскільки зростаючі світові поставки газу і швидке зведення заводів зі скраплення створять ринок покупців глобального газу. Їх опоненти справедливо заявляють, що експортне лобі аж занадто переоцінює обсяги майбутніх поставок і переробних потужностей. Дебати, які породжують апокаліптичні прогнози, швидко перетворюються на гучні сварки.

Якщо не можна вірити даним, тоді нехай правлять принципи. Тому представники нафтової промисловості звертаються до одного з найусталеніших американських принципів: нехай вирішує вільний ринок. Великі нафтові компанії наполягають, що уряди мають відійти убік і дозволити ринку випрацювати власні належні механізми - це те, що ринки роблять найкраще.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи є життя після сланцевого газу?

Браво. Це тільки підтверджує лицемірство тих, які підтримують аргументи на захист експорту. Світові нафта і газ не продаються на вільному ринку.

Світові ціни на нафту ретельно контролюються Організацією країн-експортерів нафти (ОПЕК). Найбільші в світі виробники газу, Росія і Катар – насправді обидві ці країни виробляють газ за дешевший кошт, ніж американська сланцева промисловість – рішуче тримають ціни на газ у прив’язці до цін на нафту. Це створює їм постійну зливу прибутків.

У недавньому дослідженні лондонського Центру глобальних енергопостачань зроблені докладні оцінки фактичної вартості виробництва нафти у світі. У класичних умовах вільного ринку, при граничних витратах на ціноутворення, 90% нафти могли б конкурувати з ціною американського природного газу. Чому ж тоді нафта є в три або чотири рази дорожчою? Бо якби справді діяв вільний риноку на нафту, Саудівська Аравія, Катар і всі інші нафтові царства стали б неплатоспроможними – саме так сталося, коли була порушена їх цінова дисципліна всередині 1980-х. Врешті-решт, палаци і виплати терористам коштують багато грошей.

Катар і Росія тримають ціни на газ у прив’язці до цін на нафту. Фото: gcaptain.com

Дисципліни у нафтовому картелі дотримують вже протягом багатьох років. Саме тому на нафту протягом багатьох років тримаються найвищі ціни, які тільки світ може оплатити, щоб не сповзти в рецесію. Звичайно, нафтові компанії отримують від цього власну частку прибутків.

Нафтова промисловість, яка нечувано розбагатіла за один із найуспішніших в історії періодів фіксованих цін, тепер робить вигляд, що вітає розвиток ринку глобальних покупців природного газу. Проте, якщо все-таки коли-небудь з’явиться світ практично необмежених поставок і потужностей зі зрідження газу, нафтовий картель завалиться, тому що природний газ може замінити нафту у виробництві широкого спектру продукції, яка має нафтове походження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Газовий бум в США. Росія серед головних переможених?

Ціни на нафту впадуть до рівня граничних витрат, і пустельні царства, як і в 1980-х роках, знову будуть всипані іржавими лімузинами Mercedes. Невже найбільший виробник газу в США ExxonMobil хоче, щоб ми повірили, що компанія планує собі таке майбутнє.

Є кілька ключів, які вказують на реальні наміри нафтових гігантів. Один з них запропонувала компанія Exxon у своєму фінансовому огляді справ компанії за другий квартал. Йшлося про те, що компанія працює в режимі глобальної інвестиційної "лихоманки", аж поки їх запитали (у розмові стосовно інвестицій у південній частині Тихого океану), коли ж нарешті акціонери побачать свої прибутки. Вказуючи на проекти, що стартують наступного року, представник компанії наголосив, що вони прив’язані до виробництва "нафти або газу", - тому прибутки будуть дуже високими.

ExxonMobil обіцяє високі прибутки. Фото: bevseay.com

Або зважте на те, як великі нафтові компанії позиціонують себе на ринку зрідженого газу. Один з проектів, який перебуває на затвердженні міністерства DOE – це партнерська угода, що на 70/30% розділена між Катаром і Exxon. Безсумнівно, Exxon буде поставляти видобутий газ за його собівартістю, а потім Exxon і Катар будуть його продавати - на рівні, що прив’язаний до цін на нафту. Близько 25% затверджених проектних потужностей зрідження газу вже законтрактовані компанією ВР, яка буде поводитись у той самий спосіб.

На щастя, ми не повинні покладатися на прогнози. Наразі відбувається реальний життєвий експеримент в Австралії. Вони експортують природний газ протягом деякого часу в невеликих кількостях. Ряд великих проектів розпочнеться в наступному році, а місцеві ціни на газ вже зросли втричі - хоча поставки є достатніми і в собівартості продукції не було великих змін. Очевидно, що постачальники "воліють продавати зріджений газ Японії та Південній Кореї, які завжди готові платити трохи більше."

Один із основних виробників австралійських добрив і аміаку, який планував будівництво нового мільярдного заводу в Австралії, скасував свої плани і  переїздить до Луїзіани. Головний виконавчий директор компанії сказав в одному з інтерв'ю, що він упевнений, що Сполучені Штати зможуть обережно обмежити свій експорт газу.

Залишається на це тільки сподіватися.

Оригінал: Reuters

Переклад: iPress.ua

Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Угорщина: корупційний скандал та домашнє насильство. Що загрожує Орбану? – Politico
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Параноя путіна. Тероризм, марення і самознищення – Тімоті Снайдер
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Макрон хоче керувати зовнішньою політикою Європи. Не всі союзники з цим згодні – Bloomberg
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Смертельну недбалість путіна неможливо приховати. московська атака зробила його слабшим, ніж будь-коли – Саймон Тісдалл
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
Чи настав час для безпольотної зони в Україні? путін ескалує повітряну війну – бригадний генерал Кевін Райан
"Циркони" з суші, відновлені 1,5 та 3 тонні бомби і натиск на Донбасі. Про останню тактику росіян – Том Купер
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Франції потрібні країни-однодумці. Макрон-яструб відкриває двері Європи для Великої Британії – Едвард Лукас
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер
Кілька думок про російський розвідувально-ударний ланцюг. Більшість обстрілів відбувається на основі агентурних даних – Том Купер