Forbes: Поки Україна не стане ближчою до Європи, варто уникати українських активів
30 грудня 2013, 21:44
Віктор Янукович, Володимир Путін. Фото: AP
22 листопада цього року, український президент Віктор Янукович зупинив роботу над підписанням угоди про фінансову співпрацю та підтримку з Європейським Союзом. З цього часу, міжнародну увагу привернули масштабні протести в Києві – столиці України. 46 млн. людей в країні публічно обговорюють стан свого уряду і його відносин з Росією та ЄС. 17 грудня була підписана угода між Україною і Росією про надання фінансової підтримки у формі російських закупівель – 15 мільярдів доларів позики українському уряду та суттєві знижки на російський природний газ. По суті, Україна вирішує, яку саме сферу впливу обрати в найближчому майбутньому, тобто “Матір Росію” або відійти від часів Варшавського договору під європейський вплив на внутрішні справи України. Тут Європа має на увазі торгівлю та ідею жорсткої економії.
Такі своєрідні переговори між Україною та ЄС були засобом для того, щоб впоратися з проблемою державного боргу та загального економічного спаду в Україні. Хоча відношення зобов’язань до ВВП виглядають обґрунтованими, відсутній внутрішнього приросту, промислового та корпоративного розвитку не існує, а заробітна плата не встигає за нападами інфляції. Третій квартал ВВП впало на 0,4% після того, у попередньому кварталі на 0,5%. Прогнози приросту на наступний рік в Україні є прохолодними, в кращому випадку з діапазоном 1,0% до 2,0%.
Україна має обмежені валютні резерви під рукою, і в даний час є третій раз на спаді за п’ять років. Саме тому Fitch Ratings нещодавно знизила в іноземній і національній валюті борг до рівня B-з негативним прогнозом. Глобальні інвестори захлинаються у ввічливій ліквідності центральних банків, нестійкі українські облігації виглядали привабливими на українському фондовій біржі. З січня 2009 по травень 2011 року фондовий індекс Української ПФТС збільшився до 250%. Проте, Україна в даний час має сплатити $ 15 млрд суверенного боргу протягом найближчих двох років, які будуть надто проблемними у зв’язку з відсутністю нових зовнішніх потоків ліквідності або пакету рятувальних заходів.
Введіть росіян з їх щедрою готівкою! До підписання російської угоди, Україна звернулася за допомогою у вигляді фінансування до ЄС, так само, як європейські PIGS (Португалія, Ірландія, Греція та Іспанія). Проте, запропоновані умови ЄС прийшли з жорсткими умовами погашення, структурної економічної реформи та участі МВФ. Всі ці умови, здавалося б гіркі таблетки для президента та його політичної партії, яка схиляється до російських відносин і де успішно впроваджується спільне «кумівство» між російською та українською політичною елітою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українська гра Путіна
Аскетизм у політичній силі духу є дефіцитом, а наука впровадження строгих заходів як панацеї для фінансового безгосподарності ще не доведена. Очевидно, що Україна прагне уникати різких умов і угода з Росією була простішою.
Фоном для українських «заручин» є геополітика. Росія відчайдушно хоче надавати своє контролювати західний напрямок. Втрата України у подальшому впливі на ЄС, звичайно ранить російську гордість і розглядатиметься як небажане економічне вторгнення. Росія розглядає західне втручання в її географічно близькі для неї країни колишнього Радянського Союзу, як втручання в чужі справи. Саме тому Росія владно запропонувала Україні програму порятунку в останню хвилину.
Ідея розширювати НАТО на схід – це те,що не приймають росіяни, прилюдно осуджуючи Захід і ЄС. Крім того, щоб насолоджуватися Україною як “корзиною хліба” Східної Європи і відпочинком на прекрасних курортах, російські політики турбуються про внутрішньоросійські хвилювання з приводу Олімпіади в Сочі, що наближається та все більш слабку популярність президента Путіна у себе вдома. Запобігання заворушень в Україні стають шаблоном для міжусобних російських сварок і є рівноцінним допомозі старому радянському союзнику.
Допоки інвестиційний ринок явно обтяжений ризиками, Україна є ідеальною ілюстрацією ситуації, де теоретичні ризики стають фактичними. Коли зростало українське ВВП (занадто часто), політичний ландшафт України був більш гостинним до тісніших відносин з Європою, і були більш логічні причин привласнювати українські активи. Це було особливо вірно щодо спекулятивних торгів, які фінансуються щедрою ліквідністю центрального банку. Такі інвестиційні поняття з високим прибутком, але “безпечним” ринком облігацій були серйозно підірвані загальнодержавними резервами, і у випадку з Україною, інтенсивно брудною внутрішньою політикою.
Україна є країною з величезними сільськогосподарським потенціалом. Вона має особливий тип чорнозему, який робить агробізнес ефективним і прибутковим при введенні в промислові масштаби. Попри землеробство та агробізнес, Україна має величезний промисловий потенціал і часто розглядається як “Польща в очікуванні” для подальшого розвитку промислово-виробничих відносин. Незважаючи на потенціал України, політична атмосфера, яка включає в себе верховенство закону, корпоративної прозорості та передвиборчої агітації, також має змінитися, якщо Україна хоче залучити більше менеджерів з інвестиційних ринків, та збільшити обсяги прямих іноземних інвестицій. З початку року українські акції впали майже на 10% і не повернулися протягом останніх п’яти років. Така негативна продуктивність вказує на нервозність інвесторів щодо майбутньої нестабільності фінансових і реальних українських активів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Євразійська інтеграція України
Поки Україна не приєднується ближче до Європи або поки сильне верховенство закону не встановлено, роздрібні інвестори, ймовірно, розумно уникають українські фінансові активи. Для великих установ або хедж-фондів, може бути деяке виправдання щодо володіння облігаціями України в якості майбутньої угоди з ЄС. Певною мірою, ЄС потребує від України “вести чесну гру в пісочниці» з Росією, оскільки країни ЄС нервово отримують величезну кількість російського природного газу українськими трубопроводами. Кращий сценарій для України є позачергові вибори (хоча навряд чи вони відбудуться), негайні політичні реформи(також навряд чи) і виконання дружніх бізнес та інвестиційних законів (можливо). Зовнішня торгівля – це те, що українські політики будуть переймати в ЄС набагато раніше, ніж пошук консенсусу.
Макроінвестори шукають довгострокового впливу Східної Європи, не завадило б стежити за тим, що польська нерухомість виглядає помірковано привабливою особливо в економічному та політичному середовищі України. Польська нерухомість, здається помірно привабливою, особливо якщо польський злотий зміцнює свої позиції. Крім того, якщо інвестиційні менеджери повинні вкласти гроші у роботу в Україні, високоліквідні та прозорі активи повинні бути першим вибором, навіть якщо вони й у великій пошані.
Відмова від відповідальності: Все що тут написано не повинно впливати на прийняття рішень щодо інвестицій, і ніщо тут вище написане не є порадою щодо інвестицій або ж рекомендацією.
Джеремі Хілл, оглядач
Оригінал публікації: http://www.forbes.com/sites/jeremyhill/2013/12/23/eastern-promises-ukrainian-angst-russian-influence-and-market-reactions/
