Кінець мирного співіснування?
Протягом багатьох років російська влада пропонувала Татарстан в якості моделі стабільності і спокою, в той час як мусульманські республіки російського Північного Кавказу все більше втягувалися в сепаратистські конфлікти, надаючи триваючим громадянським війнам все більше релігійних ознак.
Більше половини від чотирьохмільйонного населення Татарстану є мусульманами-суннітами, які давно підтримують дружні стосунки з рештою Росії. Казань, столиця регіону, розташована на Волзі в 450 милях (724 км) на схід від Москви, є процвітаючим і привабливим містом.
Це почуття спокою змінилося з липня, коли вбивці застрелили відомого ісламського лідера Валіулла Якупова, та ледве не вбили головного муфтія Татарстану Ільдуса Фаїзова. Бомба детонувала під його власним автомобілем.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Священна війна Америки
Точні мотиви залишаються нез’ясованими, але багато хто в Казані думає, що це пов'язано з громадською кампанією обох чоловіків, спрямованою на боротьбу зі зростаючим впливом салафізму, фундаменталістської форми ісламу.
У радянські часи іслам в Татарстані був в значній мірі засобом етнічної ідентифікації і носив більше "фолькльорний" характер, говорить Ахмет Ярликапов із Російської академії наук. Тим не менш, в останні роки салафізм (який залучає все більше послідовників у всьому мусульманському світі) зробив прорив у Татарстані, особливо серед молоді.
Також мігранти з республік Північного Кавказу і пострадянських країн Центральної Азії принесли із собою більш консервативні інтерпретації ісламу.
Оцінки кількості салафітів в Татарстані різноманітні. Місцевий муфтій Фарід Салман говорить, що державні цифри в 3 тис є, можливо, занадто низькими. Старше покоління і представники офіційних релігійних структур побоюються Салафітських груп, вважаючи їх проповідниками і прихильниками радикалізації. Після свого приходу до влади на початку 2011 року, пан Фаїзов почав змінювати консервативних імамів і забороняти релігійні підручники із Саудівської Аравії, в той час як його попередник в значній мірі залишав салафітів у спокої.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скандинавія за три роки заморить голодом всіх ісламських фанатиків
Пан Салман попереджає про "талібанізацію на кордонах історичної Європи", але такі побоювання, ймовірно, є перебільшеними.
У багатьох аспектах Татарстан взагалі не схожий на Північний Кавказ. Цей регіон є економічно процвітаючим. Нафтові родовища і успішна промисловість означають, що Татарстан посилає більше грошей до Москви, ніж отримує із федерального бюджету, на відміну від Північного Кавказу, який живе за рахунок великих обсягів дотацій. Що більш важливо - тут мало відчутні сепаратистські традиції, які міцні на півдні Росії; більшість татар відчувають себе ближчими до росіян, ніж, наприклад, чеченці.
Однак викликає занепокоєння те, що влада Татарстану відповіла на липневі теракти новими законами, прийнятими в серпні, і спрямованими проти громади салафітів.
Ці закони схожі на сумнозвісні закони 1999 року про заборону ваххабізму в Дагестані, які, в поєднанні з агресивними діями правоохоронних органів, багато в чому сприяли зростанню збройного підпілля.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому ісламіст на чолі Єгипту - це добре
Кремль явно не бажає бачити, як інший мусульманський регіон опуститься в анархію насильства. 28 серпня терорист-смертник вбив шанованого суфійський ученого в Дагестані. Це може стимулювати новий виток насильства в найконфліктнішому сьогодні регіоні Росії.
Напад стався в той самий день, коли Володимир Путін, президент Росії, відвідував Татарстан, щоб продемонструвати свою підтримку регіональних лідерів. Він неодноразово заявив, що "злочинці ніколи не досягнуть своєї мерзенної мети".
Як саме Москва планує добитися цього, залишається відкритим питанням.
"Рано чи пізно державі доведеться вступити в діалог із салафітами", - говорить Олексій Малашенко з Московського центру Карнегі.
Проте, діалог для Російської держави є незвичним інструментом взаємодії із соціальними силами, які вона не розуміє і не контролює. Тому подвійний теракт в липні навряд чи буде останнім вибухом або останнім вбивством у Татарстані.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
