Кінець панування західних університетів?
Передбачення Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) показує далекосяжні зміни в балансі кількості випускників, а зростаючі азіатські економіки повинні обійти Сполучені Штати та Західну Європу.
Прогнози щодо вигляду, який матиме "глобальний банк талантів" у 2020 році показують, що Китай надалі продовжить нарощувати кількість своїх випускників – до 29% від випускників усього світу у віці від 25 до 34 років.
Найбільше втратять США – зменшення до 11% - країна вперше займе третє місце і опиниться після Індії.
США і країни Європейського Союзу разом, як очікується, матимуть трохи більше чверті молодих випускників світу.
Росія також зменшить свої показники – її частка випускників в світі зменшиться ледь не в два рази з початку століття.
Індонезія, за прогнозами ОЕСР, підніметься на п'яте місце.
Масштаб змін
Чи є це кінцем імперії?
Вища освіта стала дзеркалом і збільшувальним склом економічної діяльності – і в період після Другої світової війни домінували університети в США, Західній Європі, Японії та Росії.
США, зокрема, були наддержавою для університетів – у розумінні їх багатства, впливу і, до недавнього часу, щодо кількості статистичних показників.
Зростання кількості випускників відображає зміни амбіцій цих країн – тепер вони бажають конкурувати з розвиненими економіками за робочі місця з високим рівнем доходу
До 2000 року США мали частку молодих фахівців співвідносну із Китаєм. Японія також мала багато молодих фахівців, як і Індія.
Сьогодні Китай і Індія є найбільшими гравцями в галузі.
Зростання кількості випускників відображає зміни амбіцій цих країн – тепер вони бажають конкурувати з розвиненими економіками за робочі місця з високим рівнем доходу.
Замість того щоб розвивати недорогі виробництва, вони націлені на залучення високотехнологічних вакансій, які до того забронював за собою західний середній клас.
П'ятикратний ріст
Як показують дані ОЕСР, це не лише окремий випадок таких країн, як Китай, чия економіка розширюється, поки інші стоять на місці.
В усіх промислово розвинених країнах кількість випускників зростає – просто не так швидко, як у Китаї, де їх число виросло в п'ять разів за десятиріччя.
ОЕСР відзначає, що до 2020 року кількість молодих випускників Китаю буде приблизно дорівнювати загальній чисельності населення США у віці від 25 до 64 років.
Бразилія матиме більшу частку випускників, ніж Німеччина, Туреччина більше, ніж Іспанія, Індонезія в три рази більше, ніж Франція
На цій зміненій карті світу ми побачимо, що Бразилія матиме більшу частку випускників, ніж Німеччина, Туреччина більше, ніж Іспанія, Індонезія в три рази більше, ніж Франція.
У Великобританії спостерігається зворотна тенденція, за прогнозами, країна збільшить свою частку з 3% в 2010 році до 4% в 2020 році.
Це прагнення збільшити кількість випускників має чіткі економічні цілі, йдеться в дослідженні ОЕСР.
Чи достатньо робочих місць?
Перехід від "масового виробництва до економіки знань" означає поліпшення рівня зайнятості і доходів – так що є "серйозні стимули" для країн розширювати вищу освіту.
Чи вистачить робочих місць для усіх випускників? Фото: AFP
Але чи вистачить роботи випускникам з вищою освітою?
ОЕСР намагалися проаналізувати ситуацію, дивлячись на одну сторону ринку праці – кількість робочих місць в галузі науки і технології.
Кількість таких робіт швидко зросла - і в доповіді говориться, що це приклад того, як розширення вищої освіти може створити нові види зайнятості.
Ці наукові і технологічні робочі місця - для фахівців і техніків – складають приблизно кожні чотири з 10 робочих місць в деяких скандинавських країнах та країнах Північної Європи.
Є істотні економічні вигоди від впровадження інвестицій у вищу освіту – це призводить до створення нових робочих місць для більш освічених, в той час як некваліфіковані робочі місця зникають
На відміну від цього, і це є показником більш старого укладу економіки, ці технологічні робочі місця складають тільки невелику частину робочої сили в Китаї та Індії.
ОЕСР вважає, що є істотні економічні вигоди від впровадження інвестицій у вищу освіту – це призводить до створення нових робочих місць для більш освічених, в той час як некваліфіковані робочі місця зникають.
Кількість чи якість?
Прогноз ОЕСР показує темпи зростання кількості випускників. Але не показує якості або, до яких економічних наслідків це розширення призведе.
Є й інші способи відображення змін розподілу знань.
Команда з Інтернет інституту Оксфордського Університету випустила набір карт із зазначенням "географії знань у світі".
Вони показують, як населення споживає і виробляє інформацію в світі онлайн. Карти відображають рівні використання Інтернету, обсяги накопиченого користувачами матеріалу через Google, концентрацію наукової діяльності та географічну спрямованість статей Вікіпедії.
"Азіатські країни лідирують у кількості студентів та кандидатів наук. Але цікавим є те, як Захід продовжує утримувати свої сильні позиції – тому, що Захід контролює установи"
на відміну від зростання азіатських економік, ці карти розповідають про культурне домінування Заходу.
"Азіатські країни лідирують у кількості студентів та кандидатів наук. Але цікавим є те, як Захід продовжує утримувати свої сильні позиції – тому, що Захід контролює установи", - каже професор Віктор Майер-Шонбергер з Оксфордського Інтернет інституту.
Відображення нового світу
"Зараз в Китаї більше студентів, ніж будь-коли раніше, але вони як і раніше використовують західні механізми для публікації результатів своєї роботи, вони приймають фільтри", говорить професор Майєр-Шонбергер.
"Велике питання: чи будуть китайські дослідники такими ж проникливими, як їхні західні колеги, - цього ми ще не знаємо".
Карти також показують, наскільки Африка і Південна Америка втрачають у цій новій боротьбі за цифрову владу.
Професор Майер-Шонбергер сказав, що був "повністю шокований" розмахом такого дисбалансу.
Ще однією особливістю досліджень Оксфорда було показати, як науково-дослідницькі центри і їх економічна діяльність зосереджена на порівняно невеликих територіях.
Кожна епоха має свою особливу географію. У наш інформаційний вік, вона не залежить від залізничних доріг і водних шляхів, а від центрів знань.
У США, каже професор Майєр-Шонбергер, непропорційно великі інвестиції отримують Силіконова долина і район Бостона, з великими "незадіяними" масивами між ними.
Кожна епоха має свою особливу географію. У наш інформаційний вік, вона не залежить від залізничних доріг і водних шляхів, а від центрів знань. Це є новим різновидом промислової карти. Замість вугілля і сталі, вона розглядатиме розташування університетів та центрів інновації.
Оригінал: BBC
Переклад: iPress.ua
