Криза євро: поки європейські лідери сплять, Європа наближається до розпаду
Лідери Європейського Союзу провели саміт на цьому тижні, який ви швидше за все пропустили. Після калорійного робочого ланчу прем'єр-міністри, президенти і канцлери європейских країн витратили половину середи на вирішення вагомих енергетичних та податкових проблем.
У минулому залишилися торішні панічні сесії, на яких перебіг розмов визначався темою неминучого падіння євро. Сьогодні лідери Європи розмовляють про реформи, що розгортаються на більшій частині єврозони, і констатують той факт, що деякі південні європейські країни почали відновлювати свою конкурентоспроможність. Ринок урядових боргів повернувся у свої рамки, там де він, власне, і повинен бути. Крім того, за останній рік ціни на акції зросли на чверть. Ніхто не робить вигляд, що життя стало легким; європейці розуміють, що попереду їх чекає важка робота і деякі жертви. Але найгірша частина кризи тепер залишилася в минулому.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не змушуйте німців бути фюрерами
Це обнадійлива казка. І ті, кого виснажила європейська сага вагнерівських пропорцій (а кого вона не виснажила?) хочуть в неї вірити. На жаль, небезпечно думати, що проблеми євро залишилися у минулому. Насправді європейські лідери - це лунатики, які навмання долають економічну пустку.
Хто-небудь, швиденько викличте допомогу
Безробіття у єврозоні побило рекорди. Фото: AFP
Економіка єврозони шостий квартал поспіль пережила скорочення ВВП. Нездужання поширюється на основні країни, включаючи Фінляндію та Нідерланди. Ці обидві країни зафіксували скорочення економіки у першому кварталі цього року. Роздрібні продажі падають. Безробіття (вище 12%) є рекордним, а більш ніж кожен четвертий іспанець не має роботи.
Незважаючи на жорсткі скорочення витрат, дефіцити державних бюджетів є постійними і високими. Суми державних, побутових і корпоративних боргів є надмірними. Банки втрачають капітал і міжнародні кредитори хвилюються через свої поки ще невизнані збитки. Хоча офіційні процентні ставки є низькими, компанії у країнах Південної Європи страждають від жорсткої кредитної кризи. Все це є причиною економічних труднощів і роз'їдає перспективи розвитку в майбутньому.
Зона євро трохи відійшла від небезпеки провалля, але спокій у Брюсселі є не стільки ознакою одужання, як загнивання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як створити зразкову економіку: уроки успішних держав світу
Заради добра для всіх європейські лідери повинні прокинутись від летаргії. Вони повинні зрозуміти, що якщо вони не почнуть діяти, тоді єврозону очікує стагнація або розпад - можливо і те, і інше.
Після кількох років кризи усі розуміють, що ЄС потрібен список необхідних дій. Актуальним завданням є розірвати зв'язки між банками та урядами, адже уряди є надто слабкими, щоб продовжувати підтримувати банки. Це було метою банківського союзу, про створення якого домовилися в минулому році. Але, як тільки зменшились проблеми, союз потрапив в полон технічних суперечок. Фундаментальною серед них була така: скільки історичних банківських боргів, якщо такі є, можна накинути цьому банківському союзу. Тобто, іншими словами: скільки тягаря чужих помилок повинні взяти на себе німці, фіни та голландці.
Колаж: telegraph.co.uk
Зволікання із створенням банківського союзу є дуже руйнівним. Європейські банки потребують коштів у будь-який спосіб. Америка відновилася раніше від Європи не тільки тому, що там діяли менш суворі правила, але й тому, що вона швидко розібралася зі своїми банками так, щоб вони знову могли надавати свої фінансові послуги.
Крім того, єврозона потребує реформ, які призведуть до зростання економіки. ЄС повинен розширити діяльність єдиного ринку на сферу послуг. Замість того, щоб думати про червоні лінії та обмеження, ЄС повинен підписати угоду про вільну торгівлю, яку пропонує США, найбільший торговий партнер Європи.
Також слід полегшити заходи жорсткої економії, уповільнивши темпи скорочення бюджетів і використати грошові кошти основних країн єврозони для налагодження схем із підвищення зайнятості молоді та інвестицій в малі і середні підприємства на периферії єврозони.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як врятувати найбільший торговий договір в історії
Очевидно, що причина нинішньої бездіяльності - не нестача запланованих заходів, а брак волі, необхідної для їх здійснення. Цю прогалину частково спровокували вересневі вибори в Німеччині, що практично визначають питання європейської політики останніми днями.
Але є і більш глибока причина. По всій Європі виборці відчувають відразу до своїх власних та європейських політиків. У Франції паралізована діяльність президента Франсуа Олланда внаслідок скандалу і невисоких рейтингів схвалення його діяльності - 24%, і це ще один рекорд. Недавнє опитування, проведене Pew Research Centre, показало, що частка французьких виборців, які говорять, що вони сприятливо ставляться до ЄС впала з 60% у 2012 році до 41% в цьому році. Це навіть менше, ніж у скептично налаштованій до Європи Великобританії. Італія загрузла в рецесії, і здається, що вона не може виплекати узгоджену політичну платформу для змін.
Олланд стрімко втрачає популярність серед виборців. Фото: AFP
У той же час виборці хочуть зберегти єдину валюту: 70% громадян досі підтримують євро в Греції, яка постраждала найбільше від кризи, ніж будь-яка інша країна. За останні кілька років виборці у Греції, Ірландії, Португалії, Іспанії та Нідерландах неодноразово підтримували перебування своїх країн у складі єврозони.
Це рецепт від бездіяльності. З одного боку, виборці хочуть, щоб єврозона залишалась цілою. З іншого боку, вони не хочуть підтримувати важкі реформи, які необхідні для того, щоб витягнути єврозону з кризи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Врятуйте Європу, розпустіть зону євро
Був час, коли ринки облігацій змусили політиків поглянути на це протиріччя. Саме загроза фінансової паніки змусила лідерів єврозони сидіти до світанку, виробляючи пропозиції порятунку та обіцянки реформ. Але фінансові ринки потрапили під наркоз з тих пір, як президент Європейського центрального банку (ЄЦБ) Маріо Драгі пообіцяв "зробити все можливе", щоб захистити єврозону від краху. Спекулянти знають, що робити ставки проти єдиної валюти - означає виступити проти теоретично нескінченного балансу ЄЦБ і це, принаймні на перших порах, означатиме великі втрати.
Попереджувальний дзвіночок
Маріо Драгі. Фото: AFP
Маріо Драгі був правий, "купуючи" час для єврозони. Він також був правий, забезпечивши ЄЦБ інструментами боротьби зі спекуляціями. Біда в тому, що політики марнують шанс для того, щоб розпочати впорядковані реформи. Оптимісти кажуть, що все буде нормально після виборів у Німеччині, коли лідери країни отримають мандат на реформи єврозони. Однак, німецьке небажання вести континент вперед або платити за решту Європи лежить набагато глибше. Крім того, біди президента Олланда означають, що заклинили франко-німецькі відносини, які завжди були центральними для європейського руху.
Якщо ж лідери єврозони будуть продовжувати зволікати? Як і Японія, Європа потрапить у тінь на довгі роки. Вартість цього буде вимірюватися розчаруванням, зруйнованими спільнотами і безплідно прожитим життям. Крім того, на відміну від Японії, єврозона не є єдиною країною. До тих пір, поки стагнація і рецесія будуть підмивати демократію, єврозона ризикує отримати фатальну відмову у підтримці від свого населення. Якщо лунатики справді турбуються про свою валюту і своїх людей, вони повинні прокинутися.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
