Любите власну роботу? Дякуйте за це своїй країні
У світі домінує думка, що люди в економічно "розвинених" країнах суттєво не відрізняються за тим принципом, наскільки вони задоволені своєю роботою. На підтверження цього наводяться аргументи, що продуктивність їх праці є приблизно однаковою, товари вони повинні виробляти однаково, тому досвід від роботи у них повинен бути теж однаковим.
Насправді ж, існують суттєві відмінності у тому, наскільки задоволеними роботою є громадяни на Заході. У Великобританії, з її дуже низькими заробітними платами в порівнянні з багатством країни, повідомляють про досить пристойний рівень задоволеності громадян від роботи. Однак, Німеччина, з її доволі високими зарплатами порівняно з багатством країни, повідомляє про невисокий рівень задоволеності роботою – нижче, ніж в Італії та Іспанії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чотири ознаки того, що ви забагато працюєте. Як зберегти здоров'я
Чисельні дані та дослідження, які з’явилися за останні десятиліття і які свідчать про рівень задоволеності роботою, стали об’єктами для зловживань і неправильного тлумачення. Деякі експерти, вказуючи на високий бал Швеції, сприймають його як доказ того, що шведська економічна система - унікальна суміш капіталізму і соціалізму з невеликою динамікою - "є найкращою". Інші вказують на Данію, яка стоїть ще вище у списку. Вони доходять до висновку, що данська система - з її гнучкою системою працевлаштування і соціального забезпечення (flexicurity) та деякими іншими економічними принадами - найкраща. Використовувати дані таким чином є абсурдним. Це типова помилка студента факультету статистики, який робить окремі висновки, забуваючи проаналізувати усі наявні дані.
Гордість від роботи
Фото: fabiolinux.files.wordpress.com
Ступінь вірогідності отриманих даних про задоволення від роботи великою мірою залежить від того, як люди оцінюють гордість, яку вони відчувають за свою роботу та наскільки важливою вони її вважають. Рейтинг країн за цими двома категоріями є дуже схожим до рейтингу задоволення від роботи. Серед сімки перших країн США, яка є однією із провідних країн у загальному рейтингу задоволення роботою, отримує також найвищі місця в рейтингах гордості і важливості.
Протилежна інтерпретація стверджує, що низька оцінка країни у загальному рейтингу задоволенння роботою може більшою мірою залежати від того, наскільки вимогливими є респонденти, а не від того, наскільки задоволеними вони є від своєї роботи. Вони можуть не відчувати задоволення від роботи, як у випадку з Італією і Францією, через те, що вони розбещені своїм багатством. Проте, громадянам США і Канади не бракує достатку, особливо після буму дот-комів в 2001 році, але вони постійно займають високі місця в рейтингах задоволеності роботою. І коли Ірландія проходила шлях від бідності до багатства протягом якогось десятиліття, країна залишалася на перших місцях серед розвинених країн в рейтингу задоволеності роботою.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шість причин уникати найманої праці
В останні десятиліття порівняльні дослідження західноєвропейських економік чітко доводять, що їх основна економічна модель - корпоративна система, яка дозволяє великому бізнесу, великим профспілкам і великому уряду мати право вето над механізмами ринку - приблизно настільки ж ефективна в досягненні різних цілей, як і сучасна капіталістична модель.
Окремі дослідники стверджують, що європейські країни самі собі зашкодили, додавши одну або кілька перешкод до роботи ринку - допомоги з безробіття, високі податки і так далі - мабуть, вони вважали, що їх вартість буде незначною або скромною, щоб її варто було заплатити.
Ця точка зору, якої дотримуються вчені-економісти з Університету Чикаго та Массачусетського технологічного інституту, є принципом неолібералізму, який вважає, що для того, щоб домогтися успіху, країнам слід лише заборонити уряду і ринку ламати конкурентоспроможні ціни і заробітні плати. Тим не менш, країна не може обійтися без високого рівня економічного динамізму. І вона не може мати багато динамізму без інститутів влади та економічної культури, яку сповідують ті, що розробляють нові комерційні ідеї, і які сприяють підприємцям, що розвивають ці нові ідеї та дозволяють співробітникам довго і наполегливо шукати і найматися на роботу, і захищають економіку від шахрайства.
Бізнес Закон
Фото: icofounder.com
Основним принципом роботи сучасного капіталізму є корпоративний закон: він дає захист від кредиторів через процедуру банкрутства, обмежує дії менеджерів, захищає від співробітників, які погано виконують свої обов’язки, обмежує те, що можна наказувати співробітнику, і так далі. Цей закон є необхідним для того, щоб ввести обмеження на вирішення конфліктів. Без нього підприємець або інвестор може побоятися починати нові справи.
Економічна політика країни також може сприяти або перешкодити зростанню підприємництва. Спираючись на мізерні дані, консерватори роблять висновок, що кожен елемент економічної політики, який забезпечує більшу участь уряду, приносить більше шкоди, ніж користі. Проте, - поки в цих пастирських економіках торгового капіталізму живуть припущення, що те чи інше втручання держави у бізнес-сектор (наприклад більше кукурудзи і менше тканини) є шкідливим, - немає аналогічної презумпції про те, що, скажімо, більше або менше грошей на освіту заважатиме інноваціям. Ми не знаємо, чи та чи інша конкретна діяльність уряду буде конструктивною або шкідливою для динамічного розвитку економіки і, отже, для рівня задоволення від роботи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П’ять ознак справді хорошої роботи
Однак, є докази того, що країни з високим рівнем державних витрат на медичне обслуговування, пенсії та освіту не мають тенденції до різкого зниження рівня задоволеності роботою.
Регулюючі інститути діють гнітюче на рівень задоволеності роботою, зокрема, їх правила, які регулюють роботу кредитного ринку (наприклад, обмеження процентних ставок) та ринку споживчих товарів. Інститути колективних переговорів та положення про наймання та звільнення працівників також знижують середній рівень задоволення від праці.
Економіка складається з економічної культури, а також набору інститутів. Домінуючі місцеві економічні погляди і переконання впливають на застосування зусиль на роботі та ефективність, з якою людина може співпрацювати з іншими.
Французький бізнесмен Філіп Бургіньон, чий трудовий досвід був розділений приблизно порівну між США та Європою, зобразив ці два регіони як такі, що мають абсолютно різні економічні культури. Ці відмінності криються в різних системах виховання дітей. Він зазначав, що французькі матері уважно слідкують за своїми дітьми на дитячому майданчику, змушуючи їх бути обережними. З іншого боку, американські матері звертають на це мало уваги і не вчать своїх дітей зайвої обережності. В результаті цього, американці вчаться власноруч долати свої перешкоди.
Ставлення до робочого місця
Фото: 4.bp.blogspot.com
Різноманітні цінності відіграють певну роль у нарощуванні країною її високих економічних показників, вони впливають на потенціал і бажання людей розробляти нові ідеї, перетворювати ці ідеї на нові продукти і випробовувати ці нові продукти. Інші цінності можуть впливати на економічні умови, які підтримують або шкодять комерційним перспективам інноваційності.
Розглянемо, наприклад, Західну культуру вирішення проблем, зацікавленості, експериментування і дослідження. Дослідження Центру капіталізму і суспільства при Колумбійському університеті показало, що деякі варіанти ставлення до робочого місця значною мірою пов'язані з високими економічними показниками країни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Забудьте про баланс робота-особисте життя
Те, наскільки люди в тій чи іншій країні надають значення "цікавості роботи" значною мірою відповідає тому, наскільки добрі результати ця країна демонструє в ряді аспектів економіки. Така ж відповідність існує між станом економіки та бажанням людей приймати нові ідеї та проявляти власну ініціативу. З іншого боку, низька готовність виконувати розпорядження, що кидається в очі в деяких європейських країнах, пов'язана з низькими показниками економічної ефективності.
Дуже корисними є також готовність до змін та бажання витримувати конкуренцію. Проте, бажання досягати великих цілей не має великого значення: люди хочуть не якогось предмета; вони бажають отримувати досвід – тобто насолоджуватися життям.
Автор - Едмунд Фелпс, директор Центру капіталізму і суспільства при Колумбійському університеті та декан бізнес-школи New Huadu в університеті Minjiang, лауреат Нобелівської премії з економіки за 2006 рік. Це уривок з його нової книги "Процвітання для мас: як інновації створюють робочі місця, виклики і зміни", яку видання Princeton University Press опублікує 25 серпня.
Оригінал: Bloomberg
Переклад: iPress.ua
