Меморандум Рейгана
У цій статті читачі прочитають деякі витяги з пам’ятної записки, написаної для Рональда Рейгана його економічними радниками за час між виборами президента у листопаді 1980 року і його інавгурацією. Ми публікуємо меморандум, тому що він проливає світло в історичній перспективі на наші власні економічні дилеми, у час коли президентські перегони дійшли до свого переломного моменту в календарі - Дня пам'яті.
Меморандум надіслав нам Джордж Шульц, який згодом став держсекретарем у Гіппера, а до того служив деякий час у Міністерстві фінансів, Міністерстві праці і бюджетному комітеті в Білому Домі. Підписантами цієї записки були деякі з найбільших економічних діячів минулого століття, зокрема великий Мілтон Фрідман, великий захисник скорочення податків Джек Кемп, колишній міністр фінансів Вільям Саймон.
Одним з уроків є те, наскільки схожі нинішні економічні проблеми з тими, що зіткнувся Рейган, коли він зайняв свій пост. Кінець 1970-х років був часом великих економічних тривог, яким сприяли великі витрати уряду. Витрати вийшли з-під контролю, податки були занадто високі, регулювання занадто обтяжливим а енергоресурси занадто дорогими. Велика відмінність лише в тому, що інфляція сьогодні нижча, хоча ціна на продукти харчування та енергоносії продовжували постійно зростати до недавнього часу.
Проте, привід для оптимізму полягає в тому, що якщо проблеми схожі, рішення теж можуть бути схожими. Пам'ятка – це мовчазне спростування розмов у Білому домі про те, що республіканці сьогодні є більш радикальними, ніж Рейган. Сьогодніші політичні дебати напрочуд схожі на ті, що відбувалися 32 роки тому. Радники Гіппера пропонували знизити вартість капіталу за рахунок скорочення, наприклад, податків на приріст капіталу, у той час як Джиммі Картер думав подібно до пана Обами, що податки не мають великого значення для економічного зростання.
Другий урок полягає в необхідності проведення послідовної політики, орієнтованої на довгострокову перспективу: "Існує необхідність в політиці, розрахованій на довгу перспективу, яка забезпечить час, узгодженість та передбачуваність, що так необхідні для успіху".
Економіка, що оговтується від кризи чи інших потрясінь потребує твердої, послідовної руки. Це надає бізнесу та підприємцям впевненості вкладати і ризикувати, і це допомагає побудувати стійкий підйом, оскільки американці роблять висновок, що президент не збирається кожен місяць змінювати свою політику з політичних причин.
Рейган прислухався до порад своїх радників і розпочав реалізовувати свої реформи уже в перший рік президентства, а потім лише впевнено долав різні перешкоди, переконаний, що його політика запрацює в довгостроковій перспективі. Реформи привели до буму, який додав приріст, що відповідав розмірам економіки Німеччини до ВВП США.
Реформи Рейгана є протилежними до реформ Обами. Фото: electronicvillage.blogspot.com
Це зовсім протилежно до підходу президента Обами, якому характерні тимчасові зниження податків, надання нових стимулів, нових позик на житло, наділення перевагами одних галузей промисловості над іншими, і довільним регулюванням, яке може або не може бути зменшене, якщо Білий дім відчує достатньо політичного тиску. Це одна із причин того, на нашу думку, чому нинішнє відновлення було настільки тьмяним.
Цей же самий урок можна застосувати до грошово-кредитної політики, незважаючи на те, що інфляція сьогодні не відповідає тогочасним 13%. Несистемні дії Федеральної резервної системи з 2008 року також посприяли зростанню відчуття економічної невизначеності: ринки були змушені поглинути кількісне фінансове послаблення, мати справу із операцією Twist і безпрецедентною какофонією голосів ФРС, що проповідували більший чи менший рівень фінансового послаблення. Наступний голова ФРС добре зробить, якщо прислухається до порад меморандуму щодо "проведення послідовної грошово-кредитної політики" з головною метою - забезпеченням цінової стабільності.
Мабуть, найкращою причиною знову прочитати пам’ятну записку є нагадати собі те, що, якими б великими і нерозв'язними виглядали проблеми сьогодні, ми бачили ще гірші і вирішили їх. Ключ до їх вирішення – правильне лідерство із правильною політикою.
Оригінал: The wall street journal
Переклад: iPress
