Нові можливості стовбурових клітин
"Плюрипотентний" - довге слово, яке означає "той, що надає можливість робити багато речей". Це технічний термін, який застосовується на означення стовбурових клітин, які можуть генерувати багато різних видів тканин організму, а не тільки одного виду, що досі могли робити найменші відомі нам стовбурові клітини.
Багато дослідників сподіваються, що ці клітини можна буде використовувати для інших цілей. Крім того, що їх можна буде використовувати в трансплантації, для заміни тканин і органів у тих, чиї частини тіла більше не працюють належним чином (цей підхід відомий як регенеративна медицина), вони також можуть бути використані для отримання чистих культур клітин для раннього тестування лікарських препаратів.
Таке культивування та використання людських плюрипотентних стовбурових клітин є спірним, оскільки природним джерелом таких клітин є ембріони, які руйнуються в процесі вилучення з них стовбурових клітин. Але в 2007 році дві групи дослідників (одна з Японії, інша - з Америки) оголосили, що вони винайшли спосіб, як змусити дорослі клітини людської шкіри поводитися, як природні плюрипотентні клітини, додаючи до них чотири різновиди активованих генів. Утворені в результаті цього клітини отримали назву - індуковані плюрипотентні стовбурові (iPS) клітини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З якими проблемами зіткнеться бізнес в 2013 році
3 січня у британській фармацевтичній компанії AstraZenec оголосили, що збираються купити зразки людської серцевої м'язової тканини, кровоносні судини, нервові клітини і клітини печінки, які були продуковані із цих індукованих плюрипотентних клітин компанією Cellular Dynamics. Компанія була заснована Джеймсом Томсоном, біологом з університету штату Вісконсін. Саме він очолює групу, яка першою в світі у 1998 році виділила людську ембріональну стовбурову клітину, а в 2007 році створила американський варіант iPS клітини.
Компанія AstraZeneca готова купити iPS-клітини для подальшого використання. Фото: pharmafile.com
У компанії AstraZeneca мають два плани для використання своєї майбутньої покупки. Один із них: використати клітини, щоб знайти молекули, які сприяютимуть перетворенню не-плюрипотентних стовбурових клітин на зрілі зразки людської тканини. Такі молекули можуть використовуватися як ліки, які будуть спонукати пошкоджені тканини до самовідновлення. Друга мета полягає у використанні індукованих плюрипотентних клітин для тестування препаратів, які не мають нічого спільного з регенеративною медициною.
Вартість невдалих випробувань є важливою причиною, чому розробка нових ліків коштує дорого коштує
Дуже часто так трапляється, що певний перспективний вид ліків зазнає невдачі в процесі пізніх клінічних випробувань. Іноді це відбувається тому, що ці ліки не приносять обіцяну вигоду. Однак, інколи ліки працюють, але побічні ефекти від їх застосування виявляються більш небезпечними, ніж сама хвороба, яку вони повинні лікувати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Рак - хвороба не лише багатого світу
Вартість невдалих випробувань є важливою причиною, чому розробка нових ліків коштує так дорого. Тому компанія AstraZeneca планує використовувати клітини Cellular Dynamics для перевірки токсичності потенційних лікарських засобів, перш ніж вони потраплять в організм людини, для того, щоб зменшити кількість випробувань, які необхідно проводити.
Джордж Дейлі - дослідників, який утворив зразки стовбурових клітин від людей, які страждають на десять різних захворювань. Фото: facebook.com
AstraZeneca - не єдина компанія, яка використовує індуковані плюрипотентні клітини по-новому. У грудні в іншій британській фірмі GlaxoSmithKline розповіли про експеримент, в якому нейрони, отримані із плюрипотентних клітин, піддали атаці бета-амілоїду (цю молекулу пов'язують з хворобою Альцгеймера), а потім перевіряли, чи бета-амілоїд реагуватиме на сотні існуючих ліків. Результати цього експерименту будуть опубліковані в журналі Stem Cell Research у березні.
Ще один експеримент, який став можливим завдяки клітинам iPS – спроба виділити їх від пацієнтів з певними захворюваннями (особливо хворобами з генетичним компонентом), а потім спонукати індуковані клітини до перетворення на тип клітин, що страждає від недуги. Кілька груп дослідників використовують створені таким чином хворі клітини, щоб дослідити, як розвивається конкретна хвороба, і чи діють на неї окремі препарати.
Дослідження вчених допоможуть створити ліки для боротьби з хворобою Альцгеймера, Паркінсона, синдромом Дауна та ін.
Джордж Дейлі з Гарвардського університету є одним з найбільш одержимих дослідників, які використовують цю модель дослідження "хвороби на тарілочці". У 2008 році він утворив зразки стовбурових клітин від людей, які страждають на десять різних захворювань, у тому числі на синдром Дауна, ювенальний діабет і хворобу Паркінсона.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Наколоте" молоко. Страшилки і міфи молочної промисловості
Такі моделі навряд чи є остаточними доказами надійності досліджуваного препарату – доктор Дейлі сам визнає, що ця технологія поки що перебуває в зародковому стані, але в кінцевому підсумку вони можуть призвести до розробки нових ліків. Компанія iPierian, яку допомагав заснувати д-р Дейлі, використовує індуковані плюрипотентні клітини для розробки двох різновидів антитіл, які можна буде залучати для боротьби із тау, білком, який утворюється при захворюванні Альцгеймера, а також для усунення запалення, викликаного хворобою Альцгеймера та в результаті інших нейродегенеративних захворювань.
Таке використання стовбурових клітин є далеким від первинної ідеї їх застосування в галузі регенеративної медицини. Проте, ми тільки починаємо розуміти і вивчати потенційні можливості застосування цих клітин.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua