Побічні ефекти "відкритих" офісів

У серпні Facebook заявив, що новий центральний офіс у Каліфорнії, запроектований Френком Гері, буде, за словами засновника компанії Марка Цукерберга, "найбільшою офісною площею з відкритим плануванням у світі".

Понад 3 тис осіб будуть працювати на площі, що перевищує 10 акрів, використовуючи легкорозбірні меблі.

Але чи не пристосовані офіси з відкритим планування більше до забаганок архітекторів і потреб компанії, ніж до потреб працівників?

Офіси з відкритим плануванням з'явилися внаслідок радикального переосмислення архітектури їхніми прибічниками у середині ХХ століття - Френком Ллойдом Райтом (який вважав стіни "фашистськими") та Френком Даффі.

У 1960-х роках Роберт Пропст, дизайнер Herman Miller, помітив, що в людей з'являлися найкращі ідеї або вони мислили найкраще, коли відходили від своїх столів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Крутий офіс – це ключ до успіху?

Його меблі Action Office, випущені у 1968 році, представили світові к'юбікли - спробу пожвавити ландшафт, який Пропст описав як "щоденну сцену нереалізованих намірів та невдалих зусиль".

Дослідження, проведене професором Массачусетського технологічного інституту Томасом Алленом у 2006 році, виявило, що люди спілкуються найбільше з тими, хто перебуває у радіусі 50 метрів, і що складні теми найкраще обговорювати віч-на-віч.

Але є проблеми й з офісами відкритого планування. За даними дослідження, яке проводили вчені з Берклі понад десять років, більшість працівників вважають найбільшою проблемою брак приватності у розмовах.

Як наслідок, деякі вчені вважають, що замість того, аби сприяти кориснішим розмовам, відкрите планування може насправді перешкоджати їм.

У своєму дослідженні 2000 року Дейна Джонсон та Гері Еванс припустили, що постійне відволікання колег пригнічує мотивацію працівників.

ЧИТАЙТЕ ФОТО: Як виглядає офіс eBay

Навіть Пропст переглянув свої перші уявлення про к'юбікли. У 1998 році він сказав, що "тупі люди" змогли скористатися його ідеєю, щоб "створювати пекельні діри".

"Вони роблять маленькі різноманітні к'юбікли та запихають у них людей. Безплідні, щурячі нори", - сказав він журналу Metropolis.

Проте, зараз гнучкий робочий простір має економічний сенс - так само, як і у повоєнні роки, коли швидко зростала робоча сила - що й пояснює його непохитну популярність.

"Ви можете розмістити більше людей разом на одній площі і заповнити її, не встановлюючи стін", - каже Карстен Іфверсен, редактор відділу архітектури з данської газети Politiken.

Він додає, що проекти з відкритим плануванням пропускають також більше світла у глибокі будівлі, і їх дешевше опалювати.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нетрадиційні офіси набирають популярності

"Працедавцям дуже легко переставляти комп'ютери, щоб реагувати на свої мінливі потреби. Таке планування особливо добре пасує до тимчасових форм зайнятості. Ви легко обмінюєтеся інформацією завдяки відкритому простору - ви дізнаєтеся, що відбувається, якщо ви працюєте над одним проектом", - каже він.

"Клієнтам подобається будувати такі офіси, а архітекторам подобається їх малювати, тому що так можна отримати більше необхідного робочого простору, коли доводиться робити все один раз у великих масштабах, замість того, щоб повторювати усе багато разів у малих".

У певному сенсі відкрите планування робить організацію прозорою для самої себе. Ви можете бачити своїх колег, а вони можуть бачити вас.

"Це доволі важливо відчувати своєрідну єдність, - зауважує Іфверсен, - Ви є частиною чогось більшого, коли працюєте в офісі з відкритим плануванням".

Проте, редактор вважає, що офіси з відкритим плануванням більше пасують керівникам, ніж звичайним працівникам, і припускає, що сторонній галас не просто заважає їм зосередитися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Офісні працівники хочуть займатися спортом

"Більшість людей відчувають стрес, коли починають працювати в офісі з відкритим плануванням. У вас більше немає приватної сфери, тому ви не можете персоналізувати свій робочий стіл. Ви позбавлені своєї індивідуальності".

Коли працівники переїхали у новий центральний офіс компанії Unilever у Гамбурзі, то, як зауважує Іфверсен, "для них працювали повний робочий день три психологи, лише для вирішення проблем, що виникли через цей новий офіс".

Карстен Іфверсен зазначає, що (так само як вплив Facebook на суспільство) відкрите планування "змінює баланс між приватним і публічним".

"Зараз нормальним є перегляд кліпів на YouTube або читання непотрібних для роботи сторінок, - каже він. - Немає потреби приховувати усі ці людські нахили. Ми змирилися з ними".

Але для інших людських схильностей - таких, як схильність до боротьби - особистий простір досі є необхідністю.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Як і чому я стала працювати навстоячки". Розповідь програміста

"Треба мати кімнату, до якої ви можете піти і посперечатися без підслуховування. Проблемою є, якщо у будівлі немає такої кімнати", - вважає Іфверсен.

Як і Пропст, він вважає, що робочий простір повинен заохочувати творчу думку, але думає, що у цьому до працівників підходять надто поблажливо - "у них є кімнати для розваг, ігрові майданчики".

Визначним чинником є потреба змусити працівників почувати себе важливими, "якимось чином розширювати їхні повноваження, щоб вони відчували, що є необхідними для створення продукту".

Іфверсен вважає, що офіс з відкритим плануванням "надсилає працівникам сигнал, що вони є навзаєм замінними", і стверджує, що, якщо працівники не мають простору, який вони можуть персоналізувати під себе, то вони з більшою ймовірністю відчуватимуть, що їхня робота є тимчасовою.

"Я думаю, що це, певним чином, сумний підсумок", - каже він.

Оригінал: CNN

Переклад: iPress.ua