Сікорського на посаді міністра закордонних справ Польщі замінив "чекіст" Схетина
Польська газета Wiadomości зробила розгорнутий матеріал про того, хто тепер очолюватиме зовнішньополітичне відомство Польщі і представлятиме країну в світі.
7 вересня 2009 року Ґжеґож Схетина залишив посаду міністра внутрішніх справ Польщі.
1981 рік. Приїжджає до Вроцлава з Ополе на навчання. Розпочинає вчити право, але завершує історією. Як радикальний антикомуніст вливається у діяльність "Солідарності".
1986 рік. Стає головою Незалежної асоціації студентів в університеті Вроцлава. Член президії Національного координаційного комітету Незалежної асоціації студентів.
1988 рік. Стає одним з головних організаторів страйку в університеті.
1989 рік. Критичний щодо засідань Круглого Столу, бо комуністична влада не хоче легалізувати Незалежну асоціацію студентів, а "Солідарність" за це не бореться. Коли Лех Валенса, тодішній голова "Солідарності" приїжджає до Вроцлава, Схетина звинувачує його у зраді студентської організації.
1990 рік. Це початок політичної кар’єри Схетини. Він стає директором адміністрації воєводства у Вроцлаві. Тодішньому воєводі Яніславу Мушиньскому його рекомендує Рафал Дуткєвіч, тодішній голова громадянського комітету Вроцлава, а сьогодні президент цього міста.
Працівники адміністрації називали його "чекістом" за те, що він почав проводити кадрові чистки.
1991 рік. Стає заступником воєводи Мірослава Ясінського і відразу вступає у конфлікт із ним. Воєвода скаржиться на Схетину до прокуратури. Йдеться про службову квартиру, яку вимагав Схетина хоч йому вона не призначалася. Прем'єр Ян Криштоф Білецький звільняє Ясінського. Але, коли через два тижні замість Ясінського воєводою призначають Яна Ольшевського, то у відставку вже йде Схетина.
Залишається главою Ліберально-демократичного Конгресу у Вроцлаві, а потім генеральним секретарем партії. Тоді починається близьке знайомство з Дональдом Туском.
1993 рік. Засновує Радіо Eska - першу комерційну радіостанцію у Вроцлаві. Гроші у неї викладає бізнесмен Збіґнєв Бенбенек, власник Об'єднаних Розважальних Підприємств. З часом при радіо починає діяти рекламна агенція, якою керує дружина Схетини. Радіо стає дуже популярним, але Ліберально-демократичний Конгрес отримує поразку на виборах і не входить в Сейм.
1994 рік. Відбувається злиття Ліберально-демократичного Конгресу і Демократичного союзу. Виникає нова партія – Союз Свободи. Партія має відразу двох лідерів - Владислава Фрасуняка і Ґжеґожа Схетину. Так народжується гострий конфлікт, який триває до 2001 року, тобто виникнення Громадянської Платформи.
1997 рік. Успіх на виборах "Союзу Свободи", який отримав 15% голосів виборців. Схетина вперше стає депутатом Сейму. Він став відомий за те, був єдиним депутатом з партії, який проголосував за декомунізацію.
2000 рік. Збіґнєв Бенбенек вирішує забрати радіо Eska у Схетини через різне бачення розвитку радіостанції. Схетина залишається лише із рекламною агенцією і баскетбольним клубом. Схетина шокує громадськість, запрошуючи до наглядової ради баскетбольного клубу політиків різних таборів – Петра Жака з ABS і Єжі Шмайдзінськего із SLD. Незабаром з'ясовується навіщо: спонсорами клубу стають компанії, які фінансує держава - KGHM і Спортивний Тоталізатор.
2001 рік. Виникає "Громадянська Платформа". Схетина організовує нижньосілезькі структури партії. Незабаром стає генеральним секретарем. Тримає "Платформу" сильною рукою, викликає страх, але і повагу.
Знову входить до Сейму, цього разу завдяки геніальному задуму – ставить на перше місце виборчого списку Богдана Здроєвського, популярного президента Вроцлава. Той досягає знаменитого результату і тягне цілий список до Сейму.
2002 рік. Висуває Рафала Дуткєвіча на посаду президента Вроцлава. Завдяки підтримці "Громадянської платформи" і партії "Право і справедливість", Дуткєвіч виграє вибори.
2005 рік. Схетина керує акцією збору підписів підтримки для проведення референдуму щодо змін в конституції. ГП вимагає ліквідувати Сенат, зменшити на половину кількості депутатів, одномандатних виборчих округів і ліквідації недоторканості депутатів. ГП передала маршалкові Сейму 750 тис підписів під пропозицією, але референдум не був проведений досі.
"Newsweek" звинувачує Схетину у використанні політичної позиції до здобуття грошей на баскетбольний клуб. Звинувачення не підтверджуються, політик подає скаргу на тижневик і той вибачається. Однак Схетина вирішує вийти з бізнесу. Баскетбольний клуб продав бізнесменові Вальдемару Сімінськему, а той впродовж трьох років доводить його до критичного стану. Сьогодні цього клубу вже не існує.
Вибори до Сейму програє Праву і справедливості. Схетина є одним з тих, хто проти утворення коаліції із цією партією.
2007 рік. Виборчий тріумф ГП, утворення коаліції з PSL. Схетина був одним з головних стратегів виборчої кампанії ГП. В уряді Дональда Туска стає віце-прем'єром і міністром внутрішніх справ.
2008 рік. Схетина дуже популярний на посаді міністра МВС. Медіа називають його головним претендентом на посаду прем’єр-міністра у разі перемоги Дональда Туска на виборах 2010 року.
2009 рік. Вибухає азартна афера. Вроцлавський бізнесмен Річард Собесяк через двох депутатів ГП - Збігнєва Хлєбовськего і Мирослава Джевіцькего провести потрібні для себе зміни у законі про лотерею. У підслуханих польською службою безпеки розмовах з'являється ім'я "Grześ" (Гжесь).
"Гжесь - це я", - визнав Схетина. І хоч зміст розмов його не стосується, прем'єр відправляє його у відставку і призначає його головою парламентської фракції. Повинен в Сеймі боротися за правду на тему азартної афери. Залишається в першій лінії політиків ГП, але є достатньо голосів, які стверджують, що це деградація.
