Суперечка у Сеймі через операцію "Вісла"
Після фільму "Наслідки" (Pokłosie - фільм про участь польських селян у вбивствах євреїв під час ІІ Світової війни – iPress.ua) Владислава Пасіковського на нас чекає чергова гаряча дискусія з історією. Цього разу, проте, її викликають депутати Сейму, а не митці. Комітет Сейму у справах національних та етнічних меншин хоче, щоб Сейм прийняв резолюцію, яка засуджує повоєнну операцію з переселення українців, проти якої бурхливо протестують середовища кресов'яків. Як довідався портал tvp.info, вони дослідили навіть минулим батька автора проекту резолюції.
Пам'ятна дошка вигнаним з Лемківщини українцям. Фото: Wikipedia
Дискусія, яка власне розгортається у Сеймі, стосується операції "Вісла". У її межах, у 1947-1950 рр з південно-східної Польщі виселили близько 140 тис осіб, переважно українців. Операція була жорстокою, часто переселенцям давали дві години, щоб зібрати речі, а частина з них потрапляла до важкого табору у Явожні. Про операцію "Вісла" серед істориків триває палка суперечка. Частина з них вважає, що попри все вона була виправданою. "Вісла" начебто була реакцією на дії Української повстанської армії, яка у 1943-1944 роках здійснила Волинську різанину, під час якої загинули близько 60 тисяч поляків. Після ІІ Світової війни УПА прагнула відірвати від Польщі її південно-східне прикордоння.
Дискусія власне переходить до Сейму через його комітет у справах національних та етнічних меншин. Він хоче, щоб у 65-ту річницю парламент засудив цю операцію. Комісія запропонувала текст резолюції, у якій операцію "Віслу" названо "порушенням основних прав людини". У тексті проекту резолюції немає згадок про те, що операція "Вісла" була відповіддю на дії УПА. Зате у ньому є формулювання: "під час перебігу операції було застосовано властивий для тоталітарних систем принцип колективної відповідальності".
Текст проекту резолюції викликав протести деяких організацій кресов'яків. Вони закликають надсилати петиції до маршалка Сейму Еви Копач. До акції протесту приєднався священик з Кракова Тадеуш Ісаковіч-Залєскі, автор гучної книжки "Замовчуваний геноцид на Кресах".
Тадеуш Ісаковіч-Залєскі. Фото: files.gadu-gadu.pl
- Резолюція не має сенсу, тому що вириває з контексту фрагмент історії. Операція "Вісла" не виникла на порожньому місці. Спочатку треба усвідомити, чим була злочинна система, створена на підставі ідеології Степана Бандери, і що робила УПА. Я не підтримую колективної відповідальності. Під час операції робили багато негідних речей, але це не означає, що вся операція не мала сенсу, - каже Ісаковіч-Залєскі.
Священик додає, що він виступає проти резолюції ще й з огляду на особу її автора, депутата Сейма Мирона Сича.
- Я вважаю його негідної довіри особою. Він був активним членом ПОРП (місцевої комуністичної партії – iPress.ua), а його батька після війни засудили до смертної кари за діяльність в УПА. Пізніше, його вирок замінили на ув'язнення, - зауважує він.
Минуле батька депутата Сича є також головною темою листів, які до маршалка Сейму Еви Копач надіслали організації кресов'яків. Вони вважають, що головною метою резолюції є реабілітація батька автора її проекту.
"Олександр Сич був членом Організації українських націоналістів з 1938 року, під час війни і після її закінчення вбивав беззахисне польське цивільне населення, як стрілець однієї з найжорстокішої сотні "Месників" в Українській повстанській армії" - йдеться у листі, під яким підписалися Алєксандра Бінішевска з Фундації "Львів та південно-східні Креси", Ева Шакаліцка з Федерації організацій кресов'яків та Збігнєв Окорскі з Гімнастичного товариства "Сокіл" у Варшаві.
Депутат Мирон Сич в інтерв'ю порталу tvp.info каже, що ці твердження мають мало спільного з реальністю.
- Мого батька засудили за приналежність до УПА з квітня до червня 1946 року. Тому він не міг мати нічого спільного з будь-якими злочинами. Більше того, у 1937-1939 рр. він був солдатом польської армії і захищав країну від нацистської агресії, - каже він.
Мирон Сич. Фото: mironsycz.pl
На думку депутата Мирона Сича, захист операції "Вісла" нині є "повторенням вигадок комуністичної пропаганди".
- Українське підпілля було тоді слабким, а метою операції була загалом боротьба за встановлення комуністичної влади, - каже Сич. Він додає, що прийняття Сеймом резолюції могло б схилити Верховну Раду України наступного року, у 70-ту річницю Волинської трагедії, засудити дії УПА.
Для середовищ кресов'яків, проте, цей аргумент не є переконливим.
"У 1990 році операцію "Вісла" засудив польський Сенат. Українська сторона не пішла назустріч цьому кроку, навпаки, це посприяло антипольській пропаганді, яку поширюють постбандерівські середовища, зокрема ультраправа неофашистська партія "Свобода", - написали представники цих середовищ у листі до маршалка Сейму Еви Копач.
Виявляється, що у справі резолюції про операцію "Вісла" поділеною є сама комісія у справах національних та етнічних меншин. Заступник голови комісії Марек Аст із "Закону та справедливості" (PiS) каже tvp.info, що у нинішньому вигляді вона є неприйнятною.
- Депутати PiS не брали участі у голосуванні за цей проект, - зауважує він.
На його думку, Сейм повинен спочатку визнати Волинську різанину геноцидом та зробити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'ян. Проект резолюції з цього питання вже кілька років лежить у Сеймі.
Оригінал: tvp.info
Переклад: iPress.ua
