RSS
CУСПІЛЬСТВО МЕДІА.ГОЛОВНЕ

Суперечка у Сеймі через операцію "Вісла"

Поляки можуть офіційно засудити примусове переселення українців
У Польщі знову розгорілася дискусія навколо операції "Вісла". У Сеймі хочуть прийняти резолюцію, яка засуджує повоєнну операцію з переселення українців, проти якої бурхливо протестують середовища кресов'яків. Про суперечку довкола цього питання пише на сайті польського телеканалу Віктор Фервецкі. iPress.ua пропонує переклад публікації.
Суперечка у Сеймі через операцію "Вісла" Фото: fakty.interia.p

Після фільму "Наслідки" (Pokłosie - фільм про участь польських селян у вбивствах євреїв під час ІІ Світової війни – iPress.ua) Владислава Пасіковського на нас чекає чергова гаряча дискусія з історією. Цього разу, проте, її викликають депутати Сейму, а не митці. Комітет Сейму у справах національних та етнічних меншин хоче, щоб Сейм прийняв резолюцію, яка засуджує повоєнну операцію з переселення українців, проти якої бурхливо протестують середовища кресов'яків. Як довідався портал tvp.info, вони дослідили навіть минулим батька автора проекту резолюції.


Пам'ятна дошка вигнаним з Лемківщини українцям. Фото: Wikipedia

Дискусія, яка власне розгортається у Сеймі, стосується операції "Вісла". У її межах, у 1947-1950 рр з південно-східної Польщі виселили близько 140 тис осіб, переважно українців. Операція була жорстокою, часто переселенцям давали дві години, щоб зібрати речі, а частина з них потрапляла до важкого табору у Явожні. Про операцію "Вісла" серед істориків триває палка суперечка. Частина з них вважає, що попри все вона була виправданою. "Вісла" начебто була реакцією на дії Української повстанської армії, яка у 1943-1944 роках здійснила Волинську різанину, під час якої загинули близько 60 тисяч поляків. Після ІІ Світової війни УПА прагнула відірвати від Польщі її південно-східне прикордоння.

Дискусія власне переходить до Сейму через його комітет у справах національних та етнічних меншин. Він хоче, щоб у 65-ту річницю парламент засудив цю операцію. Комісія запропонувала текст резолюції, у якій операцію "Віслу" названо "порушенням основних прав людини". У тексті проекту резолюції немає згадок про те, що операція "Вісла" була відповіддю на дії УПА. Зате у ньому є формулювання: "під час перебігу операції було застосовано властивий для тоталітарних систем принцип колективної відповідальності".

Текст проекту резолюції викликав протести деяких організацій кресов'яків. Вони закликають надсилати петиції до маршалка Сейму Еви Копач. До акції протесту приєднався священик з Кракова Тадеуш Ісаковіч-Залєскі, автор гучної книжки "Замовчуваний геноцид на Кресах".


Тадеуш Ісаковіч-Залєскі. Фото: files.gadu-gadu.pl

- Резолюція не має сенсу, тому що вириває з контексту фрагмент історії. Операція "Вісла" не виникла на порожньому місці. Спочатку треба усвідомити, чим була злочинна система, створена на підставі ідеології Степана Бандери, і що робила УПА. Я не підтримую колективної відповідальності. Під час операції робили багато негідних речей, але це не означає, що вся операція не мала сенсу, - каже Ісаковіч-Залєскі.

Священик додає, що він виступає проти резолюції ще й з огляду на особу її автора, депутата Сейма Мирона Сича.

- Я вважаю його негідної довіри особою. Він був активним членом ПОРП (місцевої комуністичної партії – iPress.ua), а його батька після війни засудили до смертної кари за діяльність в УПА. Пізніше, його вирок замінили на ув'язнення, - зауважує він.

Минуле батька депутата Сича є також головною темою листів, які до маршалка Сейму Еви Копач надіслали організації кресов'яків. Вони вважають, що головною метою резолюції є реабілітація батька автора її проекту.

"Олександр Сич був членом Організації українських націоналістів з 1938 року, під час війни і після її закінчення вбивав беззахисне польське цивільне населення, як стрілець однієї з найжорстокішої сотні "Месників" в Українській повстанській армії" - йдеться у листі, під яким підписалися Алєксандра Бінішевска з Фундації "Львів та південно-східні Креси", Ева Шакаліцка з Федерації організацій кресов'яків та Збігнєв Окорскі з Гімнастичного товариства "Сокіл" у Варшаві.

Депутат Мирон Сич в інтерв'ю порталу tvp.info каже, що ці твердження мають мало спільного з реальністю.

- Мого батька засудили за приналежність до УПА з квітня до червня 1946 року. Тому він не міг мати нічого спільного з будь-якими злочинами. Більше того, у 1937-1939 рр. він був солдатом польської армії і захищав країну від нацистської агресії, - каже він.


Мирон Сич. Фото: mironsycz.pl

На думку депутата Мирона Сича, захист операції "Вісла" нині є "повторенням вигадок комуністичної пропаганди".

- Українське підпілля було тоді слабким, а метою операції була загалом боротьба за встановлення комуністичної влади, - каже Сич. Він додає, що прийняття Сеймом резолюції могло б схилити Верховну Раду України наступного року, у 70-ту річницю Волинської трагедії, засудити дії УПА.

Для середовищ кресов'яків, проте, цей аргумент не є переконливим.

"У 1990 році операцію "Вісла" засудив польський Сенат. Українська сторона не пішла назустріч цьому кроку, навпаки, це посприяло антипольській пропаганді, яку поширюють постбандерівські середовища, зокрема ультраправа неофашистська партія "Свобода", - написали представники цих середовищ у листі до маршалка Сейму Еви Копач.

Виявляється, що у справі резолюції про операцію "Вісла" поділеною є сама комісія у справах національних та етнічних меншин. Заступник голови комісії Марек Аст із "Закону та справедливості" (PiS) каже tvp.info, що у нинішньому вигляді вона є неприйнятною.

- Депутати PiS не брали участі у голосуванні за цей проект, - зауважує він.

На його думку, Сейм повинен спочатку визнати Волинську різанину геноцидом та зробити 11 липня Днем пам'яті мучеництва кресов'ян. Проект резолюції з цього питання вже кілька років лежить у Сеймі.

Оригінал: tvp.info

Переклад: iPress.ua

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (1) +

Додати коментар

  • Граф Дунин-Борковский24 квітня 2013 15:26

    ПОСТАНОВА (витяг)
    М. Житомир 10.07.2011р
    Помічник прокурора Житомирського району Житомирської області юрист 3 класу Кобернюк Сергій Володимирович, розглянувши матеріали перевірки за заявою Борківського В.В. з приводу вбивства 27.09.1937 року його дідуся Борковського Миколи Аристарховича, вчиненого за постановою Трійки УНКВД по Київській області від 11.09.1937 року на виконання наказу НКВС СРСР № 000477 від 30.07.1937 року виданого начальником НКВС СРСР Єжовим М.І. на виконання Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 02.07.1937 року «Про антирадянських елементів», який, для втілення у життя, 31.07.1937 року був попередньо погоджений з членами Політбюро ЦК ВКП(б),-
    Встановив:
    «Борковський Микола Аристархович реабілітований посмертно.
    Враховуючи те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що в діях членів Політбюро ЦК ВКП(б) є ознаки злочину, але вони діяли на території РРФСР, то дія Кримінального кодексу УСРР 1927 року (ст..98 ч.2 – розстріл, В. Д-Б.) на них не розповсюджується.
    Що ж до дій начальника Трояніського (Київська обл.. на той час) райвідділу НКВС Я.П. Аппеля, який сфабрикував звинувачення проти М.А. Борковського, начальника окрвідділу НКВС Шатова-Лівшіна Є.С., який затвердив сфальшований висновок, і заступника Київського облпрокурора Черкеза Я.А. та окрпрокурора Житомирського округу Орлова, які погодили сфальшований обвинувальний висновок, а також учасників засідання трійки УНКВС по Київській області, у складі голови трійки Шарова (Шавера) М.Д., та членів трійки секретаря Київського обкому УКП(б) Кудрявцева С.А., прокурора Київської області Єременка В.Д., які прийняли рішення про розстріл Борковського М.А., вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст..ст. 97, 98, 103 КК УСРР 1927 року, оскільки їхні злочинні дії за часом охоплюються дією КК УСРР (за редакцією) 1927 року».
    Борковського М.А. реабілітовано під грифом «секретно», тому я прожив життя як член роду ворогів радвлади і комуністів з витікаючи ми звідси наслідками для моєї долі.
    Це - єдина справа з доведення замовного вбивства дворян та інших чесних людей, які ненавиділи комуністів і їхню владу. Поряд зі спадковим титулованим дворянином герба Лебідь Борковським М.А. та його рідним братом - вбито та зарито біля Старого єврейського кладовища у Житомирі, за політичним замовленням Політбюро ЦК ВКП(б) майже 20 тисяч людей різних національностей: українці - 8622, поляки - 6802, німці - 2577, євреї - 469, росіяни - 319, чехи - 176, білоруси - 101 та до 10 людей з інших національностей. Тут має бути, і буде, Меморіал Голокосту націй.
    Я знайшов свідка в Житомирі, але не пишу її імені бо дозволу іще не отримав. Бабуся розповіла про свого батька, який був заарештованим за те, що до колгоспу цей козак вступати не хотів. Його тримали в житомирській тюрмі. А оскільки він був грамотним то займався отриманням передач для заарештованих і був свідком того, що кожного світанку з воріт тюрми виїздив віз, запряжений парою білих коней, які тягли віз з горою трупів розстріляних "ворогів народу" і відвозив на Смолянки до ям "біля жидівського цвинтаря". Тіла невинно убитих, які покояться біля старого єврейського кладовища, вантажилися навхрест, щоб більше влазило і не розсипалися по дорозі.
    Чому ж тоді така вперта мовчанко щодо цього факту? Відповісти
05 12 2012 11:08
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ