Третя промислова революція
Перша промислова революція розпочалася у Великобританії в кінці 18 століття - з моменту механізації текстильного виробництва. Завдання, що раніше виконувались вручну в сотнях будинків ткачів були об'єднані в одне виробництво, що приводилось в дію з допомогою водяного млина – так з’явилась фабрика.
Друга промислова революція прийшла на початку 20 століття, коли Генрі Форд освоїв використання рухомого конвеєра і в цей спосіб започаткував еру масового виробництва. Перші дві промислові революції зробили людей багатшими і переселили їх у міста. Тепер третя революція набирає хід. Виробництво буде цифровим. Це може змінити не тільки сам бізнес, але й багато чого іншого в нашому житті.
Сьогодні впроваджується ряд чудових технологій: розумне програмне забезпечення, новітні матеріали, більш спритні роботи, нові технологічні процеси (зокрема, тривимірний друк) і цілий ряд веб-сервісів. Фабрика минулого засновувалась на випуску мільярдів ідентичних продуктів: Ford хвацько заявляв, що покупці автомобілів можуть замовляти будь-який колір, який їм сподобається, оскільки він все одно буде чорним. Але сьогодні падає вартість виробництва значно менших партій товарів широкого вжитку, з урахуванням примх окремого клієнта. І фабрика майбутнього буде спрямована на підлаштування до вимог окремого клієнта і буде більш схожою на будиночки ткачів, ніж конвеєр Ford.
На шляху до третього виміру
Старий спосіб виробництва полягав у скручуванні чи зварюванні багатьох деталей докупи. Тепер продукт може бути розроблений на комп'ютері і "надрукований" на тривимірному принтері, який створює конкретний об'єкт шляхом накладання послідовних шарів матеріалу. Цифровий дизайн може бути змінений кількома натисканнями миші. 3D-принтер може працювати в автоматичному режимі, і може здійснювати багато функцій, які занадто складні для виконання в умовах традиційних фабрик. З часом, ці дивовижні машини зможуть робити що завгодно, працювати де завгодно - від вашого власного гаража до африканського селища.
3D-принтер. Фото: novate.ru
Застосування 3D-друку приголомшує. Уже тепер слухові апарати та високотехнологічні частини військових літаків друкуються в необхідних формах і вимірах. Логістика також змінюється. Інженер, що працює в пустелі, несподівано з’ясувавши, що йому бракує певних інструментів, більш не потребує чекати, поки їх надішлють із найближчого міста. Він може просто завантажити дизайн і роздрукувати їх. Часи, коли проекти зупинялися через брак запчастин, або коли клієнти скаржилися, що вони більше не можуть знайти запасні частини для речей, які вони купили, одного прекрасного дня здаватимуться химерними.
Інші зміни майже настільки ж важливі. Нові матеріали легші, міцніші і довговічніші, ніж старі. Вуглецеві волокна замінюють сталь і алюміній в продукції – від літаків до гірських велосипедів. Нові технології дозволяють інженерам формувати об'єкти в крихітному масштабі. Нанотехнологія надає продукції додаткові можливості, такі як бинти, які допомагають зцілювати порізи, двигуни, які працюють більш ефективно і посуд, який миється легше. Генні інженери на даний час винаходять віруси, що дозволять зробити такі елементи як батарейки. А оскільки Інтернет дозволяє ще більшій кількості дизайнерів співпрацювати над винаходами нових продуктів, бар'єри падають. Форду необхідно було багато капіталу для створення свого колосального заводу River Rouge. Для створення його сучасного еквіваленту потрібен простий ноутбук і потяг до винахідництва.
Фото: igreenspot.com
Як і всі інші революції, наступна буде не менш руйнівною. Цифрові технології вже сколихнули засоби масової інформації та галузь роздрібної торгівлі, як і водяний млин знищив ручні верстати, а Model T залишив ковалів без роботи. Багато людей будуть дивитися на заводи майбутнього і тремтіти. Вони не будуть укомплектовані брудними машинами, якими керують чоловіки в засалених комбінезонах. Більшість з них будуть кришталевої чистоти і майже безлюдними. Деякі автовиробники вже виробляють у два рази більше автомашин на одного працівника, ніж якісь десять років тому. Більшість робочих місць будуть не на виробництві, а в офісах поруч, які будуть заповнені конструкторами, інженерами, ІТ-спеціалістами, фахівцями в області логістики, персоналом з маркетингу та іншими фахівцями. Роботи на виробництві майбутнього вимагатимуть більше вмінь. Багато тупих, повторюваних операцій стануть застарілими: вам більше не потрібні клепальники, якщо продукт не має заклепок.
Революція буде впливати не тільки на те, як все зроблено, але й де. Зараз виробництва використовують переміщення в країни з низькими зарплатами, щоб приборкати витрати на робочу силу. Проте, витрати на робочу силу стають все менш і менш важливими: IPad першого покоління за $ 499 включає лише близько $ 33 виробничих витрат, з яких операція із остаточного складання в Китаї становить усього $ 8. Виробництво все більше повертається до багатих країн не тому, що китайські зарплати ростуть, а тому, що компанії тепер хочуть бути ближче до своїх клієнтів, щоб вони могли більш оперативно реагувати на зміни попиту. А деякі продукти настільки складні, що краще мати людей, які розробляють їх, і людей, які їх виготовляють в одному місці. Boston Consulting Group, вважає, що в таких галузях як транспорт, комп'ютери, металоконструкції і обладнання, 10-30% товарів, які Америка на даний час імпортує з Китаю, можна було б виробляти в домашніх умовах до 2020 року, збільшивши американське виробництво на $ 20 млрд. до $ 55 млрд. на рік.
Фото: asa100.com
Шок від новизни
Споживачі не відчувають особливих труднощів адаптації до швидко доставлених, кращих продуктів нового покоління. Урядам, однак, доведеться не так легко. Вони інстинктивно захищають галузі і компанії, які вже існують, а не вискочок, які їм загрожують. Вони закидають старі заводи субсидіями і зацьковують керівників, які хочуть перенести виробництво за кордон. Вони витрачають мільярди на підтримку нових технологій, які вони, на власний розсуд, вважають перспективними. І вони чіпляються за свої романтичні переконання, що виробництво первинне за послуги, не кажучи вже про фінанси.
Це не має сенсу. Межі між виробництвом і послугами розмиваються. Rolls-Royce більше не продає реактивних двигунів, він продає години, які кожен двигун фактично повинен відлітати. Уряди завжди невдало вибирали переможців, і вони, ймовірно, стануть ще більш невдалими, оскільки легіони підприємців і винахідників обмінюються дизайнами в Інтернеті, перетворють їх в товар у власному будинку і продають їх на глобальному ринку із власного гаражу. Поки вирує революція, уряди повинні дотримуватися основних засад: кращі школи для кваліфікованої робочої сили, чіткі правила і рівні умови для підприємств усіх видів. Решту залиште революціонерам.
