Тверезий соціалізм зробив Канаду заможнішою за США

1 липня у День Канади канадці прокинулися, щоб почути несподівану і приємну новину: вперше в новітній історії пересічний канадець став багатшим за середньостатистичного американця.

За даними Environics Analytics WealthScapes, опублікованими в Globe and Mail, власний капітал середньої канадської сім’ї  в 2011 році склав $363 202, в той час як капітал середньої американської родини становить $319 970.

Кілька днів по тому Канада та США опублікували останні дані про кількість робочих місць. Рівень безробіття в Канаді знову впав, тепер до 7,2%, в Америці він залишається на застійному рівні у 8,2%. Канада продовжує процвітати, в той час як США намагається знайти вихід з нерозв'язної економічної кризи та політичної синусоїди із надій та відчаю.

Різниця стає очевиднішою кожного місяця: канадська система працює, американська система – ні. І це помічають не тільки канадці. Оскільки в Ісландії розглядають можливість переходу на іншу валюту, ніж крона, - основна увага лідерів країни прикута до "луні" - канадського долара.

Різниця стає очевиднішою кожного місяця: канадська система працює, американська система – ні

У дослідженні, нещодавно опублікованому в New York Law Review, відзначається, що національні конституції, засновані на американській моделі, швидко зникають. Суддя Рут Бейдер Гінзбург в інтерв'ю єгипетському телебаченню визнав: "Я б не звертався до Конституції Сполучених Штатів, якщо б писав конституцію 2012 року."Природній відбір? Канадська хартія прав і свобод досягла статусу юридичної суперзірки у переддень свого 30-річчя.

Канадська удача

Не лише хороша політика є відповідальною за останні економічні перемоги. Удача грає важливу роль. Нафтоносні піски Альберти – екологічна катастрофа, яка нас ще очікує – це третій басейн за величиною запасів нафти в світі, і якщо Америка надто перебірлива, щоб купувати нашу брудну енергію, завжди є Китай. У нас також є хвойні пиломатеріали, калійні та інші природні ресурси в надлишку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Машина і сад

Політика також відіграла важливу роль. І ліберали, і консерватори в США намагалися використовувати канадський приклад, щоб ілюструвати свої аргументи: ліві говорять, що Канада користається з плодів фінансового регулювання і соціалізму, а праві люблять вказувати на жорсткі скорочення канадських соціальних програм у 1990 році, які заклали основу для підйому економіки.

З 1990-х років Канада застосовувала тверезу (навіть безжальну), фінансово консервативну форму соціалізму

Справа в тому, що обидві сторони мають рацію. З 1990-х років Канада застосовувала тверезу (навіть безжальну), фінансово консервативну форму соціалізму. Її творцем був Пол Мартін, який був міністром фінансів протягом більшої частини 90-х років, і перебував на посту прем'єр-міністра з 2003 до 2006 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Кругман і Бернанке помиляються?

Єдиний із міністрів фінансів Групи Вісімки, який, за його ж словами, "чинив опір закликам дерегулювання", і наполягав на тому, щоб банки посилювали свої резервні вимоги на випадок фінансових втрат. Крім того, він прийняв сміливе рішення, щоб не допустити злиття канадських банків, хоча їх керівники стверджували, що канадські банки ніколи не стануть конкурентоспроможними на світовому ринку, якщо цього не зробити. Стабільність канадських банків і супутня стабільність на ринку житла є чіткими поясненнями чому сьогодні канадці є багатшими, ніж американці.

Стабільність канадських банків і супутня стабільність на ринку житла є чіткими поясненнями чому сьогодні канадці є багатшими, ніж американці

Мартін також скоротив фінансування соціальних програм. Він передбачав, що постійні дефіцити будуть шкодити системам освіти і охорони здоров'я Канади, системи, які навіть його консервативний попередник Брайан Малруні описував як "священний обов'язок". Він скоротив корпоративні податки, теж. Для покриття витрат на соціальні програми необхідне економічне зростання, в свою чергу соціальні програми, які збільшують можливості і сприяють соціальній інтеграції, є кращим способом для забезпечення зростання в довгостроковій перспективі. Соціальні програми і здоровий капіталізм не є протилежними по своїй суті, як вас у цьому часто переконували. Обидві речі необхідні для повноцінного національного процвітання.

Упорядкована справедливість

Мартін збалансував політику, яка органічно виникала із канадської культури, а саме, справедливість для всіх і неухильне виконання правил. Канадська одержимість у питаннях підтримання порядку може здатися дивною політикою, принаймні, в американському контексті. Наприклад, серед усіх світових суспільств, канадське є одним з найбільш відкритих для іммігрантів: усі, хто побував у Торонто чи Ванкувері могли у цьому переконатися. Проте Канада також накладає обов'язкове тюремне ув'язнення на один рік на нелегальних іммігрантів, а більшість канадців виступають за депортацію. Канадці стверджують, що їх співчуття також має бути упорядкованим.

Канадська одержимість у питаннях підтримання порядку може здатися дивною політикою, принаймні, в американському контексті

Ця імміграційна політика не є ні "ліберальною", ні "консервативною" в американському політичному розумінні цього поняття. Вона просто працює. Те ж саме можна сказати про економічну політику Канади.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бренд мрій

Канада була і завжди буде перебувати в тіні свого сусіда, в тіні величі Америки і її неймовірної гнучкості і здатності до перебудови. Але іноді, у ключових випадках, північна незаймана земля може здивувати. Цього місяця двісті років тому почалася війна 1812 року. Томас Джефферсон заявив: "Приєднання Канади, ще в цьому році, аж до околиць Квебека, означатиме лише здійснити піший марш-похід". США були порівняно величезними – майже 8 мільйонів осіб, у порівнянні з 300 тис населення Канади. Канадці, проте, відбили наступ.

Завдяки удачі, відмінній політиці і навіть героїзму, Канада пережила війну. Але канадцям знадобилося 200 років, щоб стати переможцями.

Оригінал: Bloomberg

Переклад: iPress.ua