Як довго ціни на нафту залишатимуться високими
Перекопайте хоч усю поверхню планети, і ви зрозумієте, що вуглеводні з кожним днем лише збільшуватимуть свій вплив на наше життя. На цьому тижні Адміністрація з енергетичної інформації США (EIA) опублікувала нові оцінки кількості газу на сланцевих родовищах світу.
За її підрахунками, на сьогодні ми маємо у своєму розпорядженні 7, 299 трлн кубічних футів газу. Це на 10% більше, ніж за оцінками 2011 року. За тими ж дослідженнями EIA, поклади сланцевої нафти, про які не повідомлялося в 2011 році, сягають 345 млрд барелів, що становить десяту частину загального обсягу ресурсів нафти у світі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До 2020 року США стануть найбільшим виробником нафти
У США невпинно зростає видобуток сланцевої нафти, витісняючи імпорт цієї сировини найбільшим споживачем світу. Тим не менш, нові джерела пропозиції поки не спромоглися знизити ціни на нафту: світовий еталон нафти марки Brent наразі реалізують за ціною $ 103 за барель після того, як середня ціна 2011 і 2012 років становила $ 111. Проте, Пол Стівенс із мозкового центру Chatham House вбачає очевидні, на його думку, паралелі з крахом цін 1986 року, коли високі ціни врешті-решт вплинули на попит і викликали появу нових джерел поставок з Північного моря та Аляски. Побачимо, чи має він рацію.
Фото: ibtimes.com
Останні найбільш помітні стрибки цін були зумовлені проблемами із поставками з країн примхливого Близького Сходу. В результаті повстань Арабської весни ринки втратили лівійську нафту в 2011 році після початку там громадянської війни. Brent сягнув $ 127 за барель. Ринки тоді відчули справжній тиск. Країни, що розвиваються продовжували забезпечувати жвавий попит і навіть невеликі перебої з поставками мали важкі наслідки.
Однак, економічний спад в Китаї і криза євро трохи зменшили глобальні апетити. Спеціалісти прогнозують відносно слабке зростання попиту: приблизно 800 тис барелів на день (б / д) в 2013 році, це трохи повільніше, ніж у 2012 році.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як і чому сланцевий газ витісняє вугільну галузь
Саудівська Аравія має вирішальний голос у питанні визначення ціни на нафту. І вона щаслива, коли ціна на нафту становить близько $ 100 за барель. Світова економіка, вочевидь, в змозі впоратися з цінами на такому рівні. Крім того, така ціна також забезпечує деяким урядам доходи, які їм необхідні, щоб відкупитися від неспокійного населення.
Торік Саудівська Аравія збільшила видобуток нафти, щоб компенсувати дефіцит іранської нафти в результаті запровадження санкцій проти Ірану. Згодом, після повернення на ринок лівійської нафти і збільшення поставок сланцевої нафти з Північної Америки в обсязі не менш 1 млн б / д, саудитам довелося скоротити виробництво на 700 тис б / д. Ці скорочення, а також запуск родовища Маніфо на початку цього року, означають, що світ збільшив свої загальні вільні потужності, а також обсяги виробництва, які можна при потребі швидко ввести в експлуатацію.
Вибори в Ірані і ядерні амбіції цієї країни свідчать про те, що чимало ризиків на нафтовому ринку нікуди не зникли. Фото: ibtimes.co.uk
Це може виявитися корисним. Здається, що нафтові ринки забули на деякий час про політичні ризики, які йдуть із Близького Сходу. Як зазначають у консалтинговій компанії Energy Aspects, "геополітичні ризики наразі перебувають на досить низькому рівні". Проте, вибори в Ірані, а також ядерні амбіції цієї країни, громадянська війна в Сирії і зростання насильства в Іраку показують, що багато з цих ризиків нікуди не зникли.
Що стосується нових джерел поставок за межами Америки: очікується, що сланцеві розробки у Бразилії, Казахстані та Іраку закінчаться розчаруваннями. Головний економіст Вritish Рetroleum Крістоф Рюль зазначає, що у випадку падіння цін на нафту у 1986 році, попит насправді зменшувався, однак виробники не захотіли закривати величезні проекти в Північному морі і на Алясці. Замість цього вони спробували скоротити витрати і продовжили качати нафту. Проте, у випадку сланцевої нафти видобуток відбувається на сотнях невеликих свердловин. Таким чином, якщо падатимуть ціни, згортання виробництва здійснити набагато простіше. Отже, знову не пощастить тим водіям, які сподіваються, що ціни на нафту швидко впадуть.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
