Як технології зв’язку пришвидшують політичні зміни
Примітка редактора: Алек Росс є старшим радником з інновацій у державного секретаря Гілларі Клінтон, де перед ним стоїть завдання максимально розвивати потенціал технологій та інновацій для обслуговування дипломатичних цілей Америки і формувати порядок денний Побудови державності у 21-му столітті для Хілларі Клінтон. У цій ролі, його інтереси охоплюють широке коло питань від інтернет-свободи до реагування на стихійні лиха та формування відповідей на питання регіональних конфліктів. Раніше, Алек був представником Обами у комітеті з політики в галузі технологій, ЗМІ та телекомунікацій США і працював у Президентській команді перехідного періоду Обами-Байдена. У 2011 році він був названий журналом Foreign Policy одним з "Top 100 світових мислителів".
Алек Росс. Фото: Facebook
(CNN) - 21 століття не найкращий час для лідерів, які схиблені на бажанні тримати все під контролем. Коли я говорю з лідерами по всьому світу і запитую їх, що найбільше змінилося для них протягом останніх 15 років, вони майже завжди називають особисту втрату контролю. Яка ж основна причина цього, на їх думку? "Технології зв’язку" - такі як Інтернет та мобільний телефонний зв'язок, які з'єднують людей із джерелами інформації та один з одним.
Засоби масової інформації та інформаційні середовища, політичні програми, громадські рухи, державні процеси прийняття рішень і контролю над корпоративними брендами - все це зазнало змін в результаті використання громадянами пристроїв та інтернет-з’єднань, яких в даний час нараховується мільярди. Інформація більше не надається громадянам виключно через засоби масової інформації та уряд. Вона розтікається по широкій мережі громадян та споживачів, що взаємодіють з колись основними джерелами інформації. Ця мережа людей постійно читає, пише, дає всьому оцінку, формує ідеї, якими керується суспільство і політики. У епохальній промові держсекретаря про свободу Інтернету у січні 2010 року, Гілларі Клінтон описала це наступним чином: "поширення інформаційних мереж формує нову нервову систему нашої планети". Трохи ретроспективи показує, що це поширення дісталося домену міжнародної політики.
Чи повинні ми боятися майбутніх технологій, які здатні читати наші думки?
Ми можемо зробити принаймні три попередніх висновки про вплив цих технологій зв'язку на розвиток політичних рухів:
Висновок № 1: Ці технології прискорюють виникнення соціальних і політичних рухів.
Відстань і час більше не обмежують доступ до інформації в реальному часі.
Відстань і час більше не обмежують доступ до інформації в реальному часі. Рухи, які колись розвивалися роками, і спиралися на міцні зв'язки між людьми, добре знайомими один одному в даний час можуть бути побудованими за кілька днів або тижнів, використовуючи відносно відкриті платформи, які забезпечують соціальні медіа. Це явище легко помітити серед світових подій, настільки різноманітних, як Арабська весна, політичні протести в Росії, ліквідація наслідків стихійних лих у Японії, і популістські рухи онлайн, що підтримують відкриту політику в Інтернеті в Європі та Сполучених Штатах.
Висновок № 2: Технології зв’язку збагатили інформаційне середовище, змінюючи наші можливості для обміну та отримання інформації.
Багато хто знає історію Мохамеда Буазізі, продавця фруктів з маленького містечка Сіді-Бузід в Тунісі, який своїм самоспаленням 17 грудня 2010, спонукав настання того, що зараз відомо, як Арабська весна. 18 грудня, його мати і інші члени сім'ї почали акцію протесту, яка поширилася на весь Туніс. Те, чого більшість людей не знають, однак, є те, що двома роками раніше були протести в Тунісі, які розпочалися набагато потужніше, але не поширився за межі видобувного басейну Гафса, де вони розпочалися.
Що ж змінилося за ці два роки? На початку протестів в Сіді-Бузід, акції протесту були зафіксовані на телефони, що підтримують відео і були розміщені на сайтах соціальних медіа. Активісти туніської діаспори керували поширенням цього контенту, що призвело до його показу пан-арабськими супутниковими мережами телебачення, включаючи Аль-Джазіру. Це дозволило студентам, що мають лише кілька десятків друзів і послідовників в соціальних медіа, стати очевидцями і джерелами подій для супутникових телеканалів, які поширюють свої історії серед сотень мільйонів глядачів. Туніська влада президента Зін ель-Абідін Бен Алі була не в силах стримати цей потік масової інформації. Таке поєднання нових і традиційних засобів масової інформації може посилити голоси громадян і перетворити їх в потужні політичні сили і показати, як влада втрачає контроль над своїм інформаційним середовищем.
Висновок № 3: Нові інформаційні мережі зруйнували традиційні керівні структури.
Підтримані Інтернетом рухи, як правило, не мають єдиного традиційного харизматичного лідера, вони надихають і організовують маси знизу догори.
Підтримані Інтернетом рухи, як правило, не мають єдиного традиційного харизматичного лідера, вони надихають і організовують маси знизу догори. Швидше за все, рухи, які покладаються на Інтернет, як правило, мають керівні структури, які виглядають як сам Інтернет - розподілену мережу вузлів і з'єднань, а не пірамідальну структуру зверху вниз. Це дозволяє децентралізованій організації, що об'єднує комбінації несхожих один на одного людей, швидко утворювати нові рухи. Хоча це робить рухи більше орієнтованими на окремого громадянина і менш пов'язаними з культом особистості, яка часто знаходиться в центрі протесту, проте, робить ці рухи більш ефемерним і менш стійкими. Відсутність реальної структури і широко підтримуваних лідерів обмежує стійкість багатьох рухів, як політичних, так і проблемно-орієнтованих.
Вже зараз можна зробити попередній висновок, що технології зв’язку перерозподіляють владу від традиційних ієрархій до мереж громадян і громадян. Ці технології повністю змінюють політичні екосистеми. Вони змінюють природу тих, хто бере участь, хто має владу і як ця влада здійснюється.
У більшості випадків, це хороша річ. Це призводить до більш відкритого, прозорого і підтримуваного уряду. Це дозволяє громадянам бути почутими і брати участь в політичному процесі.
Проте, подібний зв'язок між тими хто керує і тими ким керують, також дає злочинцям і терористам потужні інструменти для побудови складних мереж, через які вони здійснюють шахрайство, хабарництво і насильство. У зв'язку з цим держсекретар Клінтон порівняла наші інформаційні мережі із ядерною енергетикою, яка може або живити міста або знищити їх, а також із сталлю, яку можна використати для будівництва лікарні або виробництва кулемета.
Важко собі уявити, як технології зв’язку будуть формувати політичні рухи та системи протягом наступного десятиліття, але ми можемо очікувати більше прав і можливостей для громадян і більше демонстрацій невдоволення, які несуть як добро, так і шкоду. Як політичні лідери реагуватимуть на поширення цих технологій буде випробуванням для їх цінностей, відкритих в порівнянні з закритими. Стримування технологій строго обмежує переваги, які вони можуть принести і відділяє сподівання народу від бажань влади. Відкритість вносить прозорість, демократизує інформацію, і дає людям можливість досягти разом того, що ніхто не зможе досягти наодинці.
Оригінал: CNN
Переклад: iPress.ua
