Чингісхан завоював половину Євразії завдяки клімату
У цьому році на зустрічі Американського геофізичного товариства в Сан-Франциско слухали доповідь про попередні, історичні зміни клімату у Монголії, які можуть бути відповідальні за ускладнення життя для набагато більшої кількості людей, ніж всього лише кількох пастухів. Адже, якщо правду говорять Емі Хесл з Університету Західної Вірджинії і Ніл Педерсен з Колумбійського університету, саме зміни клімату дозволили Чингісхану та його орді кочівників завоювати половину Євразії.
Великий хан прийшов до влади в 1206 році, у рік, коли він об’єднав під своїм керівництвом племена Монголії, і помер у 1227 році. Д-р Хесл і д-р Педерсен використовують так звані дані дослідження деревних річних кілець, які показують, що з 1208 по 1231 роки Монголія зазнала змін клімату, який став набагато вологішим, ніж зазвичай. Власне цей період став найдовшим вологим періодом за все минуле тисячоліття. Попередні дані досліджень річних кілець показали, що цей період був також незвично теплим.
Теплий і вологий клімат тривалістю у покоління забезпечив багатші пасовища, ніж зазвичай. Більше корму означає більше коней, і, отже, більше можливостей для розростання імперії, адже, якщо армія маршує на ситий шлунок, то орда, звичайно, скаче туди, де ростуть пасовиська. Ніхто не збирається применшувати роль великого хана в усіх цих подіях. Але його стратегічний геній, можливо, був би зовсім марним, якби клімат не був здатний забезпечити йому їжу для його коней.
Фото: newswatch.nationalgeographic.com
На наступному етапі до дослідження повинен приєднатися Начін Баатарбілег із Національного університету Монголії, завданням якого буде допомогти у збиранні подальших природних зразків і доказів. Фахівці із дослідження деревних кілець люблять старі і пошкоджені дерева: старі дерева дають їм уявлення про часи, коли ще не існувало будь-яких детальних записів про погодні умови, а пошкоджені - пояснюють вплив клімату на ріст рослинності. Дерева, які ця команда вивчає, розташовані на вулканічних полях на північ від Каракоруму, столиці Чингісхана. Дослідники також хочуть вивчити місцеві озерні відкладення. Шляхом підрахунку спор грибка, що називається Sporomiella, який проростає із тваринного гною, вони хочуть з'ясувати, чи в той час насправді відбувалося різке збільшення популяції худоби і коней.
Дослідники планують також розширити свою команду, залучивши історика і дизайнера екосистем. Ще вони хотіли б розширити свої дослідження, сягнувши в епоху першого тисячоліття нашої ери. Монгольське Ханство було не єдиною імперією, яка піднялася завдяки пасовиськам Монголії. Дослідники хочуть знати, як зміни клімату вплинули на імперії Гектюрків і Уйгурів в XI і IX ст.
Історики та археологи часто стверджують, що клімат відіграє важливу роль у занепаді і падінні цілих націй та імперій, починаючи із занепаду східно-середземноморської бронзової цивілізації, і падіння міст-держав Майя у Центральній Америці, закінчуючи революцією, яка знищила так званий старий режим у Франції. Прив'язати кліматичні зміни до появи імперії є трохи більш незвичайним підходом, він породжує захоплюючі питання про формування подій в історії через збільшення кількості доступної вільної енергії. Можливо навіть, що краще розуміння минулих кліматичних змін в історії Монголії зможе допомогти сучасним нащадкам Чингісхана, які намагаються впоратися зі змінами клімату сьогодення.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
