Замість смартфону подаруйте дитині трохи нудьги

У 1934 році середньостатистична дитина була здатна концентрувати увагу на одному об'єкті п'ятнадцять хвилин, сучасні діти – лише п'ять. Завдяки різноманітним ґаджетам діти перестали нудьгувати, поза тим саме бездіяльність розвиває уяву і творче мислення.

Реклама оператора мобільного зв'язку: сім'я їде у відпустку у машині, діти починають бешкетувати, ще мить і мама з татом остаточно вийдуть з себе. Але є вихід: досить дати шибеникам "заспокійливий планшет" і вони поринуть у різнобарвний світ, забудуть про важку подорож, а батьки нарешті спокійно зітхнуть.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наскільки швидко змінюється людство: погляд крізь призму інтернету

Зізнаймося чесно: багато хто з нас відчували подібне полегшення, даруючи дитині нову модель смартфона, планшета або ігрової консолі. Ми повертаємося з роботи і ... абсолютно вільні. Наш малюк не змусить нас грати з ним в машинки, якщо в комп'ютері він може поганяти на боліді Себастьяна Феттеля.

"Батьківська гордість приглушує докори сумління: адже ми знайшли дитині розвагу, вберегли її від нудьги", - іронізує директор відділу маркетингу великої технологічної компанії і батько чотирьох дітей Міхал Ґембал. Але чи є нам насправді чим пишатися?

Фото: applemind.ru

"Діти знаходяться в найнебезпечнішій ситуації: коли вони подорожують інтернетом, втягуються в мережеві ігри, мозок, який формується змушений працювати дуже інтенсивно, що порушує процес розвитку", - вважає професор неврології з Оксфорда Сюзан Ґрінфілд (Susan Greenfield). Про те ж говорить і її колега з паризького Інституту Пастера Жан-П'єр Буржуа (Jean-Pierre Bourgeois), який, зокрема, вивчав вплив екрану на дітей наймолодшого віку, коли розумовий апарат особливо пластичний, ніжний і чутливий до зовнішніх стимулів.

Як пояснював вчений на сторінках Le Nouvel Observateur, нейрони, що утворилися ще до народження, починають створювати зв'язку. Мережі і шляхи руху інформації формуються залежно від того, що бачить, чує, з чим контактує дитина. Інструменти, якими вона користується, теж впливають на мозок. Негативно – якщо вражень виявляється занадто багато.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 6 передбачень щодо нашого цифрового майбутнього

Інтернет та мультимедіа можуть бути небезпечні також для підлітка. У прищавих фанатів комп'ютерних ігор, які проводять за монітором більше дев'яти годин на тиждень, відзначалося збільшення обсягу центральної частини мозку (смугастого тіла), яка пов'язана з центром задоволення. Саме він змушує людину шукати приємних емоцій: у їжі, сексі, особистих досягненнях. Без цього прагнення ми були б слабким і похмурим виглядом. На жаль, пошкодження або порушення в розвитку центру задоволення веде до різних залежностям: від нав'язливої ​​тяги до електронних новинок до алкоголю, наркотиків і азартних ігор.

Один з побічних ефектів життя on-line – стан хронічної розосередженості уваги (continuos partial attention). У 1934 році середньостатистична дитина була здатна концентрувати увагу на одному об'єкті п'ятнадцять хвилин, сучасні діти - лише п'ять, з'ясував французький фахівець з педагогіки Філіп Мерье (Philippe Meirieu). Символом нашого часу став учень, який на уроці крадькома грається своїм смартфоном. Або підліток, який одночасно робить уроки, заглядає у Facebook, закачує фільми, слухає музику, робить покупки і фліртує через Skype. Молоді люди пишаються своєю доведеної до досконалості здатністю робити кілька справ одночасно, але вона зовсім не допомагає їм отримувати червоні дипломи. І не впливає на рівень IQ, який, якщо вірити автору книги-бестселера "Пустушка. Що інтернет робить з нашими мізками" Ніколасу Карру (Nicholas Carr), за останні 20 років знизився на кілька пунктів.

Фото: youhtc.ru

Ключовий момент у розвитку інтелекту – це поява здатності блокувати зайву інформацію, відокремлювати зерна від полови. Проблеми з цим з'являються навіть у дорослих, які щодня зустрічаються з величезним масивом відомостей. Що вже говорити про дітей!

За допомогою мобільних ґаджетів звернутися до речей, які нас цікавлять з бездонних запасів інтернету можна зараз в будь-якому місці: у метро, ​​на зупинці, в школі. Що менше користувачам років, то менше властиві їм відчуття порожнечі, бездіяльності. До Польщі, як показує дослідження компанії Lowe Media та університету міста Лодзь, добралося явище, зване "розумної нудьгою" ("smart boredom"). "Під час дощу дітям нудно? Так бувало років 10-20 тому, а зараз вже немає, - сміється представник Lowe Media Ґжегож Верховец (Grzegorz Wierchowiec). - Молодь, яка перебуває в мережі 24 години на добу, може чимось себе зайняти завжди і скрізь. Їм незнайоме пасивне очікування на автобусній зупинці або в черзі до дантиста".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Діти виросли і не хочуть йти з дому? Це приємно чути

А саме таке очікування може бути набагато більш продуктивним, ніж інші наші заняття. Принаймні так вважає письменник і психолог Ханна Самсон (Hanna Samson). Вона з ностальгією згадує часи, коли діти могли вільно переноситися в світ своїх фантазій і літати, не встаючи з ліжка. Самсон пояснює, що сучасні діти втрачають ключ до світу уяви вже у шість років – на чотири роки раніше, ніж їхні батьки. І це сумно, тому що плоди дитячої креативності ми пожинаємо в дорослому віці. Той, хто вмів творчо розважатися будучи дитиною, в зрілому віці краще справляється з проблемами і частіше відчуває себе щасливим.

Дослідження, проведені в 1997 році дослідницею з Орегонського університету Марджорі Тейлор (Marjorie Taylor), показали, що завдяки іграм з власною фантазією чотирирічні діти незалежно від рівня розумового розвитку краще справлялися з відділенням реальності від вигадки. Перевтілюючись у різні ролі (медсестри, пожежного або генерала), вони розвивають комплекс умінь, званий "теорією розуму", який допомагає розуміти і передбачати поведінку інших людей. Занурення в різні ролі змушує переживати різні сценарії розвитку подій.

"Що буде, якщо підмога не прийде вчасно? Як виглядатиме світ, якщо нас переможе армія друїдів?" - Розмірковує група дошкільнят, яка грає в Джедаїв. Психолог Елісон Ґопник (Alison Gopnik) з Каліфорнійського університету в Берклі вважає, що обдумування таких завдань допомагає дітям знаходити свіжі ідеї і придумувати незвичайні шляхи вирішення проблем. Щоб щось змінити, потрібно вміти сприймати дійсність під різними кутами зору.

Фото: pictar.ru

Ґжегож Верховец переконаний: діти час від часу повинні залишатися наодинці з самими собою, навіть якщо це несе з собою певний дискомфорт. З іншого боку, він закликає не сприймати смартфони та планшети як сучасні іграшки, які допомагають вбити нудьгу, адже за допомогою цих приладів навіть маленькі користувачі можуть створювати не менш казкові світи, ніж ті, що багато років тому створювали їх батьки, які мали в розпорядженні тільки дерев'яні іграшки та олівці.

"Взяти, наприклад, програми для малювання, - розповідає Верховец. - Неважливо, де буде створено безсмертний твір юного художника: на папері, на піску або на екрані. Важлива фантазія, творчість, а інструмент - річ другорядна".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Facebook стане доступним для дітей до 13 років

На думку Міхала Ґембала, ключ до успіху лежить в рівновазі між віртуальними і традиційними розвагами (вигадуванням ігор, історій, сценок). "Підліток з більшою ймовірністю повністю піде в нову комп'ютерну гру, якщо у нього немає альтернативи у вигляді велосипедних прогулянок, морехідного табору або походу в гори. Крім того батьки повинні брати участь у цифровому житті дітей", - додає Ґембал.

Із ним погоджується викладач Польсько-японської Вищої школи Комп'ютерних технологій Лешек Буковський (Leszek Bukowski). "Як мої батьки цікавилися тим, чим я займаюся у дворі, так і я звертаю увагу на заняття моїх доньок в мережі, - розповідає він. - Ми разом відвідуємо магазини з додатками, обговорюємо хороші і погані ігри, вирішуємо різні завдання, а потім йдемо гуляти. Що в результаті? Дівчатка обожнюють технології, але одночасно вміють бачити незвичайні деталі і в звичайних калюжах".

Оригінал: "Tygodnik Powszechny"

Переклад: iPress.ua