Жорстока китайська політика однієї дитини

Минулого тижня відомий режисер і організатор церемонії відкриття літніх Олімпійських ігор 2008 в Пекіні Чжан Імоу став останнім знаменитим порушником Політики однієї дитини в Китаї. Женьмінь Жибао, офіційна щоденна газета Комуністичної партії стверджувала, що Чжан був батьком сімох дітей від чотирьох різних жінок.

Ця новина започаткувала сердиті онлайн дискусії, у яких інтернет-користувачі засуджували несправедливе застосування закону, прийнятого в 1979 році, за яким передбачається, що кожна сім’я може мати тільки одну дитину (або дві – для етнічних меншин і сільських пар, чия перша дитина - дівчинка).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому Індія перевершить Китай

Правда в тому, що для багатих цей закон ніби паперовий тигр: його легко обійти, заплативши "соціальну компенсацію" – штраф у розмірі від 3 до 10 річних сімейних доходів, залежно від того, що встановить бюро планування сім’ї в кожній окремій провінції. Є ще один спосіб: переїзд в Гонконг, Сінгапур або навіть США для народження дитини.

Сільські представники бюро планування сім'ї чітко записують дані менструальних циклів і результати тазових замірів кожної жінки дітородного віку

Однак, для бідних ця політика є тигром із плоті і крові, з кігтями та іклами. Цей тигр просто таки нещадний до жителів сільської місцевості, там, де потреба додаткових рук для допомоги в полях і глибоко вкорінене патріархальне бажання мати спадкоємця чоловічої статі створили сильний опір застосуванню політики щодо контролю за народжуваністю.

Сільські представники бюро планування сім'ї чітко записують дані менструальних циклів і результати тазових замірів кожної жінки дітородного віку в їх районі. Якщо жінка завагітніє без дозволу і буде не в змозі оплатити досить недешевий штраф за порушення політики, її можуть змусити виконати примусовий аборт.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ахіллесова п’ята Китаю

Згідно з даними китайського Міністерства охорони здоров'я, опублікованими в березні, починаючи з 1971 року в країні були виконані 336 млн абортів і 222 млн випадків стерилізації. (Політика однієї дитини була запроваджена в 1979 році, тим не менш, до неї існували інші, менш жорсткі заходи політики планування сім'ї).

Ці цифри легко процитувати, але вони не в змозі передати глибину того жахіття, з яким зустрічаються сільські китайські жінки. Під час довгої подорожі через внутрішні райони південно-західного Китаю в 2009 році мені вдалося знайти деякі обличчя, що стоять за цими цифрами.

Китай чекає демографічна криза через старіння населення. Фото: doseng.org

На ветхих баржах, пришвартованих на віддалених водних шляхах Хубей і Гуансі, я зустрів сотні "втікачів від планування сім'ї" – людей, які покинули свої села, щоб народити несанкціоновану другу чи третю дитину в сусідній провінції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наступна азійська революція

Майже кожна вагітна жінка серед тих, з якими я говорив, постраждала від обов'язкових абортів. Одна жінка розповіла мені, що коли вона була на восьмому місяці вагітності з незаконною другою дитиною і була не в змозі оплатити 20 тис юанів штрафу (близько $3200), чиновники бюро планування сім'ї потягнули її до місцевої клініки, прив'язали її до хірургічного столу і ввели їй смертельні ліки в живіт.

Починаючи з 1971 року в Китаї були виконані 336 млн абортів і 222 млн випадків стерилізації

Протягом двох днів вона звивалася на столі, її руки і ноги, як і раніше, були зв'язані мотузкою, чекаючи поки її тіло викине вбиту дитину. На фінальній стадії пологів лікар-чоловік висмикнув мертвий  плід за ногу, а потім викинув його в сміттєвий бак. У неї не було грошей на таксі. Їй довелося шкутильгати додому, кров стікала вниз по ногах, фарбуючи її білі сандалі в червоний колір.

Не дивно, що Китай має найвищий рівень самогубств серед жінок у світі. Політика однієї дитини перетворила жінок на цифри, об'єкти, засоби виробництва. Вона позбавила їх влади над своїм тілом і основного права людини вільно і відповідально визначати кількість і проміжки між народженням дітей.

На 118 хлопчиків в Китаї припадає 100 дівчаток. Фото: ngasanova.livejournal.com

Дівчатка також є жертвами цієї політики. Під тиском родини, намагаючись зробити так, щоб їх єдина дитина була сином, жінки часто роблять аборти, якщо майбутня дитина є дівчинкою або відмовляються від них при народженні. Така практика робить перекіс співвідношення статей у Китаї, де на 118 хлопчиків припадає 100 дівчаток.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Яким буде світ у 2030 році

Комуністична партія стверджує, що засоби виправдовують кінцеву мету. Ден Сяопін і його колеги, економісти-реформатори, запровадили політику однієї дитини як "тимчасовий" захід у 1979 році, після смерті Мао і кінця тяжкої Культурної революції. Вони стверджували, що без політики однієї дитини економіка зазнає краху і кількість населення катастрофічно зросте.

Зростання доходів населення і урбанізація призводять до падіння народжуваності. Якби політика однієї дитини була скасована завтра, більшість китайців не кинулись би народжувати стільки дітей

Через 34 роки партія продовжує чіплятися за неї, незважаючи на критику. Але їхні аргументи базуються на брехливих даних: коефіцієнт народжуваності, яка почала падати ще до введення цієї політики в дію, зараз офіційно становить 1,8. На думку незалежних експертів, наприклад демографа Йі Фуціана, народжуваність в Китаї сьогодні на рівні 1,2 – а це значно нижче, ніж необхідний для відтворення населення рівень 2,1.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виклик для багатих країн: зниження продуктивності праці і старіння населення

Пан Йі та інші попереджають про демографічну катастрофу в Китаї: швидке старіння нації, яку не в змозі буде забезпечити робоча сила, що починає скорочуватися.

Зростання доходів населення і урбанізація в цілому призводять до падіння народжуваності. Якби політика однієї дитини була скасована просто завтра, більшість китайців не кинулись би народжувати стільки дітей як Чжан Імоу. І, незважаючи на недавні сигнали про те, що партія розглядає поступове послаблення обмежень щодо народжуваності, значний опір продовжує чинитися відміні цього закону.

Уперті прихильники жорсткої політики не бажають добровільно відмовлятися від заходів регулювання народжуваності, яка принесла уряду приблизно два трильйони юанів доходів від штрафів, за словами демографа Хе Яфу, і дозволяє зберігати жорсткий контроль над життям людей.

Вислови обурення громадськості проти Чжана минулого тижня грають на руку партії. Замість того, щоб критикувати варварську політику уряду, людей продовжують заохочувати критикувати багатих за уникнення кігтів закону.

Завершення цього лиха є моральним імперативом. Звірства в ім'я політики однієї дитини протягом останніх трьох десятиліть є одними з найтяжчих злочинів проти людства минулого століття. Вони залишили в історії Китаю плями, які ніколи не можна буде стерти.

Оригінал: The New York Times

Переклад: iPress.ua