Змішані шлюби: все, як і раніше
Шлюб між людьми різного походження є одним із найкращих барометрів соціальної інтеграції, особливо для мігрантів. Мало що може більш переконливо свідчити, що людина народжена за кордоном, стала частиною своєї нової батьківщини, ніж одруження із місцевим громадянином.
На жаль, отримати достовірні дані про "змішані шлюби" важко. Свідоцтва про одруження і переписи населення містять різноманітну інформацію, проте, не вся вона є корисною. Це ще одна причина, чому ми повинні привітати нове дослідження Джампаоло Ланцієрі на тему змішаних шлюбів у Європі.
Якщо чоловік, який народився у Франції має алжирських батьків і одружується на дівчині із рідного міста свого батька - це вважається "змішаним шлюбом". Фото: tsvibak.livejournal.com
Пан Ланцієрі, який працює в Євростаті, статистичному органі Європейської комісії, є одним із найретельніших дослідників соціальних тенденцій у Європі. Він визначає "змішаний шлюб" як такий, що відбувається між корінним громадянином, що проживає в країні, і тим, хто народився за кордоном. Таке визначення є чітким, а це означає, що його цифри є однозначними і їх можна порівнювати між різними країнами. Недоліком є те, що ці цифри не достатньо досконало визначають шляхи інтеграції.
Якщо чоловік, який народився у Франції, має алжирських батьків і одружується на дівчині із рідного міста свого батька - це вважається "змішаним шлюбом" (він народився у Франції, вона - в Алжирі). Але насправді це є протилежністю до інтеграції через шлюб. З іншого боку, якщо британський чоловік карибського походження одружується з білою британкою, це - не вважатиметься змішаним шлюбом, хоча це, безумовно, є прикладом етнічної та расової інтеграції.
Тим не менш, незважаючи на ці застереження, це єдині національні дані у нашому розпорядженні і вони чітко та послідовно проливають світло на тему шлюбів з іноземцями в Європі. Вони демонструють три тенденції.
По-перше, кількість змішаних шлюбів зростає майже скрізь. У 25 з 30 країн було більше змішаних шлюбів в 2008-2010 роках, ніж їх було в 2005-2007 роках. Це може означати, що на інтимному рівні формування сім'ї "більш тісний зв'язок" стає все більшою реальністю в Європі - хоча в більшості країн частка населення, яке досягло шлюбного віку і насправді є одруженим з іноземцем є низькою - менше 5% .
По-друге, є суттєві відмінності між окремими країнами. У країнах Балтії у більш ніж 15% подружніх пар один із подружжя народився за кордоном. На іншому кінці спектру - показник Румунії та Болгарії, який не перевищує 0,5%. Як показано на діаграмі, видається, що існує широка відмінність між північчю і півднем. Шлюби з іноземцями частіше зустрічаються в Скандинавії, Нідерландах та Франції, ніж в Італії, Іспанії і південно-східній Європі.
По-третє, як правило, найменші країни мають більше змішаних шлюбів, наприклад, Люксембург, Швейцарія та країни Балтії. Ці країни мають тісні особисті зв'язки зі своїми більшими сусідами (і це правильно навіть тоді, коли, як у випадку країн Балтії, політичні відносини погані). Лінгвістичні зв'язки мають також значення. Німецькомовні швейцарці, як правило, одружуються із німцями; франкомовні швейцарці – із французами.
Змішаних шлюбів у Британії дещо менше, ніж у Франції. Фото: tsvibak.livejournal.com
Дослідження також натякає, що у Британії значно менша асиміляція іммігрантів, ніж передбачалося. Змішаних шлюбів у Британії дещо менше, ніж у Франції. Різниця не велика, але на 8,8% змішаних британських шлюбів припадає 11,8% у Франції.
Частка змішаних шлюбів у відсотках від загальної чисельності населення, яке досягло шлюбного віку, також нижча у Великобританії (4,2%), ніж у Франції (5,6%). Різниця визначається серед чоловіків-іммігрантів. Британські чоловіки іноземного походження мають набагато менше шансів одружитися на місцевій жінці, ніж французькі чоловіки іноземного походження.
Тільки 28% одружених британських чоловіків, народжених за кордоном, перебувають у шлюбі з британськими жінками - порівняно з 39% одружених французьких чоловіків іноземного походження. Пояснення може бути пов'язане з незвично відкритим ринком праці Великобританії, а не ступенем асиміляції іммігрантів (ринок праці дозволяє іноземним чоловікам, що працюють у Великобританії, привозити із собою сім'ї – це формує показники).
Але які б не були причини, результат такий, що Британія має менше змішаних шлюбів, ніж можна було очікувати. Країна знаходиться в центрі європейського діапазону разом із Францією та Німеччиною , а не, як можна було б подумати, ближче до вершини.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
