5 ключових висновків: як харківський та херсонський контрнаступи змінили хід війни – The Washington Post
1. Український генерал-полковник Олександр Сирський запропонував контрнаступ на Харків, коли Генштаб попросив провести відволікаючі диверсійні операції. Контрнаступ був розроблений таким чином, щоб перешкодити росії зосередити всі свої сили на обороні Херсона на Півдні. Але це була операція, яка, як стверджував Сирський, сама по собі мала великі шанси на успіх. Для планування наступу, генерал-полковник зустрівся у великій оперативній кімнаті на Сході України зі своїми головними помічниками та ключовими командирами бригад. На роздрукованій на 3D-принтері карті розміром у 520 квадратних футів (48.3 кв. м.) утримуваної росією частини Харківської області, кожен командир пройшов шлях запланованого штурму свого підрозділу, обговорюючи координацію, непередбачені обставини та найгірші сценарії. "Це була кропітка робота", – сказав Сирський.
Читайте також повне розслідування у перекладі iPress
2. Представники США не були особливо залучені до планування харківського контрнаступу. Вони були здивовані так само, як і українці, коли російські лінії оборони впали. Окрім постачання українцям зброї, яка змінила правила гри, Сполучені Штати надали критично важливу інформацію про цілі, яка допомогла раціонально використовувати свої обмежені запаси боєприпасів. Україна регулярно надавала США та їхнім союзникам список "особливо важливих цілей", із зазначенням тих, які вона збирається вразити, і часто отримувала точні координати.
3. У відповідь на харківський розгром російський президент владімір путін призначив генерала сєргєя суровікіна своїм першим головнокомандувачем російськими військовими силами. Завдяки прямому контакту з суровікіним він почав отримувати більш неприкрашену картину проблем на полі бою, за словами двох людей, обізнаних із цим питанням, які сказали, що раніше його вище керівництво в оборонному відомстві надавало путіну надто райдужні оцінки.
4. Американці брали активну участь у допомозі Україні в плануванні контрнаступу на Півдні. Українські військові перебували під значним політичним тиском з метою проведення широкого контрнаступу по всьому південному фронту, який включав би спробу просунутися на південь у Запорізьку область і розірвати "сухопутний міст" від російського кордону до Криму. Під час липневих військових навчань, які українські командири проводили в Німеччині разом із західними колегами, американці та британці не змогли відтворити успішну операцію у своїх моделях. Це допомогло переконати українців, що більш вузька операція, зосереджена на Херсоні, є кращим військовим варіантом.
5. Розчарування у Києві відсутністю прогресу спонукало українську владу наприкінці вересня замінити командувача Херсонською операцією. Це рішення тоді тримали в таємниці, щоб не дати росії жодної пропагандистської перемоги. Американці були поінформовані щодо цього рішеня. Генерал-майора Андрія Ковальчука змінив бригадний генерал Олександр Тарнавський, довірена особа Сирського. "Я думаю, що були люди, які, ймовірно, втратили терпіння щодо руху на Півдні", – сказав високопоставлений військовий чиновник США. – Був справді хороший початок, а потім наступ просто зупинився".
Джерело: The Washington Post
