RSS
НОВИНИ

Луценко про відмову Ради скасувати поправки до КПК: завтра правоохоронна система "може впасти в кому"

Депутати провалили голосування щодо скасування поправок до КПК
Верховна Рада на вечірньому засіданні в четвер відхилила законопроект №7547, який повинен був скасувати поправки в Кримінальний процесуальний кодекс, що загрожують паралічем судової системи та правоохоронної діяльності.
Луценко про відмову Ради скасувати поправки до КПК: завтра правоохоронна система "може впасти в кому" Юрій Луценко. Фото: antikor.com.ua

"З сьогоднішнього дня слідчі повинні звертатися з клопотанням про надання дозволу на обшук, на арешт майно і призначення експертизи в суд не за місцем знаходження органу досудового розслідування, а до обласного центру. Також з сьогоднішнього дня всі експертизи у всіх кримінальних виробництвах будуть призначатися не постановою слідчого, а слідчий повинен буде звертатися до слідчого судді в ті 25 судів. а якщо ми говоримо про центральні правоохоронні органи - то це Печерський і Шевченківський суд", - заявила, представляючи законопроект нардеп Тетяна Острікова. Вона додала, що також дозволяється оскаржити підозри.

Як повідомляє "Судово-юридична газета", законопроектом №7547 пропонувалося скасувати нове значення територіальної підсудності, повернувши практично стару редакцію ст. 132, 184 і 234 КПК. Таким чином, клопотання до слідчого судді знову можна буде подавати там, де розташований орган досудового розслідування, без прив'язки до його реєстрації як юридичної особи.

По-друге, він пропонує знову виключити з термінів досудового розслідування час, витрачений на ознайомлення з матеріалами розслідування сторонами кримінального провадження (ст. 219 КПК).

По-третє, експертизу знову можна буде проводити без визначення слідчого судді (ст. 242-244 КПК)

По-четверте у сторін кримінального провадження пропонується знову відібрати можливість оскарження повідомлення про підозру на стадії досудового розслідування у слідчого судді (ст. 303 КПК).

При цьому, депутат Антон Геращенко перед голосуванням зачитав кілька листів поправок до законопроекту, тому його остаточний текст поки не відомий.

"Всі ці пропозиції і правки напрацьовані робочою групою, узгоджені з Генеральною прокуратурою, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією. Ухвалення закону в редакції, яку я тільки що зачитав, дасть можливість прибрати недоліки, які з'явилися в КПК України, які з'явилися Верховною Радою України 3 жовтня 2017 року закону №2147 і уникнути колапсу системи досудового розслідування, який настане вже 16 березня", - запевнив він.

Генеральний прокурор Юрій Луценко, переконуючи депутатів підтримати законопроект, сказав, що якщо він не буде прийнятий, вже завтра правоохоронна система "може впасти в кому".

Депутати не прислухалися до його доводів і відмовилися не тільки прийняти законопроект в цілому, але навіть у першому читанні.

Нагадаємо, що голова Нацполіції Сергій Князєв заявив, що якщо до Кримінально процесульного кодексу до 15 березня не будуть внесені зміни, то робота правоохоронної системи буде паралізована.

Князєв розповів, що відповідно до цих змін, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (ст. 132 КПК), а також про проведення процесуальних слідчих дій повинні вноситися юридичними особами, що у випадку з поліцією – передбачено виключно щодо обласних главків поліції.

Він пояснив, що зокрема, слідчі підрозділи позбавлені можливості звертатися до місцевого суду для отримання дозволу для проведення обшуку, тимчасового вилучення майна, накладення арешту, обрання запобіжних заходів.

Князєв додав, що у цьому випадку співробітники всіх слідчих підрозділів обласної поліції будуть зобов’язані звертатися з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження лише в один суд, розташований за місцем розташування Головного управління Нацполіції в окремій області.

"Як приклад: всі слідчі підрозділи міста Києва та Київської області повинні звертатися виключно до Шевченківського районного суду міста Києва – за місцем розташування юридичних осіб поліції в місті Києві та Київській області. Цим же судом будуть розглядатися всі клопотання слідчих СБУ та ДФС", - пояснив він.

Князєв додав що це призведе до невиправданої витрати часу слідчим на отримання вказаних ухвал та значно збільшить навантаження на слідчих суддів місцевого суду.

Також голова Нацполіції заявив, що згідно зі статтею 242 (Підстави проведення експертизи) КПК України, слідчий позбавлений права призначення експертиз.

За його даними, у 2016 році в Україні було зареєстровано 91,8 тисяч природних смертей, за фактами яких розпочато кримінальні провадження і призначалися експертизи слідчими.

Зокрема, що у Києві і Київській області слідчі призначали проведення 11,5 тисяч експертиз для встановлення причин смерті у таких провадженнях.

Він додав, що нова редакція вказаної статті значною мірою обмежить слідчого в самостійності прийняття рішення та знизить ефективність проведення досудового розслідування.

Крім того Князєв  заявив, що турбує і питання  безпідставного закриття кримінальних проваджень за формальною ознакою.

За його словами, йдеться про обов’язок слідчого або прокурора закрити кримінальне провадження у разі, коли строк досудового розслідування, визначений у статті 219 КПК України, закінчився, а жодній особі так і не було повідомлено про підозру.

Він додав, що сьогодні у провадженні слідчих підрозділів Національної поліції перебуває понад мільйон кримінальних проваджень. Із них  повідомлено про підозру лише у 6,6 тисячах випадків.

Князєв запевнив, що раніше внесені до КПК зміни призведуть до порушення конституційних прав сторін кримінального провадження, зокрема – права на судовий захист.

"При відсутності перехідних положень в частині прийняття рішення у кримінальних провадженнях, розпочатих до вступу в дію Закону, підлягають одночасному закриттю як мінімум 700 – 800 тисяч кримінальних проваджень", - сказав він та додав, що . це суперечить доктрині кримінального права, яким передбачено строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Голова Нацполіції зазначив, що подібна негативна практика закриття проваджень гарантовано спричинить значне зростання кількості звернень громадян України про відновлення порушених прав до Європейського суду з прав людини.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

15 03 2018 18:31
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ