Львівська художниця безкоштовно розмальовує стіни в інтернаті: дарую дітям відчуття простору і свободи
"Давно хотіла чимось допомогти цим діткам. Мені подобається розмальовувати стіни, але раніше я не ризикнула б, адже треба мати певні заощадження, щоб виділити час на таку роботу, - розповідає дівчина. – Спочатку я пропонувала директору інтернату проводити гуртки з малювання, але сказали, що такі люди є в школі, зате немає кому розмалювати стіни. Тож я взялася за цю справу. Давно таким займаюся. Це захід, який може привабити багатьох людей також стати благодійниками. Що більше нас буде – то більшим буде результат. Щоправда, благодійництво – це досить ризикована справа. Але мені приємно бути з дітьми. Я тут знайшла багато друзів. Це такий скарб, який не купиш за гроші".
Оленка навчалася на дизайнера в київському архітектурному виші. Вже три роки, як переїхала до Львова. Вона організовує майстер-класи з малювання в "Комуні", художні шкілки для дітей та дорослих. Раніше співпрацювала з студією "Прищіпка", пізніше відкрила власну майстерню і проводить виставки. Найбільше їй подобається малювати – архітектуру і портрети.
У школі-інтернаті Олена малює пейзажі. На стінах, які раніше були покриті звичайною зеленою фарбою, зараз гірська природа – карпатські ліси із розлогими галявинами, за якими видніються і самі гори. Коли ми прийшли, дівчина якраз домальовувала оленя. Каже, ідеї для картин підбирає так, щоб у дітей було відчуття простору і свободи. У цій кімнаті житимуть хлопчики-першокласники.
"Мої зображення не перемальовані. Цей ескіз розроблявся, щоб було відчуття простору. Тут олені в лісі. Різні дороги, стежки я намалювала символічно. У нас в житті багато доріг – якісь легші, якісь важчі і нам їх усі треба пройти", - розповідає художниця.
Робота над малюванням тривала десять днів. За цей час до Олени приходили друзі, знайомі, які допомагали принести воду, нанести фон і таке інше. Також приходили і самі діти з інтернату. "Спочатку дивилися, а потім самі малювали. Звичайно, їх робота не є ефективною, але я стежила за ними, вчила, мені приємно, що можу з ними подружитися. Сама бачу, що ще десь можна тваринку домалювати, але вже втомилася. Як художниця працюю сама, але є багато рутинної роботи, де треба фон прокрити або замалювати якусь площу стіни. Коли приходили друзі, я паралельно навчала їх, як можна зображення робити об’ємним. Одна дівчинка допомагала і сказала, що тепер візьме мої ескізи в соціальних мережах і буде перемальовувати", - зазначає Оленка.
За її словами, на цю справу пішло близько 1500 грн, з яких 900 грн пожертвували люди, які відгукнулися на прохання дівчини в соціальних мережах, а ще 400 грн на матеріали дала адміністрація закладу.
Дівчина каже, що в певному сенсі ризикнула, взявшись розмальовувати цілу стіну, адже це затратно як фінансово, так і за часом. До цього на стінах малювали лише окремі художні композиції.
"Набагато легше малювати невеличкі зображення – смайлики, живчики, Божі корівки чи травичку, а цілі картини займають час і ти ніколи не знаєш точно, скільки на це піде коштів. У мене тут завжди закінчується фарба. Загалом що більше фарб – то більше роботи і відповідно часу. Якщо матеріалів на 2 тис грн., то відповідно і більше сил. Для розуміння якщо картини малювати на комерційних засадах, то це коштує 600-800 грн/кв м", - зазначає Олена.
Щоб завершити свою роботу, вона відмовилася від основної прибуткової діяльності.
"Робила спроби поєднувати – зранку малювала портрет, а сюди приходила малювати стіни. Але було дуже важко. Я себе швидко виснажила і усвідомила, що таку роботу треба якось розряджати. У якийсь момент здалося, що вже не хочу таким займатися, але з іншої сторони я бачу в цьому сенс. Давно виношувала це в своєму серці. Пазли самі склалися. Я хотіла допомогти, а мене поставили перед фактом: хочете – малюйте стіни", - зазначає художниця.
Тепер вона хоче надихнути інших: "Думаю, що це впливає. Ми не зациклюємося на своїх проблемах, а щось робимо корисне для інших. Розвинуті країни, до прикладу, багато займаються благочинністю. Це ж від Бога – бути корисним для інших".
Олена має ще кілька заготовок-ескізів. Наступного разу вона планує розмальовувати старечі будинки та лікарні. "Усім подобається творчість. Усі люблять допомагати, але не всі люблять організовувати. Якщо чесно, я теж, але хтось це має робити. Я ризикнула", - наголошує львівська художниця.
