Папа про сприйняття Декларації, підписаної ним з Кірілом: «Мені зрозумілі почуття українського народу»

«Зустріч із російським Патріархом Кирилом та підписання Спільної декларації весь світ привітав як історичний крок. Але тепер в Україні греко-католики почуваються зрадженими і говорять, що це “політичний документ”, який підтримує російську політику», – зауважив представник інформагентства «France Presse» Жан-Луї де ла Весьєр, зазначаючи, що розпалилася «словесна війна». Журналіст у цьому контексті запитав: «Чи думаєте ви про можливість візиту до Москви? Чи Патріарх вас запросив? Або може поїхати навесні на Крит, щоб привітати Всеправославний Собор?».

 

Відповідаючи, Святіший Отець сказав, що розпочинає «з кінця». Він зазначив, що братиме «духовну участь» у цьому Соборі, а також надішле своє вітання, «мені було б приємно поїхати і привітати їх під час Собору, але слід виявити належну пошану». Говорячи про двогодинну зустріч із Патріархом Кирилом, Папа зазначив, що вони спілкувалися «відверто, як брати, і нікому не відомо, про що йшла мова», окрім того, про що наприкінці було прилюдно сказано.

 

Далі Святіший Отець поділився думками про інтерв’ю Глави УГКЦ, присвячене зустрічі на Кубі й Декларації, та про реакцію на нього. Насамперед, Глава Католицької Церкви підкреслив свою пошану до Блаженнішого Святослава, зазначаючи, що добре його знає, адже протягом чотирьох років вони разом працювали в Буенос-Айресі.

 

«Коли його у 42 роки було обрано Верховним Архиєпископом, що свідчить про те, що це – гідний муж, він приїхав до Буенос-Айреса, щоб забрати свої речі, і прийшов до мене та подарував мені іконку Пресвятої Богородиці, сказавши: “Вона супроводжувала мене протягом усього життя. Хочу залишити її тобі, що підтримував мене протягом цих чотирьох років”. Це, – зауважив Папа Франциск, – одна з небагатьох речей, яку я попросив привезти з Буенос-Айреса й тримаю її на своєму робочому столі. Отже, це людина, до якої маю велику повагу, а навіть відчуваю близькість, бо ми між собою звертаємося “на ти”».

 

Коментуючи інтерв’ю, в якому Глава УГКЦ говорить, що до нього звертаються багато вірних і кажуть, що почуваються «зрадженими» й «розчарованими», Святіший Отець наголосив, що це лише одне речення з кількасторінкового інтерв’ю, в якому Блаженніший Святослав чітко позиціонує себе як син Церкви в сопричасті з Єпископом Рима, говорить про свою близькість із Папою та про віру.

 

«Далі, як і в будь-якому інтерв’ю, як це наше теперішнє, кожен має право висловити свою думку. І він щодо зустрічі каже, що це була добра річ і що слід прямувати вперед. У другій частині бачимо особисті думки, які має кожна людина і має право їх мати, – зауважив Папа, вказуючи на те, що критика стосується Декларації: – Це дискусійний документ. Слід додати, що Україна переживає війну, період страждання, існують різні інтерпретації».

 

«Я неодноразово згадував український народ, закликаючи до молитви та солідарності, як-от під час молитви “Ангел Господній” чи загальних аудієнцій у середу», – пригадав Святіший Отець, зазначаючи, що хоч кожен може мати свою думку щодо того, якою є війна та її перебіг, очевидним є те, що це «екзистенційна проблема цієї країни, яка пов’язана із стражданням». «Саме в цьому контексті я розглядаю цей абзац, зрозуміло, якою є реакція вірних, про що владика Святослав каже: “Багато вірних звертаються до мене і кажуть, що почуваються розчарованими та зрадженими Римом”. Зрозуміло, що в такій ситуації народ це так відчуває», – сказав Папа, розповівши, що коли було оголошено про подорож, Блаженніший Святослав написав йому, і це були «братні зауваження».

 

За словами Глави Католицької Церкви, хоч у цьому питанні документ є дискусійним, у ньому чітко закликається покласти край війні й досягти порозуміння. «Я особисто, – додав він, – говорив, що слід виконувати Мінські Угоди, “не руйнувати ліктем те, що написане рукою” (ісп. ідіом. – не нищити через недбалість позитивні здобутки). Римська Церква, Папа завжди закликали: “Шукайте мир!”. Я прийняв обох Президентів», – зазначив Святіший Отець, додаючи, що «в зоні конфлікту перебуває Нунцій, підтримуючи солдатів, допомагаючи пораненим», і пригадав, що Церква Рима також надіслала чимало допомоги для постраждалих, постійно закликаючи до миру й дотримування підписаних угод.