Світові загрожує продовольча криза через удари по зерновому експорту України та рф

Війна росії проти України увійшла в нову фазу ескалації, одним із ризиків якої може стати глобальна криза постачання зерна.

Про це директор Центру Карнегі з питань росії та Євразії в Берліні Олександр Габуєв написав у матеріалі для Financial Times.

За його словами, Україна переважно стабілізувала лінію бойового зіткнення протяжністю 1250 км і розширила удари на великі відстані. Водночас із липня Київ зосередився на нових цілях – російських суднах, які експортують сільськогосподарські товари через Чорне море, а також на залізничній та портовій інфраструктурі в Азовському морі, яка забезпечує їхню роботу.

Минулого тижня Україна вразила всі три зернові термінали в порту Новоросійська, через які відвантажується понад 40% російського експорту зерна. Влада призупинила експорт до завершення ремонту, йдеться в матеріалі.

росія, своєю чергою, посилила ракетні обстріли українських портів на Чорному морі та потопила кілька суден, які прямували до найбільшого порту в Одесі. Унаслідок цього сільськогосподарський експорт обох країн ризикує суттєво скоротитися або навіть повністю зупинитися. За словами Габуєва, це викликає занепокоєння з огляду на важливість України та росії для світових продовольчих ринків.

"Візьмемо, наприклад, пшеницю. Москва та Київ разом контролюють 27% світового експорту, при цьому більша його частина транспортується через Чорне море. росія та Україна – домінуючі постачальники для багатьох країн Близького Сходу та Північної Африки", – зазначив експерт.

Він додав, що цей сезон уже був складним для виробників пшениці: ціни на паливо та добрива зросли через війну в Перській затоці, а повторювані хвилі спеки вплинули на виробництво в Європі та США. Ціни на пшеницю більш ніж на 25% вищі, ніж у 2025 році, і продовжують зростати.

ООН прогнозує, що близько 50 млн людей опиняться в стані гострого дефіциту продовольства пізніше цього року лише через кліматичні чинники. Якщо російська та українська пшениця не потрапить на ринок, це може призвести до ще серйознішої кризи продовольчої безпеки. Габуєв зазначив, що, на відміну від наслідків спеки, порушення продовольчої логістики в Чорному морі можна усунути.

На початку війни міжнародні посередники домоглися укладення зернової угоди між Україною та росією, яка забезпечувала вільний прохід українського зерна. Навіть після припинення її дії обидві сторони не докладали систематичних зусиль для зупинки сільськогосподарського експорту – до цього літа. За словами експерта, міжнародна спільнота має чинити тиск на обидві сторони, щоб відновити таку негласну домовленість. Він вважає, що військові вигоди від цих атак незначні, тоді як потенційні збитки для низки країн світу є значними.

Кремль заробив $41 млрд від сільськогосподарського експорту у 2025 році – менш ніж 10% від загальних експортних доходів. Для України сільськогосподарський експорт становить майже половину її виручки, а можливості перенаправляти зернові вантажі до портів на Дунаї цього року обмежені через спеку та низький рівень води.

Габуєв зазначив, що низка країн безпосередньо зацікавлена у відновленні російського та українського продовольчого експорту. Серед них – Єгипет, Туреччина, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати, які можуть найбільше постраждати від зернової кризи та мають канали зв'язку з Москвою і Києвом.

До таких країн він також відніс Китай та Індію, які є великими покупцями російської нафти та водночас залежать від російського й українського продовольчого експорту. Європа, за словами експерта, також зацікавлена в деескалації через ризик збільшення міграції внаслідок потенційної продовольчої кризи.

Габуєв вважає, що ще не пізно створити міжнародну контактну групу та розробити набір заходів для Москви й Києва, щоб відновити вільний прохід сільськогосподарських товарів. За його словами, хоча швидке завершення війни малоймовірне, дипломатія для стримування найнебезпечніших аспектів конфлікту може бути корисною та створити умови для ширшої деескалації в майбутньому.