У НАБУ не розуміють, чому прикордонники не затримали розшукуваного топ-менеджера "Трейд Комодіті"
Про це в Антикорупційному бюро заявили у вівторок, 10 липня.
"Інформація про розшук підозрюваного опублікована ще торік восени на офіційному сайті Міністерства внутрішніх справ України в рубриці "Особи, які переховуються від органів влади". Крім того, про цей факт окремо поінформовано Державну прикордонну службу України. Натомість, із незрозумілих для НАБУ причин, при перетині 9 липня 2018 року підозрюваним державного кордону України співробітниками ДПСУ (діяльність якої координується через МВС України) не вжито заходів до його затримання", – заявили в НАБУ.
Нагадаємо, детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 9 липня 2018 року затримали комерційного директора компанії-постачальника палива для потреб Міноборони, підозрюваного в розкраданні понад 149 млн грн.
"Впродовж дев'яти місяців ця особа переховувалась від слідства – в листопаді 2017 року її оголошено в міжнародний розшук. За даними слідства, цей учасник злочину, достовірно знаючи, що є підозрюваним, свідомо не повертався на територію України. Проте 13 червня 2018 року сплив термін дії його паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що унеможливлювало подальше перебування на території країн Європейського Союзу, тому 9 липня 2018 року він змушений був повернутися в Україну. Причому державний кордон ця особа перетнула на підставі свідоцтва на повернення в Україну. Цього ж дня підозрюваний з'явився до НАБУ, після чого його затримали в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України та доправили до ізолятору тимчасового тримання. Вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу", – зазначили в НАБУ у вівторок.
Затримана особа, за версією слідства, є одним із учасників корупційної схеми, за якої Міноборони України впродовж 2016 року незаконно переплатило за поставлене йому пальне 149,339 млн грн. Це сталося через механізм укладення додаткових угод, за якими безпідставно збільшено ціну закупівлі в середньому на 16% від початкової ціни.
