"Великий" військовий геній Хрісту та інші союзники росії. Що дало "вторгнення" диверсантів на територію рф – Том Купер
Здається, ми повернулися до ситуації, яка склалася десь у березні-квітні минулого року, коли деякі відвідувачі цього блогу не знають (або не цікавляться) ані моїм професійним бекграундом, ані метою цього блогу, а тому "автоматично" і "справедливо дійшли висновку, що їм потрібно вчити мене та всіх інших відвідувачів політиці та історії. Або, принаймні, "змусити" мене "визнати" кілька важких фактів...
Гм...
Що ж, на користь їхнього власного інформаційного статусу, дозвольте мені почати цю статтю зі вступу – власне, з чергового застереження і повного одкровення (десь у 349-й раз): окрім того, що я є рупором США-укронацистів і критично ставлюся як до арабів, так і до ізраїльтян, я також є лівим расистом і антисемітом. Більше того, як відвертий прихильник антиасадівського повстання в Сирії, я є найманцем-джихадистом, що підтримує прооксиденталістських динозаврів, яким платять ЦРУ, Моссад, ООН і НАТО (незліченна кількість американців, британців, росіян, сербів, болгар, аргентинців, іспанців, кількох канадців і багатьох австралійців підтвердять це в будь-який час дня). Крім того, кілька австрійців, численні іранці та асадівці можуть підтвердити, що я є платним агентом BND, ЦРУ, HNA, MI6, турецького MIT і катарської секретної служби (суддя Сальватті навіть видав офіційне повідомлення про звинувачення), тоді як єгиптяни, іракці та кілька ізраїльтян знають, що мені платить не тільки Моссад, але й навіть більше – САВАМА Ірану, Мукбарат Єгипту і Головне управління військової розвідки Іраку. Я служу КВІР (іракці знають це найкраще, завдяки іранцю та іспанцеві, які плагіатують мої книги); потім я працюю на КДБ, ФСБ, РСБ, UPS, DHL, ÖAMTC, 4WD, DDIS, EYIT, RWR, P-19, MFG, FUGYU, і в MILFs (ах, ну ж бо: ніяких брудних думок тут! Філіппінський повстанський рух Моро просто має найкрутішу абревіатуру з усіх).
.... і, як вже багато років знають підписники мого Facebook-акаунта, на прикріпленому фото ви можете побачити мене (перший справа), високо нагородженого агента північнокорейської військової розвідки, під час отримання моїх медалей від Великого Генерала і Славного Брата Лідера.
Але я відволікаюся. Не тільки ви, шановні читачі, але й різні журналісти хочуть знати, що я думаю про політику, і постійно ставлять мені відповідні запитання.
Мене це дратує. Не те, щоб це була якась ситуація "будь я проклятий, якщо скажу, будь я проклятий, якщо не скажу": це просто тому, що я зацікавлений у розумінні і, якщо можливо, поясненні сучасної війни. Не політики. Але, оскільки питання ніколи не припиняються... ну, зітхніть, гаразд, дозвольте мені "поставити ноги на землю" і відповісти на деякі з них...
(... тому що, знаєте, під час війни в політиці та соціальних мережах відбувається набагато більше важливих речей, ніж на полі бою. Складні системи озброєння? Кого це хвилює: занадто технічно. Важливіші спорт і кулінарія...)
Почнемо з того, що сучасна політика на стратегічному рівні продовжує виблискувати все більшим абсурдом та іронією. І все більше витонченої реклами контрацептивів.
Наприклад: США (і не тільки США) глибоко розчаровані єгипетським військовим режимом, який підтримувався і підтримується Заходом більше 30 років (настільки, що ЄС постачав обладнання для боротьби із заворушеннями як "метод демократизації країни" ще кілька років тому). Цей режим спочатку намагався постачати артилерійські боєприпаси в росію, а потім дозволив російським транспортним літакам доставити (нечисленні, старі, чехословацької розробки і виробництва) навчально-тренувальні літаки (і легкі штурмовики) Aero L-39 "Альбатрос" до Центральноафриканської Республіки. Так само, як єгиптяни глибоко розчаровані, коли такі придурки, як я, тикають на них пальцями за підтримку таких персонажів, як "маршал" Хафтар в Лівії, які, зі свого боку, співпрацюють з Пудінгом, Макроном і кількома іншими милими персонажами в їхній боротьбі проти міжнародно визнаного, проте підтримуваного Туреччиною і Катаром уряду в Тріполі... У свою чергу, Хафтар (плюс росія) підтримує масових вбивць "Сил швидкої підтримки" (СШП) в Судані, що суперечить інтересам Єгипту, оскільки офіційно єгипетський військовий режим є одним з найбільших прихильників суданського військового режиму, та де-факто "воює" з СШП.... І все це тому, що Захід продовжує наполягати на теоріях про те, що підтримка диктаторських режимів полегшує (і приносить більше прибутку), ну і, звичайно ж, тому, що араби несумісні з демократією...
Яке це має відношення до України?
Ви маєте на увазі, окрім того, що росія використовує можливість поширити свою сферу впливу в Африці? Гаразд, не хвилюйтеся, ми до цього наближаємося. Тепер ви знаєте, що мені потрібен трохи довший вступ...
Повернемося до зовнішньої політики Єгипту, яка, як би абсурдно це не звучало для багатьох з вас, насправді є дзеркальним відображенням західної. Насамперед, у тому, що стосується сенсу (чит.: зовсім ні), не кажучи вже про її нескінченну мудрість і далекоглядність: вона керується справедливістю, рівністю і чесністю... Настільки, що вона майже збігається із зовнішньою політикою США, ЄС і НАТО – не лише щодо України останніх 20-30 років, але й усього світу за останні 70 з гаком років...
Тому легко уявити шок політиків тут, на Заході, в останні дні, коли вони були змушені спостерігати, як представник Африканського національного конгресу – політичної партії колишніх борців з апартеїдом, яка перетворилася на банду ендемічно корумпованих пухнастих рожевих зайчиків, що нині керують Південно-Африканською Республікою, – відкрито оголосив росію другом, а Захід – ворогом, в інтерв'ю для... це було BBC?
Приголомшливо. Приголомшливо, чи не так? І вперше в історії корумпованого і некомпетентного уряду, який зазнав невдачі майже в усьому, що він робив, члену корумпованого і некомпетентного уряду прийшла в голову ідея покласти всю провину за власні невдачі і корупцію на іноземні держави. Нічого подібного ми просто ніколи раніше не бачили. Ніколи і ніде. Принаймні, на планеті Земля...
Неважливо. США, де і політики, і ЗМІ, незалежно від того, з якого боку політичного спектру вони перебувають, виступають як деякі лідери різних фашистських хунт Центральної Америки 1980-х років, збираються врятувати ситуацію. Неважливо, де. Для початку – ситуація в Судані. Там американці у співпраці з Об'єднаними Арабськими Еміратами домовилися про припинення вогню між військовим режимом і РСФ. Це все одно, що намагатися загасити пожежу бочкою з гасом, яку несе піроман. Яке ж було здивування, коли перемир'я не протрималося і 15 хвилин: ця війна закінчилася, так само як і війна в Сирії закінчилася, тому що Пудінг оголосив про її закінчення. Тричі. Тому тепер ми всі можемо знову зосередитися на Україні.
...Хоча, не можу стриматися, щоб не сказати ще одне: на руку, що лише зовнішня політика та політика безпеки Республіки Індія насправді має сенс. Не можна заперечувати, що ультра-турбо-розумні генерали і політики в Нью-Делі досягли успіху, базуючи свою оборонну стратегію на високонадійному джерелі систем озброєнь і довгостроковому союзнику: росії. Так, на росії, а не на СРСР. Відповідно, і всупереч західним кривлянням, вони продовжували наполягати на цій політиці навіть тоді, коли їхній найбільший союзник усіх часів і народів розпочав абсолютно божевільну агресію проти народу і демократії України, роблячи ставку на велике майбутнє російської федерації – саме на співробітництво з Китайською Народною Республікою.
Зараз дехто скаже, що Пекін настільки великий друг Москви, що на знак подяки і через страх перед можливими західними санкціями, напевно, скасував усі переговори з Москвою щодо газопроводу "Сибір-2"...
Але це не так важливо. Важливіше те, що цей вчинок викликав невдоволення багатьох австрійців. Тепер їм доводиться піклуватися про глибоко пригніченого Олега Дерипаску, російського олігарха, який все ще контролює близько третини компанії STRABAG, одного з найбільших будівельних підприємств Австрії. Дійсно, кілька персонажів тут не можуть прийти до тями від сліз, тому що це підтверджує одну з найбільших австрійських національних проблем, яка повторюється в наших ЗМІ частіше, ніж молитва "Отче наш", протягом останнього року або близько того. Дивіться: якщо Австрія не продовжить вести бізнес з Пудінгом, то його переберуть китайці...
Але я відволікся... насправді я хотів сказати, що, за даними розвідувальних чуток, половина індійських ВПС перебуває на землі через брак запчастин для "вітчизняних" МіГів і літаків Сухого... Але це теж не має значення, індійські ВПС чудові, бо зараз беруть участь у деяких навчаннях в Європі, і один Су-57 може збити всі F-22 і F-35, на місці...
Загалом: росія залишається найкращим другом і Єгипту, і Південної Африки, і Індії, і Сербії, і Туреччини, і вашого сусіда-племінниці-дядька-двоюрідного брата в третьому коліні..., а винен у всьому Захід.
Серед усього цього я можу принаймні зробити вигляд, що розумію одну річ: саме росія, повторюю, щоб підкреслити – врятувала Індію в 1971 році: росія, а не Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), до складу якого тоді ще входила Україна, врятувала Індію від американського вторгнення в 1971 році. Дійсно і я впевнений, що ви про це не знали – російська спеціальна військова операція в Україні сьогодні рятує Індію від американського вторгнення, яке готується вже багато років. ...Напевно тому, що Голлівуд нарешті оголосив болівудські фільми головною загрозою національній безпеці...
... все це, нарешті, привело мене в Україну. Ну, зовсім поруч з Україною. Здається... вже не можу знайти це місце на карті світу... Суть в тому, що цікаво. Невже саме знаменитий генерал Павлос Хрісту (у відставці) з Греції є фактичним натхненником політики Вашингтона, Москви, Каїра, Лондона, Берліна, Нью-Делі, Парижа, Преторії, Бразиліа та кількох інших куточків Землі, а також таких соціальних мереж, як Facebook, Twitter, Telegram, TikTok, Вконтакте та деяких інших – і не тільки в Афінах?
Що? Ви ніколи не чули про Хрісту, загальновизнаного військового генія сучасності? Тсс, тсс, тсс.... У порівнянні з Хрісту, фон Клаузевіц, фон Манштейн, Жуков, Монтгомері, Ейзенхауер і деякі інші були просто аматорами. Хрісту кращий за генерала Петреуса... навіть більше: кращий за Обаму. Але, на ваше величезне щастя, я людина терпляча, тому поясню.
Кілька тижнів тому Хрісту просвітив людство наступним коментарем:
"Війни повинні вестися тільки між арміями на відкритому просторі. Україна зі своєю військовою догмою перенесла війну в міста, не виводячи мешканців, тому є великі втрати з обох сторін. Вбивають цивільних. Це воєнний злочин, коли ви бомбите і воюєте, а населення залишається в епіцентрі бойових дій, коли ви створюєте військові бази в містах, в лікарнях. Це заборонено міжнародними законами ведення війни...".
Прямо по п'ятах знаменитих австрійських міст-дерев з'являються знамениті українські міста на колесах... (Велике спасибі, Енді: у тебе є "асистент"!)
Я ніколи не забуду момент, коли прочитав безсмертні слова Хрісту. Не тільки тому, що мій монітор і окуляри розтанули: це було так, ніби небо розверзлося і ангел, оточений блискучим світлом, спустився, щоб нести слово... військовий блиск залишив мене без слів...
БЛЯХ! Ці огидні українські військові догми! Ця жахлива практика перенесення українських міст, повних українського цивільного населення, в росію, в Чечню, в Грузію, в Сирію, в Малі, в Лівію, в Центральноафриканську Республіку... навіть... можете собі уявити, наскільки вони нахабні? ... в Україну... яка є якоюсь неіснуючою країною там... невідомо де... тому росіяни повинні нападати і бомбити їх при кожній нагоді, і тоді гинуть люди з обох сторін...
Залишається тільки дивуватися: наскільки дезінформованими повинні бути українські фанати, щоб заперечувати наполегливі російські фейкові новини про те, що генерал Залужний був серйозно поранений на початку цього місяця?
Очевидно, так само дезінформовані, як і всі ті, хто повірив у заяви України про те, що кілька днів тому вони серйозно пошкодили російський корабель радіорозвідки "Іван Хурс"...
Але це не важливо. Важливо те, що на тлі всього цього з Бєлгородської області російської федерації надійшла шокуюча новина. Дві групи озброєних російських опозиціонерів, підконтрольні українському ГУР МО (Головному управлінню розвідки.., і перш ніж ви запитаєте: ні, я не працюю на них, вони просто платять за одну з моїх яхт в Монте-Карло) і частково оснащені автомобілями, зброєю та спорядженням американського виробництва "вторглися" в росію. Просунулися на п'ять, потім на десять кілометрів, захопивши п'ять чи шість сіл, і відступили назад в Україну.
Звичайно, у військовому плані ця акція "виявила" додаткові недоліки у Збройних силах російської федерації (зсрф): перш за все, вона показала, що зсрф мають занадто мало військ, щоб належним чином захистити кордон з Україною. Ще менше їх достатньо для протидії подібним вторгненням – саме тому дві російські групи змогли просунутися на 10 км вглиб росії, і саме тому ходять чутки, що зсрф відкликали з України цілу мотострілецьку дивізію, щоб відправити її на кордон "на північ". Звичайно, через 36-48 годин "командири" в Москві віддали наказ нанести ("зразковий") "каральний контрудар по розвідувально-диверсійній групі" із залученням ударних і штурмових вертольотів і винищувачів-бомбардувальників Су-34... Але їхні наземні сили відреагували з "такою швидкістю і енергією", що цивільній владі не залишалося нічого іншого, як почати евакуацію населення з десятка сіл, оскільки вони не мали жодного уявлення про те, що робить зсрф, і не було жодних ознак того, що вони взагалі щось роблять. Потім росіяни втратили один з вертольотів, а екіпажі їхніх супертурбо-винищувачів-бомбардувальників Су-34 лише продемонстрували, що не знають навіть базових принципів своєї справи – і пропустили всі свої цілі, завдаючи по них ударів з низької висоти бомбами, що вільно падають. Ось вам і "бойовий досвід з Сирії"...
Звичайно, "весело" спостерігати, як балакучі пропагандисти Пудінга оголошують про "перемогу" в Бахмуті, ніби вони виграли Другу світову війну, а наступного дня стають "досить лаконічними", повідомляючи про "вторгнення диверсантів". Але у мене не дуже гарне відчуття щодо цього заходу і то з кількох причин. Зверху вниз...
По-перше, це Зеленський. Або ця операція була санкціонована Зеленським, як це мало б бути, або ні. Якщо так, то Зеленський проігнорував незліченні попередження з боку США та різних європейських урядів НЕ наступати на росію. Це ризиковано з багатьох причин, включаючи можливу ядерну відповідь росії, а також втрату підтримки Заходу.
Якщо ця операція не була санкціонована Зеленським.., то виникає питання: хто в Україні головний? Президент, обраний народом, як і має бути, чи якісь анонімні апаратники в спецслужбах, як і не має бути ніколи? (тут генерал і колишній командувач сухопутних сил США в Європі Марк Гертлінг посперечався би з Купером – iPress).
По-друге: якою була мета цієї акції?
Якщо метою було викликати заворушення всередині росії... вибачте, для цього потрібно набагато більше, ніж дві моторизовані роти військ. Таким чином, операція не була успішною. Якщо метою було змусити зсрф передислокувати частину своїх резервів з України на північ, до кордону між росією і Україною.., щоб послабити зсрф всередині України в очікуванні "довгоочікуваного, вирішального у війні українського контрнаступу"... дехто каже, що зсрф передислокували свою 3-тю мотострілецьку дивізію в цьому напрямку, але я не бачив жодних доказів цього. Поки що. Іншими словами: немає чітких доказів того, що операція була успішною навіть у цьому відношенні.
Тоді що це було? Тролінг росії з пропагандистською метою? Якщо так, то вибачте: я не знаю жодного випадку, коли б військовий тролінг виграв війну. Це така ж марна трата часу, як і будь-які інші військові операції, що проводяться "з метою піару".
Будемо сподіватися, що насправді це було щось на кшталт "розвідки сил" – переконатися, чи є по той бік кордону значні контингенти зсрф, і з'ясувати час їхньої реакції...
На величезне щастя України, цього разу на тлі хаосу в Москві, спричиненого тим, що я пояснював кілька днів тому про їхні військові комунікації, звичайно, чисто випадково (але це було "занадто технічно"...), Пудінг і компанія виявилися занадто повільними і некомпетентними, щоб не скористатися блискучою можливістю. Щонайменше рік, а можливо, й більше, вони не припинятимуть вчити нас про агресивні наміри НАТО та геноцидні наміри України, які мають на меті знищити росію. Замість того, щоб прийняти їхні звинувачення за чисту монету, всі в Україні та на Заході звинувачують їх в агресії, а Україну вважають жертвою російської агресії. Але тепер, коли українці таки напали на росію (вже вдруге), тим самим підтвердивши такі російські заяви, Пудінг і Ко забули свою власну міфологію про "агресивне НАТО і нацистський режим у Києві, що вбиває росіян"...?
... І це при тому, що м'яко оголосили масу залучених російських добровольців "футбольними хуліганами та прихильниками правих ідеологій".
Ви тільки уявіть собі перспективи зовнішньої політики США, яка надає зброю українським спецслужбам, які, як виявляється, керують кількома бандами російських неонацистів. Дійсно, навіть у той час, коли ізраїльтяни обирають фашистських релігійних фанатиків до свого уряду... вибачте, не думаю, що це "спрацює".
Ось так про все це. "З передової" – за день-два.
