WSJ: Скасування саміту Трампа і путіна загострює перспективу багаторічної війни в Україні
Скасування запланованого саміту президента США Дональда Трампа й президента рф владіміра путіна в Будапешті та відмова Кремля від реального припинення вогню загострюють перспективи тривалого конфлікту в Україні.
Про це пише The Wall Street Journal.
Видання припускає, що війна може затягнутися на роки й стати боротьбою на виснаження, доки одна зі сторін не зазнає доленосного краху.
За матеріалами WSJ, путін залишається впевненим у можливості перемогти у війні на виснаження, тоді як Україна, попри труднощі та зростання втрат, поки що далека від поразки. Якщо Київ погодиться на російську вимогу віддати стратегічні міста на сході Донецької області в обмін на перемир’я, це викличе потужні внутрішні протести, зауважує видання. Однак через зміну характеру боїв — зокрема масове застосування дронів — жодна зі сторін наразі не здатна захопити великі території швидко чи остаточно.
Колишній високопоставлений член адміністрації Зеленського сказав WSJ, що конфлікт, ймовірно, триватиме багато років і завершиться або крахом російського імперського проєкту, або зникненням незалежної України. Видання також наголошує на психологічному маркері: у січні 2026 року повномасштабна війна проти України може стати довшою за війну СРСР проти нацистської Німеччини — факт, який матиме символічне й моральне значення для кремля.
WSJ підкреслює, що просування російських окупантів йде вкрай повільно: з листопада 2022 року росія захопила лише близько 1% території України, заплативши за це величезними людськими втратами. Натомість розвиток українських далекобійних дронів змінює баланс сил, дозволяючи завдавати ударів по критичних об’єктах у глибокому тилу супротивника.
"Раніше великою силою росії була її просторовість — вона могла просто поглинати армії. Тепер, коли Україна може проникати глибоко в росію і вражати інфраструктуру, ця неосяжність стала вразливістю", — цитує видання слова колишнього командувача армії США в Європі генерал-лейтенанта Бена Годжеса. На думку експертів, жодна система ППО не здатна одночасно прикрити всі потенційні цілі.
Особливо вразливою виявилась російська нафтогазова інфраструктура — головне джерело валютних надходжень, що дозволяє кремлю фінансувати війну. За оцінкою аналітика Erste Group у Будапешті Тамаша Плетсера, на заході росії є близько 25–30 «надзвичайно чутливих точок», удари по яких можуть завдати критичного удару по економіці країни-агресора.
WSJ також звертає увагу на зусилля України щодо власної ракетної програми та на те, що вона поки що не змогла переконати адміністрацію США продати ракети Tomahawk. У відповідь росія продовжує підривати інфраструктуру України, зокрема електромережі, і обирає як довгострокову мету встановлення маріонеткового режиму в Києві та анексію значних частин країни.
Керівники ззовні також бачать ризики для кремля. Голова Мюнхенської конференції з безпеки Вольфганг Ішингер попереджає, що для путіна політично вкрай важко відмовитись від війни після значних втрат, бо це викличе обурення в суспільстві і серед родичів загиблих солдатів. Водночас затяжний конфлікт рано чи пізно може посилити внутрішню напруженість у рф: у виданні наводяться приклади жорстких реакцій російської поліції на культурні прояви, що свідчать про зростаючу нетерпимість режиму до інакомислення.
Економіст Костянтин Сонін та наукова співробітниця Центру Карнегі вказують, що російська економіка поки що відносно стійка, але тривалий тиск змусить кремль вдаватися до крайніх заходів — емісії грошей, інфляції, скорочення соцвиплат і навіть примусової мобілізації, аби утримати зусилля для ведення війни.
Висновок WSJ — похмура, але реалістична: без фундаментальних змін у співвідношенні сил або без суттєвого ослаблення російської економіки та політичного режиму війна має шанс тривати роками.
