Заліщук, Найєм і Подоляк відкликали свої голоси за закон про електронні декларації, - ДОКУМЕНТ

На думку депутатів, у Європі можуть розкритикувати таку редакцію закону.

"Детальніший аналіз показав, що закон повністю вихолостили. Говорила з міністром юстиції. Він сумнівається, чи прийме ЄС таку редакцію в рамках візової лібералізації", – повідомила на своїй сторінці у Facebook народний депутат Світлана Заліщук.

Фото: facebook.com/svitlana.zalishchuk

Фото: facebook.com/svitlana.zalishchuk

Фото: facebook.com/svitlana.zalishchuk

Вона також пропонує ознайомитися з аналізом проголосованих правок від їхніх експертів:

1. Кримінальна відповідальність за подання недостовірних відомостей в деклараціях відкладається і вводиться тільки з 1 січня 2017 року.

2. Звужено поняття "членів сім’ї": членами сім’ї вважатимуться лише ті, хто спільно проживає з декларантом; батьки та діти, які проживають окремо, більше не охоплені. Це звужує обсяг інформації в декларації.

3. У декларації більше не вказується місце фактичного проживання, лише місце реєстрації.

4. Збільшено поріг декларування для цінного рухомого майна (автомобілі, ювелірні вироби тощо) – із 50 МЗП (66 тис. грн.) до 150 МЗП (197 тис. грн.). При цьому декларується лише майно, яке буде набуто після початку роботи нової системи декларування. Це означає, що якщо нова система буде введена в дію в 2016 році, будь-яке цінне рухоме майно, яке було набуто до цього моменту, не повинно декларуватися.

5. Збільшено поріг декларування для подарунків (грошима чи майном) – із 5 МЗП (6590 грн.) до 150 МЗП (197 тис. грн.). Тобто отримані подарунки вартістю менше 197 тисяч гривень не декларуються.

6. Збільшено поріг декларування для грошових коштів (готівка, кошти на рахунку в банку) – із 50 МЗП (66 тис грн) до 150 МЗП (197 тис грн). Тобто готівка чи кошти в банку в розмірі, меншому за 197 тисяч гривень, не декларуються.

7. Збільшено поріг декларування для фінансових зобов’язань (кредити, лізинг тощо) – із 50 МЗП (66 тис грн) до 150 МЗП (197 тис. грн.).

8. Збільшено поріг декларування для видатків – із 20 МЗП (26 тис. грн.) до 150 МЗП (197 тис. грн.). Тобто декларується одноразовий видаток, лише якщо він перевищує 197 тисяч гривень.

9. Знято обмеження щодо введення в дію нової системи декларування не раніше 1 січня 2017 року.

10. Прикінцеві положення доповнено новим положенням:

"Встановити, що в 2017 році службові особи, які згідно із статтею 50 цього Закону займають відповідальне та особливо відповідальне становище, зобов’язані подати декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру в порядку, встановленому цим Законом, протягом 60 календарних днів з дня, наступного за днем початку роботи системи подання і оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Суб’єкти декларування при заповненні декларації мають право не вказувати вартість майна, активів, крім випадків, коли таке майно, активи є джерелом доходів".

На думку Світлани Заліщук, ця зміна до Прикінцевих положень виглядає помилковою.

"Подібна норма мала б сенс для 2016 року, тоді б це означало, що в поточному році вищі посадові особи повинні були б подати декларацію за новою формою навіть після 1 квітня, незважаючи на те, що вони вже подали декларацію за «старою» формою. Інша суперечність: зазначено, що подається «декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру», тобто «стара» форма декларації, що діє згідно із Законом «Про засади запобігання і протидії корупції".

"Також незрозуміло, що означає "коли таке майно, активи є джерелом доходів". Таке положення мало б сенс, якби йшлося про випадок, коли таке майно, активи було доходом. У будь-якому разі ця норма додатково і безпідставно звужує обсяг декларування", – написала нардеп.

Нагадаємо, що Верховна Рада запровадила електронне декларування майна.

За відповідний законопроект № 3755 про внесення змін до закону України "Про запобігання корупції" (щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) проголосували 238 народних депутатів.