Історія Євромайдану: від мирного мітингу до кривавих розстрілів
Спочатку були мирні мітинги, мільйонні марші з символікою Євросоюзу і вимогою, щоб Віктор Янукович підписав Угоду про асоціацію у Вільнюсі. Але він не підписав.
В ніч з 29 на 30 листопада "Беркут" по-звірячому побив студентів, які ночували в наметах на Майдані. Вже через день Київ перетворився на серце України, куди зі всіх куточків з’їжджались люди, щоб захистити своє право на свободу.
Перша спроба розігнати Майдан в ніч на 11 грудня потім здаватиметься зовсім не страшною у порівнянні з розстрілами у лютому.
Майже три місяці Євромайдан жив, як окремий організм, сповнений надій та віри в перемогу своїх ідей. Там люди вітали одне одного з Новим Роком, зустрічали Різдво і готувались до Водохреща, поки 16 січня 235 рук не проголосували за так звані "диктаторські закони", які не забороняли хіба що дихати.
Далі були тижні люті на Грушевського, де з’явились перші Герої Небесної сотні, хоча тоді ще мало хто собі уявляв, що таких героїв будуть десятки.
Винних у кривавих розстрілах беззбройних активістів через 9 місяців досі так і не знайшли.
Сьогодні Україна згадує, як рівно рік тому все починалось із заклику прийти ввечері на Майдан Незалежності.
