RSS
СПЕЦПРОЕКТИ

На зміну вертикальній підпорядкованості має прийти делегування, - Олефір

Андрій Олефір. Кандидат в депутати Київської міської ради. м. Київ
На зміну вертикальній підпорядкованості має прийти делегування. На зміну бюрократії, як інструменту контролю, - метрики ефективності і досягнення результату. На зміну відносинам "я начальник, - ти дурак", - взаємодія і взаємоповага.
На зміну вертикальній підпорядкованості має прийти делегування, - Олефір Андрій Олефір. Фото: прес-служба ДемАльянсу

Як Ви визначаєте для себе поняття еліти в контексті сучасності? Які критерії і вимоги, на Вашу думку, є необхідними для того щоб бути гідним називатись справжньою елітою?

 

Поняття «еліта» зараз має кілька значень у суспільстві. Найбільш поширене вульгарирзоване значення, - це хтось, хто багатший за інших, впливовіший, відоміший і т.п.  Інше, більш глибоке значення, яке розділяю і я, що людина, яка належить до еліти, - причому будь-якої, політичної, економічної, мистецької, -  є фахівцем у своїй справі, має визнаний авторитет, зробила визначальний внесок у минулому, і зараз впливає на її майбутнє.

 

Якщо ми говоримо про оновлення. Які на Вашу думку нові цінності мають прийти на заміну старим, зокрема в політиці?

Україна, нажаль, з тих держав, де влада не усвідомлює реалій сучасного світу, і тому намагається відтворювати застарілі моделі управління і контролю. Отже і маємо в Україні таке дивне явище, яке називаються "держава третього світу із суспільством першого світу".

Найфундаментальніша цінність, яку наші «еліти» досі не засвоїли, - це win-win підхід. Успішні країни стали такими тому, що в їх щоденній політичній практиці переміг цей win-win підхід. Будь-яку дію вони планували так, щоби вона приносила позитивний результат, перевершуючи ефектом можливі негативні зміни.

Коли такий тон відносин задають політичні еліти, країни змінюються на краще пришвидшеними темпами, адже win-win означає швидке повернення довіри у всі відносини між всіма сегментами суспільства всередині країни. Як політичні і бізнесові еліти, так і прості люди, стають менше витрачати сил на чвари, а більше на вигідну взаємодію. Еліти не воюють, видираючи одна в одної крихти розваленої економіки, а починають консолідовано працювати на збільшення економічного "пирога".

 

В чому Ви вбачаєте свою особисту відповідальність. Яка Ваша особиста місія?

В державному управлінні давно час застосувати прості і перевірені часом інструменти менеджменту. Хоча, звісно, не можна забувати і про державницький підхід.

На зміну вертикальній підпорядкованості має прийти делегування. На зміну бюрократії, як інструменту контролю, - метрики ефективності і досягнення результату. На зміну відносинам "я начальник, - ти дурак", - взаємодія і взаємоповага.

Ці знання і вміння має молоде управлінське покоління, яке отримало цей досвід, працюючи у міжнародних компаніях або їх українських підрозділах.

Я також відношусь до цього покоління, і бачу своєю місією, я і близьких мені ментально хлопців і дівчат у тому, щоби змінити обличчя і влади раз і назавжди.

Реалізація цієї місії лежить через політику адже ми бачимо, на жаль, що без політичної волі і консенсусу політиків, досягти якісних змін у державному управлінні не вдається.

 

Яке Ваше життєве кредо?

Довго думав. Поки не знаю. Багато всього можна було б назвати, а от щось одне і ємне поки ніяк не формулюється.

 

Назвіть п’ять особистих  пріоритетних цінностей.

1.            Професійність

2.            Відповідальність

3.            Чесність

4.            Стратегічний підхід

5.            Самокритичність

 

Чи здатна нова еліта сформувати нову політичну культуру?

Звичайно, тому вона і нова. Проте, це потім судитимуть історики, наскільки нова еліта, все ж, виявилась новою, а не наслідною попередній.

 

Яка роль сучасних інформаційних технологій і вільного доступу до глобального інформаційного поля для становлення нової еліти?

Важливо розуміти, що завдяки ІТ наш світ зараз настільки динамічний, що втратив свою "пірамідальну" структуру і став більш "лінійним".

Вплив держави, влади та будь-яких еліт на суспільство падає, і це об’єктивний процес. Зараз вже не зможе бути "еліти еліт", яка визначає всі важливі процеси.

Новим елітам, особливо якщо ідеться про еліти державні, треба давно було усвідомити, що вони зможуть керувати лише деякими процесами. На більшість же процесів їм доведеться навчитися впливати опосередкованими методами.

Також влада і владні/бізнесові верстви втратили монополію на інформацію. Це означає, що ступінь присутності влади у суспільних відносинах значно зменшився.

 

Чим на Вашу думку відрізняється стиль життя успішної людини?  Опишіть Ваш особистий стиль життя.

Стиль життя, - це постійна робота. Одна частина цієї роботи, - цілеспрямована і спланована. Інша частина направлена на розвиток і задоволення широкого кругу інтересів. Що потім, в свою чергу, прислуговується до виходу на нові горизонти. Головне – не гаяти час задарма. Але відпочинок – це не  гаяння часу.

Також треба бути у стані постійного розвитку. Не можливо чогось досягти, якщо ти не здатен засвоювати нову інформацію і опановувати новими уміннями.

Час для сім’ї – то, звичайно, святе. І не забувати про те, що від будь-якого діла, за яке берешся, треба отримувати задоволення.

 

Як Ви визначаєте для себе питання відкритості? Наскільки Ви особисто готові бути відкритим як людина, і як політик зокрема?

Політик має бути зрозумілим як людина, як особистість, не "мутним". Хоча, як на мене, має право на більш-меншу приватність життя. Але політик має бути абсолютно відкритим у поясненні своїх поглядів, планів і дій.

 

Ви себе вважаєте політичним ідеалістом чи прагматиком? І чи взагалі потрібні ідеалісти-романтики в політиці, чи політика розуміє лише прагматичний підхід?

Великі політики завжди були ідеалістами із прагматичними підходами до втілення своїх поглядів. Тільки такий симбіоз може дати результат. Лі Куан Ю закликав мріяти про такі речі, які здаються недосяжними, і рухатись до них, досягаючи набору послідовних цілком прагматичних цілей.

 

Перемога та поразка. Наскільки принципово для Вас перемагати? Якщо трапляється програвати: як переживаєте поразку? І чи був у Вашому досвіді приклад, коли тимчасова поразка врешті приводила до омріяного успіху?

Поразки бувають різні. Як і перемоги. Але якщо ти маєш чітку мету, і стратегічно втілюєш її, будь-які поразки – це лишень проміжні етапи у рухові до великої перемоги.

Але що я можу назвати великою перемогою у політиці? Це, мабуть, досягти відповідного твоєму рівневі посту, на ньому не зрадити собі, та виявитись дійсно корисним для України. Відчути причетність і великих прогресивних справ, що змінять твою Батьківщину на краще раз і назавжди.

 

Яке Ваше хобі? Улюблені книжки? Фільми? Музика?

Звичайно, мандрував би багато, якби було більше часу і грошей. Книжки? Важко сказати, я зараз рідко дочитую до кінця, і оцінюю їх за користю, а не задоволенням. Хоча, ось іноді частинами перечитую "Чорну Раду" Куліша. Це джерело прекрасної соковитої української мови для мене.

Музика: рок, електронна музика, класика, лаундж. Дуже широкий спектр інтересів. Але, на жаль, зараз зовсім немає часу на музику. 

 

Розмовляв Олександр Дмитренко

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

18 10 2015 12:38
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ