Жінки з хрестом
У своєму редакційному блозі Eastern Approaches тижневик The Economist висловлює думку, що спилювання хреста групою FEMEN було акцією, яка забере в неї прихильників:
"Блондинка топлес з бензопилою, якою вона спилює хрест у центрі міста - це виглядає як сцена із специфічного порнофільму. Але саме це сталося 17 серпня в українській столиці Києві.
Жінка, яку ідентифікували як Інна Шевченко, була членом FEMEN, української феміністичної організації, відомої своїми протестами топлес. Акція мала продемонструвати солідарність з трьома жінками, членами Pussy Riot, панк-групи з Росії, яких засудили у цей день до 2-х річного позбавлення свободи, а також заявити про протест проти релігійних упереджень щодо жінок.
Проте вони обрали для цього дивну мішень. Хрест був символічним пам'ятним знаком жертвам сталінських репресій. Його звели під час Помаранчевої революції 2004-2005 років. Це був навіть не "православний" хрест (доволі багатозначний термін в Україні, у якій існують декілька гілок православного християнства) - його встановила Українська греко-католицька церква (іноді її називають уніатською), що підпорядковується Папі Римському.
Фото: femen.livejournal.com
Українська громадськість не була вражена цією акцією. Так само й Pussy Riot. "Ми не роздягаємося і не будемо роздягатися", - сказала Марія Альохіна російській "Новій газеті". Але шоу ще не закінчилося, хоча й активісткам FEMEN висунули звинувачення у хуліганстві, а хрест відновили. Минулого тижня у Росії, в Архангельській області на півночі та у Челябінській області, недалеко від кордону з Казахстаном, знищили чотири хрести. FEMEN заперечила свою причетність до цих дій, проте зустріла новину з ентузіазмом, публікуючи пост у блозі з гаслом англійською: "Рубайте хрести, щоб врятувати Росію!". Це спонукало LiveJournal, популярну у Росію платформу для блогів, закрити у понеділок блог FEMEN. Тим часом, поки ще невідома організація "Народна воля" взяла на себе проведені акції у Росії, заявивши, що вони були відповіддю Російській православній церкві на переслідування Pussy Riot, і зовсім не атакою на православну віру.
Гаслом FEMEN є "Прийшла, роздяглася, перемогла". Після того, як організацію заснували у 2008 році, перші кампанії організації зосереджувалися на проституції та індустрії секс-туризму в Україні. Відтоді вони протестували в авторитарній Білорусі - де з ними начебто жорстоко поводилося місцеве КДБ, а також на площі святого Петра у Ватикані. У Лондоні минулого місяця вони своєю акцією засудили "криваві ісламістські режими", що брали участь в Олімпійських іграх. Їхнє джерело фінансування залишається невідомим, з чого вони дуже радіють.
Але спиляння хреста може виявитися занадто радикальним видовищем, що змусить навіть тих, хто підтримує їхні широкі заклики, вважати їх більше нарцисичними, ніж хоробрими".
Візовий успіх, тобто провал
Відомий журналіст Павел Решка у польському тижневику Wprost оцінює візову політику Польщі як провал та натякає, що польське МЗС порушує візовий кодекс ЄС.
Решка звертає увагу на те, що сучасна електронна система реєстрації e-konsulat не працює так, як повинна, і у багатьох містах неможливо призначити дату візиту у консульство.
Він пробував призначити собі дату візиту у консульство в Луцьку й отримав відповідь "до кінця 2015 року вільні дати відсутні".
Польське консульство у Луцьку. Фото: wiadomosci.wp.pl
На його думку, громадян України не повинні обходити проблеми польської дипломатичної служби, зокрема скандал у луцькому консульстві та відкликання усього персоналу. Проте, здивувати може надто далека дата візиту до консульства.
Серйозніша проблема полягає у тому, що і в інших консульствах не все добре. У Львові у липні неможливо було призначити дату візиту. У Києві система пропонувала призначити візит у консульство на вересень або жовтень. Наприкінці серпня не було набагато краще. У Києві можна було зареєструватися на листопад, у Львові та Харкові – у жовтні. Луцьк традиційно просив почекати до 2015 року.
МЗС Польщі стверджує, що система не функціонує так як треба, тому що страждає від хакерських атак. А тому пропонує повернутися до реєстрації телефоном або звертатися до візових центрів посередників – за €20.
В Україні працюють вже 14 таких пунктів прийому візових анкет. МЗС хоче, щоб у такий спосіб подавали 80% візових заяв. У консульство приходили б лише обрані: VIP та власники Карти поляка. Проте, Візовий кодекс ЄС передбачає, що особа, яка звертається по візу, повинна мати вибір – іти до посередника і платити додатковий збір чи у консульство, щоб отримати візу дешевше. Скерування лише деяких категорій клієнтів до посередників або встановлення їм кількамісячних термінів очікування буде порушенням Кодексу.
Попри те, що електронна система реєстрації ледве працює, її постійно атакують хакери, а призначити дату візиту у консульство важко, МЗС задоволене тим, як видають візи на Сході. Причиною є те, що були ліквідовані фізичні черги, невеликим є відсоток відмов, а попит на візи зростає на 25-30% щороку. В Україні польські консульства видали 570 тис віз, друга у черзі Угорщина – 128 тис.
Дипломати кажуть, що їх замало і вони завалені роботою. Неофіційно вони стверджують, що місцеве суспільство має радянську ментальність, українці та білоруси шукають нечесних посередників, які деруть з них гроші. Проте, Решка підштовхує читачів до думки, що в українця, навіть якщо він має "європейську ментальність, немає іншого виходу, окрім як шукати посередників, якщо на екрані комп’ютера з’являється дата: "квітень 2015 року".
