Події у Венесуелі можуть зіграти на руку путіну – The Telegraph
04 січня 2026, 20:15
Фото: REUTERS
У підсумковому рахунку рейд американців у Каракасі може принести росії і Китаю більше користі, ніж самим США.
Блискавична військова операція США із викрадення диктатора Венесуели Ніколаса Мадуро може стати стратегічним подарунком для росії та Китаю. Хоча москва і Пекін, ймовірно, втратили свого ключового союзника в Латинській Америці, у більш глобальному вимірі вони потенційно здобули дещо важливіше.
Про це на сторінках The Telegraph пише міжнародний оглядач Адріан Бломфельд.
Звісно, зухвале американське вторгнення на територію суверенної держави викликало хвилю обурення по всьому світу, впершу чергу в Латинській Америці. москва і Пекін теж висловили своє занепокоєння, і для них це не просто дипломатична риторика.
"США щойно з несподіваною легкістю відрубали головне південноамериканське щупальце глобального антиамериканського зв'язку. Звичайно, жодному автократу не подобається бачити, як одного зі своїх хапають, сковують та екстрадують – його долю залишають на розсуд іноземного суду", – пише Бломфельд.
Автор публікації переконаний, що російського диктатора ці події могли налякати особисто. Якщо вірити чуткам, путіна глибоко вразила смпрть лівійського диктатора Муаммара Каддафі від рук повстанців у 2011 році. Тоді володар кремля усвідомив, що така доля потенційно може спіткати і його самого.
Бломфельд зазначає, що сьогодні у путіна ще більше приводів турбуватися про свою особисту безпеку, зважаючи на те, що Міжнародний кримінальний суд звинуватив його у тяжких воєнних злочинах, скоєних в Україні. Попри втрату союзника в особі венесуельського диктатора, москва та Пекін можуть сприйняти ці події як шанс для себе. З одного боку Трамп показав рішучість у проведенні силових акцій на світовій арені. З іншого боку, це відбулося у Латинській Америці, яку Трамп прямо називає зоною американського впливу. Тобто повалення Мадуро можна розглядати як бажання президента США зосередитися на "домашньому" регіоні, замість участі у глобальній геополітиці. Як зазначає оглядач, у такому контексті москва і Пекін можуть відчути себе підбадьореними, а не стриманими на міжнародній арені.
