Саміт НАТО в Гаазі змусив усіх в Європі нервувати через те, що Трамп скаже про майбутні зобов'язання США перед Альянсом і спричинив появу досить дивних заголовків, наприклад, коли Генеральний секретар НАТО Марк Рютте назвав американського президента "татком". Хоча НАТО пережило саміт, знак питання, що нависає над роллю США в Європі, не зник цілком. Тому європейці посилюють свою присутність на північному фланзі альянсу.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хекканен оголосив на саміті, що країни-учасниці нових передових сухопутних сил НАТО, які будуть розгорнуті цьогоріч на півночі Фінляндії, вже підтвердили свій внесок у їх формування. Окрім рамкової Швеції, всі три інші північні країни – Норвегія, Данія і навіть Ісландія, яка не має збройних сил, а також Велика Британія і Франція – беруть участь у цьому проєкті. Це обіцяє бути дуже гарною структурою, що демонструє солідарність північних країн і залучає дві європейські ядерні держави до північного флангу. Передові сухопутні сили у Фінляндії дещо відрізнятимуться від вже існуючих на східному фланзі з ротаційною присутністю військ НАТО (німецька постійна бригада в Литві є винятком) тим, що основна увага у Фінляндії буде зосереджена на навчаннях і тренуваннях і не передбачатиме навіть ротаційної присутності поза межами тривалості навчань. Для мене особисто важливим є те, що навіть Ісландія бере участь у навчаннях, що є символічно важливим для демонстрації єдності країн Північної Європи. Мені цікаво побачити, яким буде внесок Ісландії: я чула, що їхня берегова охорона – круті хлопці.
Тоді як Велика Британія є давнім близьким партнером для всіх країн Північної Європи, Франція нещодавно стратегічно переорієнтувалася на Північну Європу після того, як її витіснили з Африки. Франція вже значно збільшила свою присутність у двох нових членах НАТО – Фінляндії та Швеції: наприкінці 2024 року повідомлялося, що Франція стала одним із найчастіших союзників, які беруть участь у навчаннях у Фінляндії, після шведів, американців і британців. Я маю візуальне підтвердження цієї тенденції з мого рідного міста Рованіємі, розташованого неподалік від великого полігону в Роваярві, де під час нещодавніх візитів я бачила французьких солдатів.
Франція також інвестує значні кошти у відносини зі Швецією. Міністерство оборони Франції (або, як його називають французи, Міністерство збройних сил) визначило Швецію як європейського партнера з високим потенціалом оборонно-промислового співробітництва, оскільки Швеція має значну оборонну промисловість. Не випадково Франція призначила новим послом у Швеції Тьєррі Карльє, який до цього обіймав посаду другої особи в Генеральному управлінні оборонних закупівель і технологій (Direction générale de l'armement, DGA). Пан Карльє одразу ж справив фурор, заявивши шведським ЗМІ, що союзники Франції, і Швеція серед них, природно, перебувають під французькою ядерною парасолькою. Ця заява була досить революційною, оскільки французи не вважають, що володіють достатнім арсеналом для розширеного стримування на кшталт американського, і тому зазвичай ніколи не говорять про "французьку ядерну парасольку" і не роблять таких чітких заяв про те, на кого може поширюватися або не поширюватися французьке ядерне стримування.
Швеція і Франція – єдині європейські країни, які виробляють власні винищувачі: шведський Gripen і французький Rafale. Тому Франція зацікавлена в розширенні промислового співробітництва зі Швецією для підвищення європейської стратегічної автономії, що є важливою політичною метою для Франції. Лише минулого тижня Франція підписала декларацію про наміри зі шведською компанією Saab щодо купівлі двох (до чотирьох) літаків спостереження Global Eye. Щоб продемонструвати свою прихильність до Північно-Східної Європи, Франція нещодавно спрямувала свою міць на північ під час повітряних навчань Pegasé Grand Nord із розгортанням у Північній Швеції і Польщі. Навчання надіслали два важливих сигнали: Франції і Швеції, що вони працюють разом над поліпшенням здатності Європи діяти без США, і росії, що можливе зменшення присутності США не залишить вакууму в Північній Європі.
Водночас, незважаючи на трансатлантичний розрив на політичному рівні, військова співпраця зі США поки що не зазнала суттєвого впливу. Одним з яскравих прикладів активізації і навіть безпрецедентної навчальної діяльності є тристоронні повітряні навчання Atlantic Trident за участю США, Великої Британії та Франції, які вперше відбулися за межами цих трьох країн – у Фінляндії. Побачимо, як довго це триватиме.
