Уже третій рік Гран Прі фестивалю - нагороду Золотий Дюк - присуджують глядачі. Цього сезону їхні симпатії завоювала стрічка "Мотивації нуль" ізраїльської режисерки Тальї Лаві.
Фільм про артилерійські базу на півдні Ізраїлю. Але він не про війну і не про зброю. Режисерка зазирає у світ паперів та інтриг, у "жіноче царство", в адміністрацію цієї бази. Це місце, де Зоар днями грає в "Сапера" на комп'ютері, а вечорами міркує над тим, як втратити цноту. Де Даффі пише сотні листи керівництву бази з проханням перевести її в Тель-Авів. Де степлерів лише два - і їх ретельно ховають наче найнебезпечнішу зброю. Де апарат із утилізації паперів стає співучасником "злочину".
Гран Прі та нагороду в розмірі €12 тис президент ОМКФ Вікторія Тігіпко вручила режисерці-дебютанту Тальї Лаві та акторці фільму Шані Кляйн, які приїхали до Одеси.
Міжнародне журі оголосило ж своїх фаворитів. Очолював комісію Пітер Веббер, британський режисер, продюсер, сценарист, і нагороду за Кращий український повнометражний фільм присудив "Присмерку" Валентина Васяновича. Це документальна стрічка про рідну тітку режисера, 82-річну Марію Васянович, та її хворого сина Олександра. Сашко та його стара мати міняються ролями: не син доглядає матір, а навпаки. Марія з усіх сил тримається за життя.
"Мені шалено приємно, що виграло саме документальне кіно. Знімати його дуже складно. Бо ви не можете на нього впливати",- сказав зі сцени режисер В. Васянович після отримання нагороди і премії у розмірі 50000 грн.
Перемогу в номінації "Краща акторська робота" отримала головна героїня французької стрічки "Party Girl" Анжеліка Літценбурґер Адже сюжет фільму не вигаданий, а біографічний. Анжеліці - 60. Вона має свій бар, цікавиться чоловіками, любить пригощатися їхньою випивкою і не любить думати про своїх дітей. А їх у неї - у різних кінцях країни - аж четверо. Коли постійний клієнт Анжеліки кличе її заміж, своє життя жінці доводиться змінювати. От тільки вона до цього виявляється неготовою.
Приз "за захоплюючу режисуру" - у творця картини "Чорне вугілля, тонкий лід" Їнана Дяо.
Нагорода очільника журі Пітера Веббера "Кращий фільм фестивалю" - у грузинського "Побачення наосліп".
Спеціальні відзнаки журі - у мексиканського фільму "Гуерос" та російського "Зірка".
Загалом за дев'ять днів 5 ОМКФ сеанси відвідали близько 105000 глядачів. Тут були і овації, і переповнені зали, і покази під відкритим небом, і дискусії до болю в горлі. Щодня на кіновраження накладалися емоції від трагічних подій, які заполонили Україну. І постійно розпалювалися суперечки на тему "чи варто було робити фестиваль". Відповіддю на це питання були повні зали, які співали гімн під час перегляду стрічки "Майдан" Сергія Лозниці. Відповіддю були позитивні відгуки на українське кіно акторів, режисерів, продюсерів, критиків та журналістів міжнародного рівня. Відповіддю були тремтячі від переживання руки молодих режисерів, які потрапили в конкурсну програму фестивалю і боролися за перемогу. Відповіддю були ідеї, бажання та реальні кроки десятків кіномитців робити кіно. В Україні. І про Україну.
Мирослава Ульяніна, журналіст каналу 1+1, ведуча, блогер
