Три роки повномасштабної війни в Україні значно виснажили військову присутність росії вздовж її кордону з НАТО. Але зараз росія будує нову інфраструктуру в районах, близьких до Норвегії, Фінляндії та Естонії.
Незважаючи на невизначеність щодо майбутнього НАТО, рішення Фінляндії та Швеції приєднатися до Альянсу після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році було корисним кроком у багатьох аспектах. Одним із важливих аспектів стало те, що воно викрило наратив путіна про Північноатлантичний альянс як загрозу та виправдання повномасштабного вторгнення в Україну як блеф. Замість того, щоб реагувати на вступ Фінляндії та подальше подвоєння кордону між НАТО і росією військовим підсиленням кордону з Фінляндією, рф перекинула війська та озброєння в Україну протягом 2022 та 2023 років, залишивши багато баз майже порожніми. За даними фінського джерела розвідки та супутникових знімків, отриманих фінською громадською телерадіокомпанією Yle, до літа 2024 року росія перемістила до 80% своїх військ та озброєння в Україну з баз вздовж фінського кордону. Це навряд чи було б можливим, якби москва відчувала гостру загрозу з боку НАТО.
Фінський танк Leopard 2 десь поблизу російського кордону.
На початку 2025 року піврічний огляд фінської військової розвідки зазначив, що росія все ще далека від досягнення своїх цілей щодо особового складу в нещодавно відновлених Ленінградському та московському військових округах поблизу Фінляндії. Але нещодавно Wall Street Journal повідомила, що рф будує нову інфраструктуру в районах, близьких до Фінляндії, Норвегії та Естонії: у московському військовому окрузі вона з'єднує дороги та залізниці з білоруссю та будує нову залізницю поблизу Естонії на південь від Санкт-Петербурга, а також в Арктиці біля норвезького та фінського кордону. Існуючі залізниці теж розширюються. Крім того, супутникові знімки ще у 2023 році показали, що росія будує нові складські об'єкти на своїх західних військових базах. За даними статті WSJ від квітня 2025 року, росія також масштабно розширила свою кампанію з набору, пропонуючи бонуси за підписання контракту до 20 000 доларів. За різними оцінками, наведеними WSJ, щомісяця підписуються на службу 30-40 000 нових новобранців.
Ці події заслуговують на пильну увагу, оскільки вони можуть свідчити про те, що кремль впевнений, що Трамп зможе нав'язати Україні угоду про припинення вогню. Пауза у бойових діях дозволить росії зосередити увагу на більш довгостроковому військовому нарощуванні, оголошеному у грудні 2023 року тодішнім міністром оборони Сєргєєм Шойгу, яке поки що не дуже просунулося. Якщо США додатково знімуть санкції з росії, це значно прискорить здатність кремля готуватися до ширшого конфлікту та безпосередньо підвищить рівень загрози для Північно-Балтійського регіону, що межує з рф, від Норвезької крайньої Півночі, вздовж 1300-км фінсько-російського кордону і до Балтійських держав.
Нова інфраструктура військового призначення вздовж фінського кордону є особливо сильним індикатором того, що росія готується до більшого, оскільки будь-який напад на країни НАТО (як у популярному сценарії стосовно Нарви в Естонії) тепер залежить від здатності рф одночасно захищати всю довжину кордону НАТО-росія. Вступ Фінляндії до НАТО зробив сценарій нападу значно складнішим та ризикованішим для москви, оскільки арктичний Кольський півострів з військовою базою, що містить підводні човни росії, здатні завдати ядерного удару у відповідь, розташований лише за 160 км від фінського кордону. Фінляндія також нещодавно інвестувала в ракети дальнього радіусу дії, які можуть досягти москви. Крім того, вступ Швеції до НАТО додає необхідної стратегічної глибини для захисту Балтії.
Отже, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО суттєво змінив з точки зору росії часто відпрацьований на військових навчаннях балтійський сценарій. Оцінюючи військово-стратегічну перспективу російського нападу на країни Альянсу у Північно-Балтійському регіоні, росія не могла б сподіватися на ізолювання нападу на Балтію від решти 1600 км північно-східної лінії фронту і просто перейти до пред'явлення НАТО ядерного ультиматуму. Але політичне питання полягає в тому, чи має Європа (без США) рішучість протистояти значно вищій толерантності росії до ризику.
Північні – Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція – та Балтійські – Естонія, Латвія, Литва – країни гостро усвідомлюють загрозливе середовище в регіоні. Данська військова розвідувальна служба оновила свою оцінку загроз у лютому 2025 року, визначивши три сценарії щодо здатності росії розширити війну з України: росія зможе вести локальну війну з прикордонною країною протягом шести місяців, регіональну війну в регіоні Балтійського моря протягом двох років і масштабний напад на Європу протягом п'яти років, за умови, що США не втручатимуться.
Північні країни (за винятком Ісландії, яка з населенням менше 400 000 не має власних збройних сил) відповідно інтенсифікували свою військову співпрацю та інтеграцію. У найбільш помітному прикладі, ВПС північних країн почали працювати за спільною концепцією Nordic Airpower і цієї зими у Норвезькому об'єднаному центрі повітряних операцій була створена Північна дивізія. Разом Данія, Фінляндія, Норвегія та Швеція можуть сформувати флот приблизно з 250 винищувачів – силу, яку росія має враховувати, якщо планує наступальні кампанії проти НАТО. Три балтійські держави, незручно затиснуті між росією, білоруссю та російським анклавом Калінінградом на Південному Заході, працюють разом над укріпленням своїх кордонів у рамках Балтійської оборонної лінії.
Кожне зусилля для зміцнення оборони у Північно-Балтійському регіоні дійсно необхідне, оскільки, як зазначається у звіті естонської зовнішньої розвідки за 2025 рік, "кремль обрав шлях довгострокового протистояння, зобов'язуючись мобілізувати додаткові суспільні ресурси для відбудови військових сил і досягнення цілей реформи. Якщо росія зуміє продовжити свою військову реформу і сформувати заплановані підрозділи, Естонія та НАТО зіткнуться у найближчі роки з російською військовою структурою, яка створює стійку військову загрозу". Якщо США під керівництвом Трампа вирішать об'єднатися з росією замість своїх союзників по НАТО, часові рамки для підготовки в Європі стануть драматично коротшими.
