Українська війна, 18 вересня 2022 р.
Привіт всім!
Спробую підсумувати найважливіші події на всьому фронті війни в Україні — і трохи за її межами (йдеться про 18 вересня 2022).
Загалом ситуацію гарно узагальнює наступне фото:
В деталях це приблизно так…
Стратегічний рівень: система путіна
Це щось середнє між смішним, абсурдним і гротескним — і, безперечно, є великою радістю для такої саркастичної людини як я, - спостерігати більш-менш одночасно за тим:
- ….як у США, країні, заснованій на нелегальній імміграції, олігархії не подобається мати нелегальних іммігрантів десь поблизу її розкішних об’єктів нерухомості в районі Мартас-Він’ярд. Не має значення: громадськість досі зайнята сваркою, хто намагається відібрати смолоскипи у людей з факелами і вила у людей з вилами… (нацьковування різних груп суспільства один на одного – iPress).
- …як у Німеччині олігархія виявилася настільки пов’язаною з путіним, що уряду довелося націоналізувати місцеву доньку "роснєфті". І оскільки ЗМІ платять за те, щоб вони не бачили лісу за деревами, вони все ще сумлінно поширюють паніку щодо "майбутньої газової кризи" та оголошують офіційною причиною націоналізації "роснєфті" "захист національного енергопостачання". Байдуже, що насправді це спроба розібратися в трясовині корупції та шпигунства в політичних і військових вищих рядах. З чим я — сюрприз, сюрприз — повертаюся до теми про факели та вила…
- …і як у росії, де основною проблемою є "система путіна" — яка, насправді, дуже нагадує систему управління будь-де на Заході (який сюрприз, враховуючи, скільки доларів США та євро, сотні мільярдів путін інвестував у розбещення "західних ліберальних демократій"), але зосереджена лише на одній людині — ця ж проблема також старанно ігнорується. Тому росіяни розбираються з факелами та вилами, "замість"…
На мою радість, наслідки неймовірні: це коли Дурень у Кремлі залишається нерозумним навіть у прийнятті тактичних рішень на передовій в Україні, і ніхто не наважується приймати рішення без нього:
- маса західних експертів або не знає краще, або не наважується говорити про його невдачі (принаймні, не "володіючи незаперечними доказами"), а отже, не звинувачує путіна (або не знає, навіщо це робити), поки
- російський мейнстрім і соціальні медіа переповнені звинуваченнями "командувачів і влади" нижче рівня путіна, а не путіна: мало хто наважується звинувачувати шойгу та герасимова (тобто МО та Генштаб); хтось скаржиться на спецслужби (гру і фсб); але маса зайнята звинуваченням командирів нижчого рівня та влади, жоден з яких ніколи не має чіткого визначення.
…ось чому ми все ще регулярно чуємо історії про те, що "путін звільнив своїх командирів" — хоча він майже нічого такого не зробив; що, при ближчому розгляді, не дивує. А чому він повинен? Як і у випадку цивільної адміністрації та економіки, за останні 22+ роки путін призначив своїх фаворитів на всі важливі посади. Після призначення всі вони можуть зловживати суспільним багатством і бути настільки корумпованими, як їм заманеться, збагачувати себе, свої родини та друзів, як завгодно, усувати суперників, як завгодно, і будь-що інше. Вони такі ж недоторканні, як і путін; вони вище всіх законів — поки вони платять путіну його частку та/або надають підтримку, коли він її потребує.
Не дивно, що під час російського (повторного) вторгнення в Україну ситуація дійшла до того, що всі польові командири спочатку звіряють свої рішення з путіним. Таким чином, вони залишають путіна щасливим ("він контролює"), але — і головне — захищають свої задниці: вони можуть продовжувати збирати награбоване і евакуювати його до росії, але якщо щось піде не так на лінії фронту - "це був не я".
….кхм… що ви маєте на увазі під "а що, якщо путін зробить помилку"….?
путін не робить помилок, і не може зробити нічого поганого, і він не винен. Крапка.
…."давайте замість цього обговоримо навколишні шуми"…
Битва за Донбас
Беручи до уваги цю "систему путіна" та водночас доведену військову некомпетентність путіна, не дивно, що сьогодні ми можемо спостерігати "в прямому ефірі по телевізору" (або в соціальних мережах) відвертий параліч збройних сил росії (всрф), приватних військових компаній (пвк), такі як "вагнер" та/або "редут", і сили сепаратистів на полях битв в Україні.
На сході Харківщиниі те, що залишилося від 20-ї гзва — яку постійно скубуть новими ударами HIMARSів по її штабу та іншим важливим вузлам — здається, не впевнена щодо свого справжнього завдання: чи це встановити нову лінію фронту вниз по річці Оскіл , чи відійти на нову лінію оборони, орієнтовно між Покровським і Сватовим у центрі?
У південно-східному куточку Харківської області 1-й гта, схоже, опиниться перед подібною дилемою: вона не може утримати лінію фронту вздовж річок Оскіл і Сіверський Дінець, але й не має чіткого відступу. Вчора вона втратила Ярову на схід від Святогірська, але все ще тримається далі на північ і південний схід. Власне, саме путін — і йому подібні російські шовіністи та ілюзіоністи — наполягають на тому, щоб утримати "Красний Лиман", незважаючи ні на що, а тим часом це абсолютно безглуздо. Проте вони все ще там.
….і луганські та донецькі сепаратисти настільки приголомшені тим, що відбувається навколо них, вони досі не зрозуміли, що їх старанно використовують як путінське гарматне м’ясо. Відповідно, їхні вцілілі тримаються у Кремінній, Лисичанську та Золотарівці: навіть контратакують Білогорівку. Перш за все, вони — у співпраці зі знищеними пвк — досі атакують Бахмут зі сходу та півдня, незважаючи на сотні невдач за останні два місяці.
Щось подібне відбувається з відомим III армійським корпусом: після того, як його командування здивовано почуло, що його війська збираються розгортати як заміну, а не як підкріплення (агов: навіщо путіну хвилюватися — чи хтось йому нагадає — що 6-місячні контракти контрактників, підписані ще 20–24 лютого, закінчилися 20–24 серпня…?!?). Схоже, ще більше здивувало рішення путіна розкидати його сили (III армійським корпусом - iPress) повсюди: таким чином, фото та відео його підрозділів можна простежити на всьому шляху від Куп’янська на півночі до (принаймні) Вугледарського району на півдні, а західні експерти щодо всрф зайняті питанням, хто якою російською армією командує в якій частині України…
Там у росії час Бардаку…
Звісно, дехто може спробувати зіпсувати вечірку, зазначивши, що наполягати на ілюзіях — це завжди погана ідея — як-от чітке заперечення українських повідомлень, згідно з якими московське "вище командування" припинило надсилати нові сили в Україну: насправді потяги з Волгограда і Ростов-на-Дону стягують додаткові підрозділи верф, і пвк, і постачання до Луганська, а звідти до Сватового (де головний автовокзал тим часом HIARMSи перетворили на купу розвалин), Красноріченського, Рубіжного і Старобліська. Одна з установок С-300 була передислокована аж із санкт-петербурга. Мабуть, після прибуття до цих і подібних місць більшість військ отримує завдання спочатку побудувати укріплення. Проте не зважайте: нічого з цього не має значення…
Загалом: якщо є щось певне, то путін прийняв рішення створити якусь нову лінію фронту десь на північний захід від колишньої лінії розмежування. Питання лише в тому, де саме…?
На завершення розповіді про росіян я буду нескромним. Роблю це непросто (і вкрай рідко), але мені здалося цікавим, що кілька російських контактів — дискретно — запитали мене, чи можливо всрф справді зазнали втрат "50 000+" військ з лютого по серпень… як розкрито в цьому документі:
Розрахунок….мм… "простий": якщо московське "вище командування" виплатило сім’ям загиблих 361,9 мільярда рублів, а кожна сім’я отримує по 7,4 мільйона…, то станом на 25 серпня 2022 року всрф під час боїв загинуло 50 000 чоловік.
Саркастична особа у мені не може уникнути цих двох спостережень:
- НІ! За такими "папірцями", якими б достовірними вони не були, оцінити втрати росії не можна. "Базовий принцип №1" "системи путіна" – збагачення за рахунок держави. Таким чином, ніхто не може сказати, скільки "компенсацій", про які йде мова, було присвоєно…. ‘кимось нижче за ланцюжком командування’. Дійсно, місцева "влада" в росії має стимул "заявляти про збитки" — тому що це доказ того, що вони "досить стараються" (щоб знайти та залучити волонтерів), навіть якщо це мало що значить, окрім того, що вони роблять весь час: кишенькові крадіжки при кожній нагоді.
- Як і всі інші, відповідні контакти запитують лише про втрати всрф. Незалежно від того, чи в росії, чи на Заході, здається, ніхто не дає ослу… "найкращого шматка"… про втрати "сепаратистів" і пвк… Так само, здається, нікого не хвилює той факт, що це "триденна "спеціальна військова операція", і ніякої "війни", а отже — принаймні юридично — жоден із залучених російських військових ніколи не матиме прав і привілеїв "ветерана війни"…
Тому це максимум "50 тисяч офіційних російських військовослужбовців", а не "всі втрати росії в Україні з 24 лютого по 28 серпня 2022 року".
Але що ж… заклопотані описом того, як їхні війська воюють з "Америкою", власне, з "цілими бронетанковими дивізіями НАТО" в Україні, росіяни навіть не усвідомлюють того факту, наскільки їм насправді пощастило: Захід досі не поставив достатньо артилерії, щоб Збройні Сили України (ЗСУ) перевершили всрф, ані відомих і обіцяних західних систем протиповітряної оборони поблизу України немає (докладніше про це найближчими днями). Так само росіяни не знають про те, що у ЗСУ зростає проблема багатозадачності: регулярна ротація підрозділів на полі бою (щоб дати їм час відпочити та переорганізуватися); просування логістики все глибше на північний схід України; підготовка нових військ і поповнень, адаптація до нових викликів… це наразі головна причина, чому ЗСУ ще не минули Сватове, можливо, й Старобліськ.
Це так само важливо, тому що ні в кого не виникає сумнівів у тому, що такі генерали, як Залужний і/або Наєв, чудово усвідомлюють той факт, що найпростіший спосіб проникнути на лінію фронту противника — це зруйнувати його, поки він не встановлений належним чином.
Тому…можливо "замість"…. за останні кілька днів (скажімо: з 14 вересня) частинам Східного ОК (оперативного командування – iPress) вдалося звільнити Дворічне та східний Куп’янськ (тут "можлива геолокація" територіального підрозділу "Кракен" у цій частині міста) на північному Осколі; Студенок і Совнове в Святогірському районі; вони оточили Лиман з трьох сторін; укріпили Діброве та Озерне, укріпили територію між Кремміною на півночі та Серебрянкою на півдні; вони могли б звільнити Білогорівку та Спірне, і — однозначно — затиснути супротивника назад у Лисичанськ.
Нарешті щодо старої лінії розмежування… в районі Торецька росіяни стверджують, що захопили Миколаївку Другу та Майорськ, десь на початку тижня (йдеться про минулий тиждень – iPress); Українці підтвердили ці атаки, але заперечили втрату будь-якого місця, а також повідомляють про "регулярні" атаки на Авідіївку. Тим не менш, Піски все ще "спірні", і — після кількох невдалих контратак — українці повернули Мурашник на північ від цього місця. Звичайно, росіяни досі "обстрілюють як скажені" всі ці райони.
Далі на південь росіяни не перестають анонсувати "вееееееликий" український наступ у районі Вугледара. Вільно відповідно до девізу: "Краще покажемо їм, що ми знаємо їхні наміри — і, хто знає, можливо, наші припущення правильні — ніж вони справді нападуть і завдадуть шкоди нам…"
всрф майже постійно обстрілюють українські позиції між Гулайполем і Великою Новосілкою. "Дивовижно" (не в останню чергу), "велика контратака" III АК в районі Кам’янки (на південь від Запоріжжя), про яку повідомили більшість російських соціальних мереж на початку цього місяця…
….ну, вона так і не відбулася, і відповідні звіти швидко замовчували… цссс, цссс, цссс …..
Херсон
Хоча багато хто наполягає, що російські війська в Херсонській області "оточені", "оточені", "відрізані" від постачання тощо, вибачте, для мене це так не виглядає. Що ще важливіше: схоже, український тиск досі не справляє достатнього враження ні на путіна, ні на командування 49-ї загальновійськової армії та 22 армійського корпусу. Окрім того, що пороми в районі Антонівського автомобільного мосту все ще працюють, минулого тижня всрф доставили секції нового збірного (так званого "SARM") мосту до Нової Каховки. Засипали шлюз дамби землею та щебенем, а потім побудували поверх нього новий міст. Іншими словами: винахідливість військових інженерів залишається захоплюючою проблемою — і путін сповнений рішучості, що його війська "залишаться" там… так чи інакше.
Подібним чином, хоча дехто все ще наполягає на тому, що український наступ у цій області був чимось на кшталт "відволіканням" для "основних зусиль на Сході" — але, без сумніву, українці справді сповільнилися минулого тижня — бої тривають. Без сумнівів, на північній ділянці лінії фронту в цій області вже більше тижня "затишшя". Лінія фронту орієнтовно проходить — від Інгульця на заході до Дніпра на сході — по цій лінії:
- Архангельське: йде боротьба
- Костирка: контроль росіян
- Нововоскресенське: йде боротьба
- Біляївка: контроль росіян
- Шевченківка: контроль росіян
- Золота Балка: йде боротьба
Наразі я не маю чіткого уявлення, як росіянам вдалося відкинути 128-му бригаду з останньої, а також з Михайлівки та "декількох місць південніше також", але так воно є.
У центрі, мабуть, не тільки "Америка і НАТО", але тепер і український "фольксштурм і жінки 5-ї і 6-ї хвилі" надзвичайно небезпечні для ВДВ, врешті-решт — тому що 17-ій танковій і 35-ій бригаді морської піхоти за останні кілька днів вдалося розширити свій Інгулецький плацдарм. З моменту перемоги в просуванні на Чкалове, вони звільнили Безіменне, Малу Сейдеминуху та Новогреднєве. "Йде боротьба" за Красносільське та Чарівне.
Загалом це, безсумнівно, "мінімальний прогрес" (і жодне цивільне населення ще не може повернутися), але це чітке свідчення того, що існують обмеження в оборонних можливостях залишків з приблизно 7–8 батальйонних тактичних груп вдв, які протистоять їм (наскільки мені відомо, це БТГ в тому числі відновленої 11-тої бригади вдв, 76-ої, 98-ої та 106-ої дивізії вдв, 64-ої мотострілецької бригади та 127-ої мотострілецької дивізії).
При цьому найактивнішою ділянкою цього фронту є південна ділянка. Вже кілька днів ходять чутки про те, що 28-й механізована бригада звільнила Киселівку, так сильно потрощивши донських козаків 33-го мотострілецького полку, що залишки останнього були відведені на схід від Дніпра. Підтвердження цього досі немає: можливо, росіяни відійшли з того чи іншого опорних пунктів уздовж траси М14, і цілком ймовірно, що деякі з них або навіть усе село кілька разів переходило з рук в руки. Але, наскільки мені відомо, Киселівка залишається "гарячою лінією фронту", тому насправді не "звільненою".
Північніше звідти, після того, як два тижні тому захопили Шмідтове, оперативні групи ЗСУ та 14-ї мехбригади здійснили рейд на численні російські опорні пункти: наприклад, у Великопіллі, Суворому, Сонячному та Наддніпрянському (вздовж Інгулця). Це не означає, що щось з них було звільнено, але це сіє хаос у логістиці росіян та змушує їх відводити все більше артилерії на східний берег Дніпра.
Нарешті український спецназ за підтримки 28-го мехбригади увійшов до Софіївки, що на узбережжі, таким чином або оточивши бтг ВДВ у Широкій Балці та Станіславі, або змусивши її відійти.
