Всім доброго вечора.
Ну, здається, це був не "тихий" день. Навпаки, про український наступ на Херсонщині багато повідомлень.
Перш ніж я продовжу, подумайте про дві речі:
а) я не збираюся "розкривати" нічого, чого ще не знають в українському Генштабі, ОК Південь і "вище командування" у Москві.
b) я не знаю, чи це "великий" наступ, "середній" наступ чи щось на зразок "простого відволікання". І якби я знав (і це "велике, якщо"), я б не сказав. Таким чином, немає сенсу питати мене.
"Все почалося"… з багатоденних обстрілів української артилерії по окремих цілях, зокрема в районі Нової Каховки (де лише сьогодні були вражені щонайменше два склади боєприпасів), а також у Херсоні (наприклад, "Винозавод"). Минулої ночі інтенсивність обстрілів зросла (як мінімум), а артудари повторювалися по численних об’єктах глибше лінії фронту протягом дня. Цільовими цілями були насамперед боєприпаси та склади постачання, а також штаби. Поза тим, вперше є повідомлення про те, що українські M142 HIMARS також були розгорнуті для ураження російських позицій на лінії фронту (не лише по цілях далеко за лінією фронту).
Обстріли в районі Нової Каховки досягли такої інтенсивності, що російська влада змушена була наказати евакуювати звідти як місцеве населення, так і російські війська. Крім того, росіяни повідомляють, що всі "стаціонарні" мости через Дніпро пошкоджені та закриті для руху.
Ще однією головною ціллю української артилерії залишався Антонівський автомобільний міст — по ньому влучали вже 22, 25 і 27 серпня — тим паче, що росіяни будують під ним свій "понтонний" міст. Останній являє собою масивну конструкцію, яка фактично складається з барж, зроблених зі сталі та бетону, довжиною одних 30, інших 50 і більше метрів, шириною 15–20 метрів і вагою приблизно 1000 тонн кожна. Станом на сьогоднішній ранок вони пройшли близько 600 метрів, тому їм не вистачило 300–350 метрів, щоб завершити цей міст.
Можливо, це була одна з причин, чому українці почали атакувати "саме сьогодні" (йдеться про 29 серпня - IPress).
Тепер щодо українських наступальних дій, і з півночі на південь…
У районі Високопілля українці мали наступати на Нововознесенське та Любимівку. Росіяни стверджують, що їхні війська ВДВ відбили обидві атаки, а також атаки на Ольгіне і Берислав, і підбили два українських танки.
Щодо ситуації в Золотій Балці, що на Дніпрі, є певна плутанина (я справді не впевнений, чи джерела мають на увазі це місце, чи щось інше): дехто каже, що його звільнили; інші кажуть, ні, це насправді Томина Балка, на південь від Херсона…
Що відбувається далі на південь, не особливо зрозуміло, тому що є багато заяв і зустрічних заяв про інше. Але, по суті, схоже, що українці атакують більшою частиною річки Інгулець, приблизно від Архангельського на півночі, через Олександрівку (ту, що на північ від Давидового Броду), до Білогірки. росіяни повідомляють, що очікували атаки з Інгулецького плацдарму, але натомість вона пішла з району Андріївки: нібито український мотострілецький батальйон, посилений танковою ротою, переправився там через новозбудований понтонний міст, а потім швидко просунувся звідти.
Дійсно, першим українським успіхом, про який повідомляється сьогодні (і це те, з чим обидві сторони згодні), здається, було звільнення місця під назвою Сухий Ставок, приблизно за 3–4 км на південь від Давидового Броду: там українські обстріли налякали ВДВ, яке втекло, залишивши "добровольців" 109 полку "ДНР". Останні були розгромлені…
Така "форсована переправа через річку з подальшим просуванням" — непогана ідея: це змушує росіян розсіювати артилерійський вогонь по багатьох цілях. Подібне стосується і розподілу їхніх резервів: важко вирішити, куди відправляти чи контратакувати, якщо "весь фронт горить". Вирішальною залишатиметься здатність України, незважаючи на перевагу російської артилерії (або вибивши її), зосередити достатні сили у вибраних точках. Це, безсумнівно, буде вирішальним для результату цієї операції: чим краще і швидше вони зможуть стримувати російську артилерію, тим швидше і з меншими втратами вони будуть просуватися вперед.
Тим часом подейкують, що крім Сухого Ставка, звільнено також Архангельське, Нову Дмитрівку та Олександрівку. Однак офіційно нічого з цього не підтверджено.
Нарешті, на півдні українці, схоже, атакували вздовж обох боків траси М14 і вздовж узбережжя. Одна історія – їм вдалося оточити російський гарнізон в Благодатівці, але не захопити село.
Росіяни повідомляють, що українці увійшли в Правдине і Киселівку, але потім були витиснені. Також кажуть, що відбили українську атаку на Олександрівку на узбережжі. При цьому CNN стверджує, що українці зайняли Правдине і Томину Балку. Перше має бути в порядку, друге може бути перебільшеним: місце десь на 10–15 км позаду лінії фронту сьогоднішнього ранку. Але хто скаже: можливо, це й справді так, оскільки дехто каже, що на кількох ділянках українці тим часом проїхали російські лінії на 10–12 км углиб і женуть росармію "і в хвіст, і вгриву". Звичайно, завтра ми дізнаємося більше.
Над Херсоном сьогодні працювали ВКС. Зафіксовано близько двох десятків бойових вильотів ударних вертольотів Мі-28 і Ка-52, дислокованих на базах в окупованому Криму. Більшість їхніх атак мала бути спрямована на українські війська в районі Андріївки та Калинівки, і, здається, росіяни все ще використовують аеропорт Херсон.
"Вище командування" у Москві заявила про знищення 26 українських танків, 23 БМП, 9 інших бронетехніки, двох Су-25 і двох гелікоптерів. Російська протиповітряна оборона була вражена AGM-88B HARM рано вранці, але діяла протягом дня. Між іншим: заявлено про збиття двох українських вертольотів.
….і станом на сьогоднішній вечір (29 серпня) російські позиції в районі Херсона та Нової Каховки знову посилено обстріляні…
