Мова йде про резонансну публікацію iPress.ua «Росія розпочала масовану інформаційну атаку на гривню», в якій ми оприлюднили «темник» інформаційної кампанії про критичний стан української економіки та неминучий обвал гривні. «Українська правда» стверджує, що документ писали піарники Арбузова, а його мета - посварити Україну та Росію.
Проте у нас немає жодних сумнівів, що документ написаний не в Україні. Сам стиль написання, звороти на кшталт «украинская республика» (обидва слова з малої літери), «Центробанк» (на позначення НБУ) свідчать, що текст написаний росіянами, не особливо заглибленими в українські реалії.
Також ми отримали підтвердження від колег із кількох видань про те, що вони також отримали аналогічний документ із пропозиціями розміщення матеріалів.
На нашу думку, дана інформація становить значний суспільний інтерес і саме тому редакція iPress.ua вирішила її оприлюднити. Впевнені, саме такою логікою керувалися свого часу колеги із «Дзеркала тижня», оприлюднюючи «Комплекс заходів по втягуванні України у євразійський інтеграційний процес».
До слова, як стверджує Сергій Лямець, «Українська правда» мала згаданий «темник» у своєму розпорядженні ще у п’ятницю. У такому випадку дивує, чому «УП» не оприлюднила її – нехай і в якості провокації піарників Сергія Арбузова. Адже все, що стосується україно-російських стосунків сьогодні має особливе значення!
Дозволимо собі процитувати колег із «Дзеркала тижня»: «У тому, що Росія йде в наступ, сьогодні вже не сумнівається ніхто. У тому, що тактична мета цього наступу – зрив підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, – теж. У щільній димовій завісі суперечливих повідомлень ЗМІ ведуться лише дискусії, як розцінювати перші залпи Москви, що це – сигнальні ракети чи вже розриваються бойові снаряди?».
Лише "Українська правда" не помічає агресії Кремля щодо України. Фото: echo.msk.ru
Схоже, все ж є люди, для яких агресивна атака Росії на Україну – факт неочевидний. І дуже прикро, що серед них – редакція «Української правди», яка стверджує, що «пиарщики Сергея Арбузова занимаются разжиганием межнациональной розни. А именно, они пытаются столкнуть лбами Россию и Украину».
«Зачем это делается, одному Богу известно. Очевидно, «младореформаторы» решили, что лучший способ заработать себе очки в глазах президента – это облить грязью страну, которая является крупнейшим покупателем украинских товаров. Пусть даже такие действия опускают собственного гаранта, который официально и много раз заявил, что нужно сберечь отношения и с Европой, и с Россией. Получите, Виктор Федорович. Логика откровенно ущербная, даже если Россия оказывает экономическое давление на Украину, чтобы та отказалась от планов подписывать соглашение об ассоциации с ЕС», – патетично пише редактор «УП».
Себто, за логікою «Української правди», не варто опиратися «давлєнію» з боку Росії – аби ненароком не розпалити міжнаціональну «рознь» та «столкнуть лбами Россию и Украину». Така риторика властива адептам «руського міра», до яких, сподіваємося, редакція «УП» не належить. Або ж платним агентам Кремля, які нині повним ходом відпрацьовують російські темники. Чимало з яких, до речі, з комфортом прописалися у блогах «УП» – поруч із штатними «спікерами» Адміністрації Президента.
У будь-якому разі нам залишається лише приєднатися до побажання, висловленого керівником проекту «Реальна економіка» Євгеном Шпітько у своєму блозі на «УП»: «дуже сподіваюся, що ніхто з редакторів та журналістів, які мають український паспорт, не погодиться за «американські» гроші підігрувати росіянам».
Ще один принциповий для нас момент. «Українська правда», не маючи на те жодних підстав, брехливо звинуватила наше видання у тому, що «Сайт iPress.ua… контролируется пиарщиками первого вице-премьера Сергея Арбузова».
Шановна редакціє «УП», а довести це зможете? Пред’явити публікації, які б свідчили про це, наприклад. Чи, навпаки, відсутність критичних публікацій про пана Арбузова та інших представників клану, який називають «Сім’єю».
Переконані, жодних аргументів в «УП» немає. Окрім, можливо, співзвучності назви iPress.ua та сайту inpress.ua, який справді відносять до сфери впливу Сергія Арбузова. Але яке це має значення, якщо поставлене завдання облити брудом?!
Зрештою, виправдовуватися нам немає за що. Як і доводити «Українській правді», що ми не належимо ані Арбузову, ані будь-кому з інших українських політиків. Так-так, колеги, такі ЗМІ все ще існують в Україні – як би це дивно не звучало для видання, яке підозріло зосередилося на дискредитації одного з лідерів опозиції і при цьому демонстративно оминає своїми критичними стрілами голову президентської адміністрації.
