Система командування
Генерал-майор Геннадій Шаповалов очолював Сухопутні війська відтоді, як Сирський призначив його у червні 2025 року. Минулого тижня Зеленський замінив його бригадним генералом Святославом Заїцем, не пояснивши причин такого рішення.
У 2014 році Заїць командував розвідувальною ротою чисельністю близько ста військових у складі 25-ї повітрянодесантної бригади. Вони проводили навчання у Криму й підпорядковувалися 36-й бригаді берегової оборони. Командир 36-ї бригади наказав підрозділу здатися, а потім намагався переконати всіх перейти до російської армії. Із 1200 військовослужбовців 199 виїхали на материкову частину України, 300 звільнилися, а решта присягнула на вірність росії. Ці військові були серед приблизно тисячі осіб, які протягом місяця оточували розвідувальну роту Заїця.
росіяни 20 разів вимагали від роти Заїця здати техніку, обіцяючи натомість вивезти військових з півострова на материкову частину України, але підрозділ щоразу відмовлявся. Волонтери з материка привозили їм припаси й навіть прожектори, які спрямовували на росіян. Через місяць військові змогли виїхати на північ. Невдовзі вони приєдналися до 25-ї бригади в Дебальцевому.
Заїць просувався по службі, став начальником штабу та заступником командира 8-го корпусу, а у квітні 2026 року очолив 20-й корпус. Від моменту створення 20-й корпус поступово відтискали, але наприкінці січня ситуацію нарешті вдалося дещо стабілізувати завдяки контратакам штурмових полків та інших підрозділів на ділянках біля Комара та Гуляйполя. Після п’яти місяців командування корпусом Заїць тепер очолює Сухопутні війська.
Драпатий оприлюднив принципи, за якими керуватиме військом. Порівняно з діями Сирського це зовсім інше бачення. Слова правильні. Тепер їх потрібно втілити.
Мій задум полягає в тому, щоб керувати Збройними Силами, які здатні перемагати в сьогоднішніх боях і водночас будувати військо завтрашнього дня. Ми не можемо обирати між веденням війни сьогодні та підготовкою до війни майбутнього. Для досягнення успіху необхідно робити і те, і інше.
Мій першочерговий обов’язок – стабілізувати фронт, інтегрувати нові бойові спроможності та забезпечити командирів необхідними ресурсами й свободою дій, які потрібні їм для розгрому противника. Одночасно ми повинні формувати, готувати та зберігати людський капітал, забезпечувати війська потрібним та якісним озброєнням, військовою технікою, розвиваючи оборонно-промислові спроможності, необхідні для ведення тривалої війни не лише сьогодні, але і в майбутньому.
Мій обов’язок як Головнокомандувача полягає в тому, щоб реалізовувати стратегічний напрям, визначений Верховним Головнокомандувачем – Президентом України, ухвалювати рішення, які може ухвалити лише Головнокомандувач, і створювати умови для успіху підлеглих командувачів і командирів. Я не маю керувати кожним окремим боєм чи операцією.
Я буду здійснювати командування через задум, делегувати повноваження там, де це доцільно, вимагати відповідальності на кожному рівні та очікувати прояву ініціативи від кожного командира.
Він говорить про власну відповідальність: визначати стратегічні цілі, делегувати повноваження там, де це доречно, вимагати від кожного командира відповідальності та ініціативи й водночас забезпечувати його необхідними ресурсами.
Він також говорить про обов’язки командирів: берегти життя своїх військових і їхню довіру, говорити правду, не спотворюючи реальність, розуміти не лише своє завдання, а й задум старшого командира та мету операції. Вони мають діяти, коли цього потребує ситуація, не чекаючи дозволу, рішуче, але не безрозсудно. Вони повинні берегти особовий склад, техніку та спроможності, виховувати наступне покоління лідерів, навчатися швидше за ворога, експериментувати й упроваджувати нововведення.
За його словами, призначення штабів – допомагати командирам досягати успіху й служити військам. Вони мають інтегрувати спроможності, розв’язувати проблеми та пришвидшувати ухвалення рішень. Якщо певна дія штабу не посилює здатність воювати й перемагати, від неї слід відмовитися. Штаби повинні мати коротші цикли ухвалення рішень, ніж у ворога, передбачати, а не лише реагувати, виявляти нові ризики й можливості та пропонувати командирові найкращі варіанти ще до того, як проблема переросте у кризу. Слід уникати спокуси централізувати управління, а повноваження передавати на найнижчий доцільний рівень. Штаби мають бути меншими там, де це можливо, швидшими там, де це необхідно, і щодня кориснішими.
Війна не буває без помилок. Добросовісне рішення в умовах невизначеності є частиною війни. Недбалість і приховування правди неприпустимі. Ціною помилки є життя наших людей, тому кожна має бути чесно визнана, доведена, розібрана і врахована, щоб не повторитися. Як Головнокомандувач я вимагатиму цього від командирів і штабів на кожному рівні.
Короткий виклад опубліковано тут.
Озброєння
Від березня 2026 року Україна експлуатує два літаки SAAB 340 AEW&C, що покращило її здатність виявляти цілі та координувати дії винищувачів. Цей літак також відомий як ASC 890 – літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління.
Про передачу двох шведських літаків AEW&C оголосили у травні 2024 року, підтвердили її у серпні 2025-го, а перші польоти в Україні почалися у березні 2026 року. Разом із F-16, Mirage 2000 та майбутніми Gripen вони стануть основою мережецентричної системи повітряного бою за стандартами НАТО.
Saab за рік переобладнала безпілотник MQ-9B у платформу дальнього радіолокаційного виявлення – це дуже короткий термін для такої розробки. Випробування триватимуть кілька місяців, а повна готовність очікується до кінця року.
Як додатковий повітряний радіолокаційний засіб MQ-9B може перебувати в повітрі понад 24 години, а керувати ним можуть позмінно кілька екіпажів операторів.
Платформа Delta
В українській платформі Delta російську техніку обводять зеленим, українські війська – синім, російських військових – червоним, а якщо належність людини визначити неможливо – помаранчевим. Коли помічають російського солдата, черговий офіцер позначає координати в комп’ютері, і вже за кілька хвилин до цілі прямують три українські дрони. У цьому випадку перший дрон промахнувся, але відео атаки передали двом іншим розрахункам безпілотників, щоб вони могли скоригувати наступні удари й спробувати знищити ціль.
До своєї відставки минулого тижня міністр Сухопутних військ США Деніел Дрісколл заявив, що система управління полем бою Delta "повністю інтегрує кожен окремий дрон, кожен сенсор і кожну вогневу платформу в єдину мережу. Наша – ні". Сили НАТО бачили Delta в дії під час різних навчань за участю українських команд безпілотників. Сьогодні це світовий еталон.
У 2014 році українські волонтери знали: коли виявляли ціль сепаратистів, передавання координат по радіо могло тривати кілька хвилин. Поки артилерійський розрахунок був готовий відкрити вогонь, ціль нерідко вже зникала. Волонтери створили цифрову карту, спільну для спостерігачів і гарматного розрахунку, на якій можна було позначити ціль. НАТО профінансувало подальшу розробку – так з’явилася Delta.
Попри це, більшість української армії, принаймні до 2022 року, віддавала перевагу паперовим картам і радіозв’язку. Коли російські колони увійшли в Україну, Delta стала не просто системою зв’язку для позначення артилерійських цілей, а швидким засобом показати, де перебувають російські сили. Українські контратаки спрямовували на слабкі місця росіян. Швидкість реакції на обстановку багаторазово підвищила ефективність українських сил, і росія була змушена відступити з півночі, попри свою чисельну перевагу. Після цього Delta почали використовувати всі українські підрозділи.
Систему постійно розвивали й оновлювали. Тепер окремі фрагменти даних можна поєднувати так, щоб визначити місце розташування артилерійської установки, яку не виявили візуально. За такими цілями можна стежити впродовж тривалого часу. Вкладка праворуч від російської гаубиці показує, коли її вперше помітили, скільки разів атакували та які підрозділи це робили. Якщо гармату вже виведено з ладу, військові знатимуть, що атакувати її повторно не потрібно. Якщо попередні удари були невдалими, вони можуть з’ясувати причину й застосувати іншу тактику.
Раніше від моменту виявлення цілі до відкриття артилерійського вогню минало 20 хвилин. Тепер – 3-5 хвилин.
Під час навчань НАТО військові машини постійно з’являлися в інтерфейсі Delta, і щоб відправити дрон на їх знищення, було достатньо одного кліка. Штучний інтелект, який обробляв відео, допомагав швидко виявляти техніку. Україна навчала цю систему ШІ на мільйонах годин відео з поля бою. Тепер у Delta є ШІ-чатбот SPETR, який може відповідати на запитання про саму систему Delta та іншу інформацію про техніку. Невдовзі командири зможуть використовувати його для планування атак.
