Аналітики підрахували, скільки своїх передвиборних обіцянок виконали депутати

"Ми дійшли сумного висновку, що лише одну з десяти обіцянок народні обранці виконали, тобто 9 з 10 обіцянок залишаються невиконаними", - повідомила на прес-конференції в УНІАН директор, шеф-редактор аналітичного порталу "Слово і діло" Катерина Пітєніна, посилаючись на результати аналітичного дослідження порталу.

За її словами, аналітики порталу підрахували, що фракція "Блоку Петра Порошенка" з 11 обіцянок виконала 4, "Народний фронт" - з 13 обіцянок виконала 6, "Самопоміч" - з 33 виконала 13, "Батьківщина" - з 33 виконала 6, фракція Радикальної партії - з 20 обіцянок виконала 3, фракція "Опозиційний блок" не виконала жодної обіцянки з 23. 

"Ми не оцінюємо якісну складову, виключно арифметичну складову цього процесу", - додала Пітєніна. 

У свою чергу політолог, експерт громадської організації "Слово і діло" Валентин Гладких зазначив, що народні депутати, обрані за мажоритарною системою, менше виконують свої обіцянки, ніж депутати, обрані за списками партій. 

"Депутати, які потрапляють у список, більш відповідально ставляться до виконання своїх обіцянок, ніж депутати-мажоритарники. Пояснити це можна доволі просто, оскільки більшість обіцянок, які дають депутати, обрані за списком, - це обіцянки їх політичних сил, тобто це програмні обіцянки. Депутат- мажоритарник приречений знайти значно більше аргументів для свого потенційного виборця", - сказав Гладких. 

Він зауважив, що 90% обіцянок, які надали депутати-мажоритарники, не виконані. За словами Гладких, чимало обіцянок на виборах 2014 року були відверто популістськими, зокрема, обіцянки забезпечити можливість відкликати депутата або, наприклад, скасувати 90% дозвільних документів та погоджень для будівництва. 

"В будь-якому випадку всі проблеми починаються із запиту виборців. Допоки запити виборців не стануть більш адекватними і носитимуть раціональний характер, доти не "подорослішають" політики і будуть розповідати байки на кшталт повернення ядерного статусу, будівництва великої української стіни", - сказав Гладких. 

За його словами, єдиним критерієм, за яким нинішній склад Верховної Ради кращий за попередні, - це відкритість. 

"На сьогодні будь-який журналіст, громадський діяч, громадянин України може знати про діяльність Верховної Ради значно більше, ніж про діяльність попередніх скликань парламенту. Але результативність у вимірі виконання обіцянок не стала кращою", - додав Гладких.

Нагадаємо, Верховна Рада на своєму сайті оприлюднила проект держбюджету на 2017 рік.