Економічна слабкість росії та стратегічні помилки ставлять під сумнів перевагу путіна – Bloomberg
Щонайменше рік кремль був переконаний — і переконував багатьох інших — що у нього всі карти в Україні: більше живої сили й боєприпасів, потужна військова промисловість і, як наслідок, перевага у найважливішому для війни на виснаження ресурсі — часі.
Це припущення виявилося хибним з першого дня війни, коли російські війська увійшли в Україну, очікуючи миттєвої перемоги, з парадною формою в рюкзаках, але з запасом палива і припасів лише на кілька днів. Воно залишається хибним і сьогодні, попри те, наскільки складною стала позиція України на лінії фронту — не в останню чергу через те, що російська економіка втрачає свій майже "чудодійний тефлоновий щит".
Про це пише Bloomberg.
На думку колумніста, це дуже важливий момент, який слід розуміти в той час, коли нова адміністрація США готується оголосити план проведення мирних переговорів. Якщо у путіна є час, він може торгуватися з позиції сили, знаючи, що Україна врешті-решт мусить погодитися на його вимоги.
Насправді ж позиція путіна не така сильна, як він намагається показати, і саме президент США Дональд Трамп може зайняти жорстку позицію під час переговорів.
Тому що деякі з сильних козирів кремля, про які часто говорять, або залежать від вибору, зробленого на Заході (з його набагато більшим економічним і військовим потенціалом), або оскаржуються Україною (варто згадати про зростаючі можливості Києва завдавати ударів на великі відстані, або про територію, яку він все ще утримує в російській Курській області), або є ілюзорними.
"Погрози путіна щодо ядерного удару належать до цієї останньої категорії й демонструють, наскільки дієвим може бути блеф, якщо в нього вірять (у цьому випадку — обмеження постачання зброї Україні). Економіка росії також наближається до цієї групи, якщо вже не опинилася в ній", — пише Чемпіон.
Хоча зараз немає жодних ознак кризи в російській економіці, але відбувся різкий поворот на гірше, що створює можливості для посилення тиску і зміни розрахунків путіна щодо ризиків під час переговорів. Цим шансом потрібно скористатися, але не як альтернативою мирному врегулюванню, а для того, щоб зробити його можливим, вважає Чемпіон.
Крейг Кеннеді, колишній американський банкір, який працював у російському енергетичному секторі, а зараз працює в Гарвардському університеті над книгою про історію російської нафтової промисловості, вважає, що ситуація ще гірша.
Спираючись на дані російського Центрального банку, він підрахував, що з 2022 року корпоративний борг країни зріс на 36,6 трильйона рублів (446 мільярдів доларів за історичним курсом), або більш ніж на 70%. Значна частина цього боргу є результатом пільгових кредитів, які держава направила російським банкам для надання оборонним підрядникам.
Кеннеді також повідомив, що чим довше росія продовжуватиме так сильно покладатися на державне позабюджетне кредитування для фінансування своєї війни, тим більшим буде ризик дефолту за кредитами, який може вийти з-під контролю.
Все це означає, що путін не може розраховувати на те, що у нього буде стільки часу для продовження вторгнення, скільки він хотів би, щоб світ у це повірив. Продовження тиску на російські фонди й доходи "є найкращим важелем, який має Україна і її союзники", каже Кеннеді, "тому що росії доведеться провести величезну (фінансову) зачистку після війни".
"У 2025 році у путіна, безумовно, будуть проблеми. Але я не думаю, що вони будуть достатньо великими, щоб змусити його до переговорів", — вважає Яніс Клюге, заступник керівника відділу досліджень Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки в Берліні.
Колумніст додає, що усім учасникам переговорного процесу має бути абсолютно зрозуміло, що найгірше, що США і Європа можуть зробити зараз, — це посилити позиції путіна з наближенням переговорів.
Це можна зробити, втягнувшись у братовбивчу торговельну війну, яка розділяє і послаблює Захід, скоротивши допомогу Україні або послабивши економічний тиск на росію в обмін на попереднє припинення вогню, якого путін не має наміру дотримуватися.
