El Pais: В Україні ударні дрони збирають у приватних оселях поблизу фронту
Українці перетворюють приватні будинки на майстерні бойових дронів. При чому такі майстерні дуже часто розташовані близько до зони бойових дій.
Про це пише El Pais.
У звичайних будинках Донеччини, на вигляд нічим не відмінних від інших, всередині точиться робота, яка може вирішити долю фронту. Один із таких осередків, розташований неподалік Покровська, українські військові перетворили на справжній центр бойового апгрейду дронів. Без вивісок, без сигналів — але всередині кипить робота, де з цивільних коптерів народжується нова зброя проти російських окупантів.
Майстерні, що "ростуть як гриби", стали ключовими для п'яти підрозділів БпЛА, які тримають оборону на сотнях кілометрів фронту. Сюди привозять дрони від держави та волонтерів — прості, комерційні апарати, які за пів години модифікують у бойові.
"Іноді ми доставляємо до 100 дронів, хоча зазвичай їх близько 20", — розповідає військовослужбовець 68-ї бригади на псевдо "Флінт".
У його імпровізованій лабораторії — 3D-принтери, паяльники, двигуни, дроти і коробки, а між ними — десятеро людей, які створюють "камікадзе" й ударні коптери.
Більшість дронів — це FPV-моделі, які після запуску не повертаються. Частина модифікується під скидання вибухівки чи транспортування вантажів у важкодоступні точки. Є й більші апарати з можливістю вражати цілі за 20 км.
Ця "гаражна майстерня" працює завдяки людям, які ще вчора були офісними працівниками. Вадим — колишній комп’ютерник із Хмельницького, Сергій — ексвиробник медобладнання, Дархем — піхотинець, а нині пілот дронів спецпідрозділу "Ахіллес". "Флінт" каже:
"Це гонка технологій. росія має більше ресурсів, але ми швидші та гнучкіші".
За його словами, минулого року дрони майже без доопрацювання одразу вирушали на фронт. Тепер кожен проходить адаптацію — система управління, камери, сигнал — усе налаштовується вручну, у тісних кімнатах звичайних будинків.
Один із проривів — дрони, які літають на оптоволоконному кабелі до 30 км довжиною. Вони не потребують радіозв'язку, тому важче вразливі до глушіння. Але поки такі розробки — штучні, крихкі й потребують вдосконалення.
"Ми працюємо, щоб полегшити роботу піхоти та рятувати життя", — додає Сергій.
І хоч фронт зараз проходить за десятки кілометрів, ситуація може змінитися будь-коли. Поруч із будинком-майстернею вже будують фортифікації: траншеї, "зуби дракона" та земляні насипи. Але навіть під загрозою евакуації ці підпільні хаби продовжують працювати — бо кожен зібраний дрон може змінити хід бою.
