Еволюція підшипників: Від давніх часів до нанотехнологій
Сучасне технологічне життя - це насамперед рух, а одним з найважливіших конструкційних елементів будь-якого рухомого механізму є підшипник. Він забезпечує надійну опору валу та його фіксацію у заданому положенні з мінімальними втратами енергії на тертя. Коли з'явилися підшипники та який шлях вони пройшли від перших прототипів з дерева до сучасних високоточних моделей, представлених у каталозі Торгового дому "Галпідшипник".
Підшипники – історія створення
Перші прототипи сучасних підшипників з'явилися на зорі цивілізації ще кілька тисяч років тому. Вони використовувались для переміщення важких вантажів механізми ковзання, які працювали на рослинних оліях або повільніше висихаючому тваринному жирі. У країнах Близького Сходу в якості змащувальної рідини застосовувалася спеціальна мазь на основі сирої нафти, а в Європі - свинячого жиру і дьогтю, що отримується з берези.
Підшипники кочення почали застосовувати з появою колеса. Першим в історії задокументованим фактом їх використання є винахід інженера зі Стародавньої Греції, який датується приблизно 330 роком до нашої ери – його підшипник був частиною таранного механізму для руйнування стін фортець. Цікаво, що в якості тіл кочення людина вперше застосувала ролики, а не традиційні кульки.
Першу згадку про кулькові підшипники відносять на час правління римського імператора Калігули. Під час розкопок археологи знайшли корабель, у механізмі одного з поворотних кругів якого розташовувалися кульки, які кріпилися до цапфи, що обертається.
Перший металевий підшипник кочення датований 1780 роком. Він з'явився під час промислової революції в Англії, у місті Спровстоні. Підшипник був встановлений в опорі вітряка, складався з двох чавунних доріжок, між якими розташовувалися сорок куль, виготовлених з чавуну. На відміну від дерева, чавунні підшипники були міцнішими, але головною проблемою стала низька точність виготовлення кульок, що призводило до нерівномірної деформації корпусу та тіл кочення. Проблема точності була вирішена лише в 19 столітті, коли Фрідріх Фішер представив машину для шліфування та калібрування металевих кульок. Саме він пізніше запропонував перший повністю автоматизований фрезерний верстат, завдяки якому круглі тіла кочення підшипників набули нарешті ідеальної форми.
Однак примітивні кулькові підшипники того часу підходили не для всіх інженерних рішень, тому в 1907 молодий шведський інженер Свен Вінгквіст винайшов перший дворядний самовстановлюючийся кульковий підшипник і заснував всесвітньо відому компанію SKF, що стала основою світової підшипникової індустрії.
У 20-ті роки минулого століття активно розвивалося виробництво роликових, конічних та голчастих підшипників, які могли переносити значно більші динамічні навантаження. Нині настала нова технологічна епоха – епоха нанотехнологій. Нові відкриття дозволяють створювати механізми з безпрецедентно високим коефіцієнтом корисної дії та нескінченними перспективами розвитку.
