Казахстан запросили до БРІКС. Токаєв відповів
16 жовтня 2024, 14:07
Фото: Главком
Поки що казахський лідер з цікавістю спостерігає за еволюцією БРІКС.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв отримав пропозиції про вступ країни до БРІКС. Прессекретар президента Берік Уалі стверджує, що Казахстан поки що утримається від подачі заявки на вступ до організації.
Про це пише Tengrinews.kz.
23-24 жовтня в Казані відбудеться саміт БРІКС. За даними видання, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв запрошений на цей форум як гість кремлівського лідера путіна.
За словами Уалі, у графік президента Токаєва включено участь у саміті БРІКС - він планує виступити на розширеному засіданні 24 жовтня. Як зазначається, заявки на вступ до БРІКС уже подали такі країни як Азербайджан і білорусь, але Казахстан поки що уважно стежить за розвитком БРІКС.
"Казахстан з цікавістю спостерігає за еволюцією БРІКС, підтримує заклики лідерів держав-засновників організації докласти всіх зусиль для побудови справедливого, демократичного світопорядку, вільного від гегемонії будь-яких наддержав. На адресу президента надходили пропозиції щодо вступу Казахстану до БРІКС", - сказав прессекретар.
За його словами, ці пропозиції аналізують відповідні відомства країни в контексті з національними інтересами Казахстану.
"Однак наразі, а, можливо, і в найближчому майбутньому Казахстан утримається від подання заявки на вступ до БРІКС. Це пов'язано з багатоступеневим процесом розгляду членства та іншими факторами, що стосуються перспектив розвитку цієї організації", - заявив Уалі.
Він додав, що Токаєв неодноразово висловлювався на підтримку ООН як універсальної та безальтернативної організації для обговорення всіх актуальних міжнародних питань. На думку президента Казахстану, ООН має свої недоліки, але аналогічної організації "у світі не існує", і вона потребує підтримки міжнародної спільноти.
"Статут ООН має залишатися основою міжнародного права, і ніхто не має права порушувати його принципи", - зауважив Уалі.
Він додав, що Токаєв також висловлював жаль з приводу нездатності Радбезу ООН ухвалювати важливі рішення. Тому казахський лідер виступає за її реформу на основі широких консультацій між державами-членами ООН, з урахуванням інтересів "середніх держав".
