Кіпр планує почати постачання газу до Європи у 2028 році
Кіпр розраховує стати новим постачальником природного газу для Європи та почати перші поставки вже у березні 2028 року. Газ надходитиме з родовища "Хронос" у Східному Середземномор’ї через Єгипет.
Про це повідомляє Associated Press.
Розробкою "Хроноса" займаються французька TotalEnergies та італійська Eni. Компанії планують прокласти близько 105 км трубопроводу до інфраструктури єгипетського газового родовища Зохр. Будівництво має розпочатися до кінця 2026 року і триватиме близько 18 місяців.
Після цього газ транспортуватимуть до єгипетського заводу Damietta, де його зріджуватимуть і танкерами доставлятимуть на європейські ринки. Вартість проєкту оцінюють приблизно у $2 млрд.
Міністр енергетики Кіпру Міхаель Даміанос заявив, що проєкт має стратегічне значення для Європи на тлі війни росії проти України та нестабільності на Близькому Сході. За його словами, Східне Середземномор’я поступово перетворюється на альтернативне джерело енергії для європейських країн.
"Хронос" стане першим кіпрським родовищем, з якого газ фактично почнуть експортувати. Водночас запаси родовища не є надзвичайно великими, тому Кіпр не очікує значних доходів. Головним результатом проєкту вважають вихід країни на ринок експорту природного газу.
Кіпр також розраховує на розробку інших родовищ. ExxonMobil і QatarEnergy працюють над "Глакусом" та "Пегасом", видобуток на яких може стартувати до 2033 року. Окремо уряд очікує остаточного рішення щодо розробки родовища "Афродіта", яке може бути ухвалене влітку 2027 року.
Паралельно Кіпр намагається позбутися енергетичної ізоляції завдяки проєкту Great Seas Interconnector. Він передбачає будівництво підводного електрокабелю між Кіпром і європейською енергосистемою, а згодом – його продовження до Ізраїлю.
До проєкту долучилася французька інвестиційна компанія Meridiam. ЄС уже виділив на будівництво кабелю $760 млн, однак його реалізацію стримує невизначеність із кінцевою вартістю, яка може перевищити початково оцінені $2,2 млрд.
Кіпр прагне залучити додаткових приватних інвесторів та фінансування ЄС, оскільки за нинішньою схемою місцеві споживачі можуть профінансувати до 63% вартості проєкту, що створює ризик зростання тарифів на електроенергію.
